Представник штабу з питань полонених: Після обміну 21 вересня повертати бранців буде легше

автор: Мирослава Ільтьо
фото автора

Рідні моряків ВМС України із Маріуполя, які з березня перебувають у російському полоні, вперше зустрілися з представниками координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

На зустріч, що відбулася 27 вересня в Києві, прийшов секретар координаційного штабу полковник Дмитро Усов – офіційний перемовник з російською стороною щодо обмінів. Його месидж: після обміну “азовців”, який відбувся 21 вересня, надалі буде легше повертати бранців.

Над цим великим обміном працювали три місяці, але паралельно – над іншими також. Тож, обнадіяв секретар штабу, найближчим часом будуть нові обміни.

Зокрема, є домовленість про обмін “всіх на всіх важкопоранених”. 

Сім тисяч полонених, 616 жінок

За офіційними даними, загалом ідеться про 7 тисяч українських полонених. Це військові і цивільні вкупі. Список збільшується, констатує секретар штабу.

Також Дмитро Усов розповів, що на даний час у полоні росіян залишаються 616 жінок. 

“Я думав, що поверну всіх вагітних жінок, які були при надії ще до полону. Виявилося, що ні”, – сумно констатував секретар штабу.

Він визнав, що в полоні перебувають військовослужбовці ЗСУ ще з 2014 року. Щодо них теж тривають перемовини.

“Кожного дня без вихідних ми на зв’язку з тією стороною, я скидаю списки і перевіряю”, – сказав Дмитро Усов на зустрічі.

“Постійно комбінуємо і пропонуємо. Десь вони погоджуються. Є ті, хто їм цікавий, як Медведчук, за рахунок якого вдалося скоротити обмінний фонд.

Сподіваємося повторити подібний досвід і з іншими одіозними особами”,

– зазначив секретар штабу, запевнивши, що обмінного фонду достатньо.

Дмитро Усов запевнив, що їхня команда обробляє всі реєстри, обліки, які є, і наголосив, що немає пріоритетних списків. Від Головного управління розвідки також є окремо поранені.

Родичі полонених під час зустрічі. Фото: Мирослава Ільтьо / “Новинарня

Усов звертає увагу на те, що російській стороні не цікаві для обміну їхні полонені із т.зв. “ДНР” і “ЛНР”. Насамперед говорять лише про тих, у кого російське громадянство.

“Ми знаходимо ключі, щоб повертати тих, хто за них воює”, – говорить представник українського штабу.

Як прискорити обмін

Надії для рідних про обмін Усов завчасно не дає, адже росіяни часто підносять сюрпризи.

“Ми публічно не повідомляємо прізвища, які подали на обмін. Коли побачу, впевнюсь, що забираю, тоді вже можемо телефонувати. Бували випадки, коли ми приїжджали, а в списках були інші. Але це всі наші. Я питаю, де той, чому привезли іншого? Росіяни запитували: “Цей вам не потрібен?” А нам потрібні всі, бо це всі наші”, – розповідає Усов.

“Російська сторона все робить, як терористична держава. Ми, не дивлячись на це, намагаємося [з Росією] спілкуватися”, – пояснює секретар штабу з питань полонених.

Дмитро Усов наголосив, що важливі запити від рідних – колективні та індивідуальні. Щоб рідні особисто запросили відомості в робочої групи ООН із насильницького зникнення, яка, в свою чергу, робить запит до міністерства оборони РФ. Ті надають інформацію, де полонений чи затриманий перебуває; або інформацію, що даних про затримання немає.

Офіційний представник зазначає, що це працюючий інструмент.

Держава цих списків не робить. Це мають робити родичі.

“Ми не можемо офіційно. Але ми цю інформацію вимагаємо під час перемовин”, – зазначив Усов.

Також, зі слів секретаря, рідним полонених важливо звертатися до Національного інформаційного бюро, де вони визнанні потерпілою стороною.

“Відсутність кримінального провадження – проблема”, – пояснив Усов щодо юридичної сторони.

