Кінопоказ у бомбосховищі: у прифронтовому Харкові відбувся перегляд фільму “Будинок “Слово”

Повномасштабна російська агресія не здатна знищити українське культурне життя. У цьому переконані творці українського фільму “Будинок “Слово”. Нескінчений роман”. Вони повезли свою стрічку до Харкова – міста, яке щодня піддається ворожим обстрілам.

Показ відбувся у бомбосховищі.

Подію анонсували заздалегідь, проте у зв’язку з воєнним станом точне місце показу до останнього тримали у таємниці. Зрештою, перегляд фільму відбувся у центрі сучасного мистецтва “ЄрміловЦентр” – у бетонному підземному бункері.

Попри таке незвичне місце та постійну загрозу російського обстрілу, захід відвідали десятки глядачів. Серед них – і політики, діячі культури та українські захисники.

“Це знакова подія для всіх харків’ян, для культурного життя міста, – зазначив міський голова Харкова Ігор Терехов. – Сьогодні в нас такий кулуарний показ у зв’язку з тим, що ми не можемо збирати багато глядачів. Але я певен, що масштабна прем’єра цього фільму відбудеться в Харкові, у кіноконцертному залі “Україна”, після нашої перемоги”.

Попри воєнну загрозу, такі культурні акції на часі, вважає відомий український письменник Сергій Жадан.

“Дуже важливо, що Харків не боїться. І що до Харкова приїздять митці, приїжджають люди з таким-от культурним продуктом, – зауважив літератор. – Це прецедент. Взагалі слід подумати про те, щоб за місяць-два в Харкові провести кінофестиваль. Кінофестиваль українського кіно: показати наші фільми, наших режисерів, наших акторів”

Почесними гостями показу стали українські військові, які беруть безпосередню участь в обороні Харкова від російських загарбників. Серед інших, переглянути фільм прийшов командир 130-го батальйону територіальної оборони  Києва Юрій Костенко. Його підрозділ звільняв Ірпінь і Бучу, а від квітня – стримує російських окупантів на півночі Харківщини.

“Хочу побачити щось нове для себе. Ця тема для мене зовсім незнайома”, – каже комбат.

Картина “Будинок “Слово”. Нескінчений роман” розповідає про трагічну сторінку у нашій історії – знищення української інтелігенції у часи сталінських репресій. Показ у Харкові – особливий, адже саме це місто, фактично, є однією з дійових осіб у фільмі. Тут відбувалися зйомки, тут розгортаються і події картини – в однойменному будинку, куди радянська влада поселила у 1930-х роках найвидатніших українських літераторів.

“Цей фільм ми зняли з величезною любов’ю до Харкова, з величезною любов’ю до української літератури. Це фільм, який ми робили вісім років. Фільм, який ми починали робити ще в мирному житті. Я ніколи не мав гадки, що я буду показувати цей фільм під вибухами, під снарядами”, – зізнався під час презентації стрічки один з її творців – режисер Тарас Томенко.

Тарас Томенко раніше зняв документальний фільм про будинок “Слово”, що у 2018 році був визнаний найкращою українською документальною стрічкою. Зйомки художньої картини тривали вісім років і проходили не без труднощів, зокрема – і з фінансуванням. Завершити виробництво картини допомогла родина меценатів Петровських.

Фінальні титри фільму глядачі зустріли оваціями. Після перегляду присутні мали змогу поспілкуватися зі знімальною групою – режисером, продюсерами Пилипом Іллєнком і Ростиславом Мартинюком, акторами Геннадієм Попенком і Ніною Набокою.

Люди не стримували емоцій. Як з’ясувалося, на показі були присутні донька та онука одного з мешканців будинку “Слова” – українського поета Івана Каляника, що був розстріляний у 1937 році – під час “Великого терору”, організованого сталінським режимом.

“Мій дід став наймолодшим поетом, який жив у цьому будинку. Я – третє покоління, народилась у Томську, хоча в мене вся рідня – харків’яни. Все тому, що моя бабуся провела багато років у таборах як дружина “ворога народу”, – розповіла глядачка. – Тому я вам дякую від усього серця за фільм, бо це моє життя”.

Знімальна група відвідала і місце, де розгорталися події, зображені у фільмі. Нині – це звичайний житловий будинок по вулиці Культури у Харкові. У березні він постраждав від російських обстрілів – як і багато інших будівель у місті. Творці фільму переконані: пам’ять про минуле Будинку “Слово” потрібно повернути харків’янам.

“Ця місцевість: Будинок “Слово” і ця невеличка площа біля нього – перехрестя вулиці Культури, – потребує стилістичного осмислення і якоїсь інформативної реновації, – наголосив продюсер фільму Пилип Іллєнко. – Всі, хто мешкає поруч, навчається у сусідній школі, вивчає там українську літературу, мають пам’ятати, що люди, яких вони вивчають, мешкали тут. Жили, народжували, помирали, страждали і переживали не менш страшні часи, ніж ми переживаємо сьогодні”.

Дізнатися більше про трагічне та водночас славетне минуле нашої країни зможуть і закордонні глядачі.

Вже 16 липня “Будинок “Слово”. Нескінчений роман” покажуть на міжнародному кінофестивалі I Will Tell у Лондоні. На показі очікують високих гостей, зокрема міністерку закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс.

Сучасна війна, попри увесь її трагізм, відкриває цілому світові очі на боротьбу українців за свободу, що почалася задовго до 24 лютого.

Читайте також:
Фільм, який треба показувати в школах:
що вражає у стрічці Тараса Томенка “Будинок «Слово». Нескінчений роман”

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".