Офіс президента робить помилку, відмовляючись від контролю над Старомар’ївкою, – Бутусов

Немає жодної підстави визнавати “сірою зоною” село Старомар’ївка, яке Україна справді повернула під контроль.

Таку думку висловив журналіст, головний редактор сайту “Цензор” Юрій Бутусов.

“Страшна проблема в офісі президента – я написав, що наші війська взяли під контроль українське село Старомар’ївка. Звісно, наш офіційний захід у село не є порушенням Мінських угод. Звісно, і раніше, в попередні роки в село постійно заходили наші воїни, і, звісно, це треба було давно зробити на постійній основі, тому що не повинні громадяни України жити в “сірій зоні”. Дякую тим, хто це зробив (узяв село під контроль – “Н”)“, – написав Бутусов у фейсбуці 30 жовтня.

Журналіста дивує, що “у відповідь на правильну ініціативу на місцях” Банкова “знову робить крок назад, хоча ситуація цього не вимагає”.

“Для чого спростовувати контроль над нашим власним селом, у яке ворога пускати не можна та яке ми контролюємо зі своїх позицій? Старомар’ївка має жити мирно, і там треба не просто пішохідний понтон встановити, а треба цілком повноцінний понтон встановити для цивільного транспорту. Танки там і зараз можуть проїхати вбрід через Кальміус”, – вважає Бутусов.

Він упевнений, що ситуація “показує повне нерозуміння в офісі президента того, що відбувається”.

“Сподіваюся, ви собі уявляєте, що якщо ви дійсно відмовитеся від контролю над селом, і туди заїдуть російські пропагандисти та російські військові, в яке безглузде й принизливе становище ви поставите не тільки себе самих, але передусім ви підставите Україну? – звернувся він до ОП. – Немає жодної підстави грати з Путіним у піддавки в цій ситуації, і самим визнавати сірою зоною село та людей, за яких наша країна несе відповідальність. Політична ініціатива повністю в руках України. Не можна робити крок уперед і два назад. Це слабкість. Не вистачає розуму щось правильно сказати – так можна хоча б просто промовчати”.

Передісторія

26 жовтня в медіа поширилася інформація про те, що Збройні сили України ввечері 25 жовтня нібито повернули під контроль село Старомар’ївка, розташоване в “сірій зоні” неподалік села Гранітне Донецької області. Це повідомлення поширювали так звані “військові кореспонденти” з боку ОРДЛО, сепаратистські й російські ЗМІ, та підтримали українські медіа.

Того ж дня, 26 жовтня, командування Об’єднаних сил спростувало інформацію про нібито “захоплення Збройними силами України міжпозиційного простору на тимчасово окупованих територіях Донецької області”.

У штабі ООС зазначили, що саме на цій ділянці збройні формування РФ, порушуючи режим всеосяжного припинення вогню, відкривали вогонь із забороненого Мінськими домовленостями озброєння.

26 жовтня внаслідок ворожого обстрілу в районі Гранітного один військовослужбовець ЗСУ загинув, ще один – отримав поранення. Після цього Збройні сили України під Гранітним вперше за час ООС застосували ударний безпілотник “Байрактар”, знищивши гармату противника.

27 жовтня пресслужба 93 омбр “Холодний Яр” визнала, що її військові заходили в Старомар’ївку. Але це була нібито охорона, надана гуманітарній місії Мирненської ВЦА.
За повідомленням бригади, населення Старомар’ївки, яка відноситься до Гранітнинської ОТГ, “не захищене від беззаконня з боку російських найманців, які у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння періодично заходять до цього населеного пункту та грабують як місцевих жителів, так і єдиний тут магазин”. Крім того, “після обстрілів з боку окупантів ніхто не намагався відновити місцеву інфраструктуру (будинки, дороги, газо- та водопроводи тощо). Також за допомогою насильницьких дій місцевому населенню нав’язують отримання паспортів так званої “ДНР”.
Представники міжнародних благодійних фондів та Мирненської ВЦА звернулися до Місії ОБСЄ з проханням надати допомогу в отриманні додаткових гарантій безпеки та дотримання режиму тиші з боку незаконних збройних формувань в Старомар’ївці з 27 жовтня по 10 листопада. Для цього було задіяно також механізм СЦКК. Проте російсько-окупаційні війська вкотре проігнорували це звернення та не дотримувалися “режиму тиші”.

27 жовтня ватажок так званої “ДНР” Денис Пушилін заявив, що Збройні сили України “захопили село”. Після цього МЗС РФ звинуватило Київ у насильстві стосовно громадян Росії у Старомар’ївці.

28 жовтня радник керівника офісу президента Олексій Арестович заявив у коментарі ЗМІ, що ЗСУ не займали позицій у селі Старомар’ївка, а провели там операцію із забезпечення безпеки цивільного населення.
“Ніхто нічого не повертав. Просто до цього населеного пункту постійно заходили представники збройних формувань Російської Федерації, і українські війська здійснили заходи, спрямовані на припинення терору населення. Ми просто захистили своїх громадян. Це наша земля”, – сказав Арестович.

30 жовтня 93-тя бригада заявила, що її бійці ще 26-го числа покинули Старомар’ївку, і в селі не залишається жодного воїна 93 омбр.

Села Старомар’ївка, що є “сірою зоною”, та підконтрольне Україні село Гранітне розділяє річка Кальміус. До російсько-української війни між селами був автомобільний міст, але його підірвали у 2014 році. Зараз два села з’єднує пішохідний місток. Мешканці Старомар’ївки ходили до Гранітного у магазин та лікарню, а діти відвідували школу на підконтрольній Україні території.
Торік у селі проживали 150 людей, з них семеро – діти. Там вісім років нема централізованого водопостачання, магазину, аптеки та лікарні.

Читайте також:
Старомар’ївка: Слідком РФ взявся за справу про “захоплення ЗСУ російських громадян”,
93-тя бригада заперечує свою присутність