У місті Лубни Полтавської області громадські активісти демонтували пам’ятник більшовику Василю Чапаєву.
Паралельно з цим у Лохвиці знесли пам’ятник комсомольцям. А в Хоролі намагалися знести бюст радянського генерала та державного діяча Івана Третяка – монумент встояв, але на ньому написали “вбивця”.
Імовірно, до акцій причетний київський громадський рух “Гонор”.
Як передає “Новинарня“, про подію в Лубнах, що сталася у вівторок, 26 жовтня, інформує пресслужба Полтавського офісу Північно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті.
“У ніч з 25 на 26 жовтня невідомі патріоти у Лубнах здійснили акт народної декомунізації. Небайдужі громадяни зробили те, на що не спромоглася влада Лубен протягом шести років. У місті демонтовано масивний пам’ятник Василеві Чапаєву – військовому діячеві Російської імперії та більшовицької Росії, члену РСДРП (більшовиків), командиру 25-ї стрілецької дивізії Червоної армії, учаснику встановлення радянської влади”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що УІНП звернувся на “гарячу” урядову лінію, зокрема до Національної поліції та генпрокуратури з вимогою порушити кримінальні справи щодо посадових осіб Лубенського міськвиконкому, які протягом шести років не вжили заходів щодо демонтажу пам’ятника Чапаєву, саботуючи норми Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.
“А співробітники Лубенської поліції, замість подяки свідомим громадянам за виконання декомунізаційного закону щодо пам’ятника Чапаєву, внесли відомості до ЄРДР “за фактом вандалізму і ознаками кримінального правопорушення частини 2 ст. 296 ККУ”, – наголосили в УІНП. І додали, що “в діях Лубенської поліції також вбачаються ознаки саботажу закону”.
Повалений у Лохвиці пам’ятник присвячений радянським комсомольцям. Місцева влада, відмовляючись від демонтажу, присвячувала монумент “молоді 1920-1960-х років”.
“Пам’ятник комсомольцям у Лохвиці – це знущання над пам’яттю мільйонів людей, що постраждали від комунізму. Комсомольці пліч-о-пліч з комуністами здійснювали злочини проти людяності: масовий терор, депортації і Голодомор-геноцид. Комсомол слугував взірцем для Гітлер’югенду і виконував аналогічні функції. Пограбування і знищення церков, просування войовничого атеїзму, русифікація – список “подвигів” ленінського комсомолу можна продовжувати”, – писав на “Історичній правді” регіональний представник Українського інституту національної пам’яті на Полтавщині Олег Пустовгар.
Очевидно, в місті Хорол активісти намагалися повалити і пам’ятник Івану Третяку, але він встояв. Натомість на постаменті написали – “вбивця”.
Демонтажу погруддя Третяку віддавна вимагали місцеві активісти й ветерани АТО, “Новинарня” писала про це в матеріалі “Недекомунізований Хорол. Як ветеран АТО бореться з пам’ятником генералу – вбивці цивільного “Боїнга”“.
Генерал армії СРСР Іван Третяк – уродженець села Мала Попівка Хорольського району. У період ІІ Світової війни у 21-річному віці командував полком Червоної армії. Герой Радянського Союзу (1945).
Після війни командував військами Далекосхідного військового округу СРСР. Був заступником міністра оборони СРСР, головнокомандувачем військ ППО СРСР. Член ЦК КПРС у 1976-1990 роках, депутат Верховної Ради СРСР.
Саме Третяк віддав наказ збити південнокорейський “Боїнг-747”, який виконував рейс Нью-Йорк – Анкоридж – Сеул, помилково відхилився від маршруту і пролетів над далекосхідною територією СРСР. Тоді загинуло 269 людей.
Пам’ятник радянському діячеві Третяку також підлягає декомунізації відповідно до законодавства України, однак місцева влада в Хоролі досі уникала демонтажу.
У Полтавському офісі УІНП вказують, що, згідно зі статтею 436-1 закону про декомунізацію, публічне використання символіки комунорежиму карається “обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої; ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої”.
Торік у квітні на вимогу УІНП і ГО “Світанок” погруддя Чапаєву демонтували у Семенівці.
Регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар наводить приклади перейменувань вулиць Чапаєва на Полтавщині, зокрема і в жовтні 2021 року, та наголошує, що процес декомунізації, в тому числі й очищення символьного простору та топоніміки Полтавщини від імені російського більшовика Чапаєва, набрав незворотного характеру.
“Пора це збагнути і владі Лубен. Протягом вже ось двох років Інститут нацпам’яті і я особисто надсилали офіційні листи до Лубенської міськради, по-людськи, по-доброму просили не заплющувати очі на цю ганьбу… Саботажницька позиція керівництва Лубенської громади й призвела до народного обурення. Якщо закон не спроможна виконати влада, тоді за це береться громадянське суспільство, яке після Революції Гідності виросло з дитячих штанців, подорослішало і зміцніло! Не знаю, хто демонтував незаконний пам’ятник Чапаєву, але однозначно публічно дякую цим свідомим громадянам як співробітник центрального органу виконавчої влади”, – заявив Пустовгар.
Водночас активіст і блогер Сергій Стерненко написав, що акцію знесення радянських пам’ятників провели “відомі і невідомі патріоти з руху “Гонор” та випадкові перехожі”.
Рух “Гонор” републікував цей пост Стерненка.
Читайте також:
У Карлівці на Полтавщині мають демонтувати пам’ятник комуністу Підгорному,
є розпорядження ОДА
Міськрада Сміли відмовилась розглянути можливість перейменування вулиці “єдинороски” Терешкової
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!