Родичі полонених під час зустрічі. Фото: Мирослава Ільтьо / “Новинарня

Читайте також:
Ще майже 800 азовців перебуває у російському полоні, серед них – понад 40 жінок

26 полонених моряків із Маріуполя:
прогрес МКЧХ і електронна картка на кожного

Моряки з пошуково-рятувального судна “Донбас”, а також малих броньованих артилерійських катерів “Лубни” й “Кременчук”, які перебували в Маріуполі з початку повномасштабної агресії РФ, обороняли місто та опинилися в оточенні, після чого потрапили в полон у середині чи наприкінці березня. Їх об’єднує військова частина А0373 — 9-й дивізіон надводних кораблів ВМСУ.

Пошуково-рятувальне судно A500 “Донбас” (праворуч). Архів, 2018 р. Фото: УМП

Українська сторона та Міжнародний комітет Червоного Хреста підтверджують 26 полонених; решта із 43 моряків мають статус зниклих безвісти.

На сьогодні вдалося повернути з полону лише одного моряка — він був поранений і перебував на заводі “Азовсталь”.

Зі слів Дмитра Усова, противник не допускає представників МКЧХ до місць утримання полонених, попри те, що в них є законне право на повний доступ, безперешкодне відвідування будь-якого приміщення і перемовини без свідків.

Водночас представник координаційного штабу з питань військовополонених наголосив, що в цьому питанні є позитивні зрушення. Адже Червоний Хрест уже публічно говорить про порушені умови й відсутність доступу до бранців. Попри перешкоджання росіян, МКЧХ надає відомості про поранених, ведуться перемовини щодо надання медичної допомоги, поранені на особливому обліку.

Як каже Усов, ведеться робота над тим,

щоб актуальну інформацію про кожного полоненого рідні могли отримати в особистому кабінеті – у так званій картці військовополоненого.

Формується відповідний механізм, щоб рідні мали доступ до даних, а також могли цю інформацію роздрукувати, адже така довідка має юридичне значення.

За словами представника коордштабу, терміни підготування такого реєстру — 2-3 місяці.

Дмитро Усов висловив надію, що до того часу полонених обміняють і повернуть.

Читайте також:
“Я не хочу владу образити. Я просто хочу повернути свою дитину”:
як рідні полонених захисників Зміїного борються за їх повернення. ВІДЕО

Місце підтримки — Нові Санжари

Секретар координаційного штабу окреслив дорожню карту повернення і подальшої реабілітації полонених:

  • У точці обміну починається медичне забезпечення.
  • Кожному визволеному після обміну вручається рюкзак та мобільний телефон, у який вже внесено номер рідного для зв’язку.
  • Надалі запланована робота з визволеними медиків і психологів у Нових Санжарах на Полтавщині.

Усов зауважив, що перебування колишнього бранця там дуже важливе, адже звільнені надають інформацію, з ким вони перебували і в яких умовах, що є важливим для подальшої роботи групи

Окрім медиків та психологів, із визволеними працює контррозвідка.

Із Нових Санжар звільнені з полону відправляються до своєї військової частини на проходження лікарської комісії. Якщо військового визнають непридатним до служби, його звільняють із ЗСУ за станом здоров’я.

Держава повністю забезпечує лікування, протезування за необхідності та реабілітацію. Тож, як стверджує Усов, відправляти кошти на ці потреби оборонців не треба.

Так само немає проблем у спілкуванні з родичами, поки звільнений із полону перебуває в смт Нові Санжари, зазначає представник штабу.

На зустріч із родичами полонених представник коордштабу прибув після зустрічі із президентом. Той звернув увагу, що у певних структур є свої шпиталі, і можна визволених оборонців везти туди для надання медичної допомоги.

Реабілітація після визволення з полону займає до двох місяців. Мінімальний час – два тижні.

У наступних матеріалах читайте
про самих полонених моряків із Маріуполя

та їхніх рідних.

Читайте також:
“Їх не стерли з лиця землі!” Родичі оборонців Зміїного з першого дня великої війни чекають їх із полону


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.
[sendpulse-form id="91944"]