Роковини “великого погрому”: 50 років тому почалася хвиля масових арештів української інтелігенції

 

Сьогодні, 12 січня, виповнюється 50 років від початку хвилі масових арештів українських дисидентів, відомої як “великий” або “генеральний погром”.
Із 1975 року, за пропозицією В’ячеслава Чорновола, 12 січня відзначають День українського політв’язня.

Упродовж 12-14 січня 1972 року радянська влада заарештувала 19 найвідоміших представників  національно-демократичного руху в Києві та Львові, нагадує “Радіо Свобода“.

Тоді були затримані, зокрема, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Микола Плахотнюк, Іван Коваленко, Олесь Сергієнко, Данило Шумук, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Ірина Стасів-Калинець, Стефанія Шабатура.

Також в Івано-Франківській області арештували Василя Романюка (майбутнього патріарха Володимира).

У лютому за ґрати кинули Юрія Шухевича та Миколу Холодного, а під час наступної хвилі арештів у квітні-червні 1972-го були заарештовані й Іван Дзюба, Надія Світлична, Ігор Калинець та інші.

“За прагнення бути вільними Кремль карав суворо: майже всі отримали 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму і 5 років заслання — й виселення за межі Батьківщини — в Мордовію та Пермську область Росії, потім у Сибір та в Казахстан. Тих, кого режим боявся найбільше, відправлено до психлікарень”, – зазначає Українська гельсінська спілка з прав людини.

Читайте також:
“Повстав, бо не хотів жити в приниженні”. Визначному політв’язневі Василю Овсієнку – 70 років. ІНТЕРВ’Ю

За даними Харківської правозахисної групи, у 1972-1974 роках, починаючи з того самого 12 січня, в Україні проведено тисячі обшуків.

Упродовж цього періоду було заарештовано загалом 193 людини, з них 100 – за антирадянську пропаганду та 27 – за релігійні переконання.

“Усіх, хто не давав показів проти заарештованих і виявляв найменші ознаки співчуття до них, звільняли з роботи, виключали з інститутів, їм закривалися будь-які можливості службового зростання і творчого оприлюднення (публікації, виставки тощо). Як відродження 20-х років справедливо називають розстріляним, так відродження 60-х – задушеним”, – пише “Історична правда“.

Та попри те, що “генеральний погром” 1972 року припинив розвиток руху шістдесятників, він водночас став підґрунтям нової доби в історії руху опору. Навіть в умовах репресій тоталітарного режиму, українські патріоти продовжували боротьбу за вільну Україну, яка увінчалася здобуттям Незалежності.

Читайте також:
Історія незалежності: як українці боролися за власну державу і хто цьому заважав

Водночас, як нагадують в Українській гельсінській групі, радянські методи боротьби з інакодумством і волелюбністю нікуди не поділися – їх уповні наслідує російська влада, в тому числі на окупованих РФ територіях.

“Після тимчасової окупації Криму та розпочатої збройної агресії на сході України на цих територіях розгорнувся справжній терор проти українців і кримських татар. Режим Володимира Путіна безупинно працює на створення атмосфери страху, безсилля і безнадії, кидає за ґрати активістів, правозахисників, переслідує за релігійною та національною ознакою, вчиняє масово воєнні злочини, брутальні порушення прав і свобод, нехтує людською гідністю, втілює агресивну доктрину «русского мира», займається тотальною пропагандою, яка не має жодного зв’язку з правдою… Сотні політв’язнів зустріли Різдво у російських тюрмах або у підвалах тимчасово окупованого Кремлем Донбасу“, – нагадують в УГСПЛ та Коаліції на захист бранців Кремля.

Тим часом Український інститут національної пам’яті спільно з “Історичною правдою” до 50-ї річниці “великого погрому” презентував продовження документального циклу про українських дисидентів, який цього року поповниться стрічками про Івана Дзюбу, Надію Світличну та Михайлину Коцюбинську.

Усі фільми оприлюднені на ютуб-каналі УІНП. Завантажити їх у високій якості можна за посиланням.

Читайте також:
Століття Миколи Руденка: пам’ять на окупованій Луганщині, екологічна філософія і лицарство правозахисту

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".