Гетьман, що має об’єднати: в Батурині презентували художню книжку про Мазепу, його печатку і князівське “посвідчення”, попереду – серіал

автори: Леся Шовкун,
Дмитро Лиховій
фото “Новинарні
та з відкритих джерел

“У нас із друзями традиція – щороку в жовтні ми збираємося в Батурині…” –  пожартував хтось із товариства, що зібралося сонячного осіннього дня в цитаделі Національного заповідника “Гетьманська столиця”. Це вже справді традиція: з нагоди Покрови Батурин збирає високих гостей на особливі заходи.

У 2020-му це була презентація першого повного видання Літопису Самійла Величка. Минув рік, і російська дослідниця української історії Тетяна Таїрова-Яковлєва, яка “повернула” нам справжній літопис Величка, приїхала до Батурина вже не просто як науковиця, а як письменниця – щоб презентувати свій художній твір “Мазепа. Хроніка православного шляхтича. Руїна”. Ба більше – як сценаристка першого телесеріалу про Івана Мазепу, підготовку до зйомок якого почала одна з найбільших в Україні кіностудій.

І на цьому всі сюрпризи грандіозного заходу під назвою “Мазепа. Шлях до Батурина” не завершилися.

“Запорожці поставили Мазепу на коліна, накинули на шию аркан…”

“Залп мушкетів пролунав із засідки… Двоє запорожців стрибнули на Мазепу ззаду, зірвали кунтуш, вихопили шаблю, поставили на коліна, вперши в груди оголені клинки. Запорожці накинули йому на шию аркан, зв’язали попереду руки. Мазепа зносив це доволі спокійно. Людина може витримати багато чого. Слід уміти боротися за власне життя”.

Цей фрагмент із книжки Тетяни Таїрової-Яковлєвої – та ще й у постановці реконструкторів в історичних строях, зі “справжніми” залпами з рушниць, як це відбувалося 8 жовтня в Батурині – у далекої від заглиблення в історичні перипетії людини може викликати неабиякий шок. Гетьман Мазепа? На аркані у запорозьких козаків? Ви точно нічого не наплутали?!

А Мазепа й справді провів у полоні в запорожців п’ять довгих тижнів. І поводилися з ним, м’яко кажучи, не дуже гречно. Більше того – життя майбутнього гетьмана без жартів висіло на волосині. Якби не заступництво кошового Івана Сірка, один із найвидатніших діячів української історії міг ще зовсім молодим загинути від рук власних співвітчизників – козаків…

Відео реконструкції:

Якщо для вас, як і для декого з присутніх на презентації, такі подробиці з життя Івана Мазепи стали великою несподіванкою. Новела “Хроніка православного шляхтича. Руїна”, видана київським видавництвом Laurus, може стати чудовим початком знайомства із захопливою історією цього в усіх сенсах визначного чоловіка, шлях якого до гетьманської булави був не менш цікавим, ніж понад два десятиріччя на найвищій посаді Війська Запорозького.

На жаль, поки що прочитати цю книжку можна лише мовою оригіналу – російською. Принагідно зробимо комплімент пані Тетяні, яка, живучи в Санкт-Петербурзі й зовсім не маючи україномовного оточення, постійно вдосконалює розмовну українську мову. І вже не лише легко нею читає, а й майже вільно розмовляє, навіть не намагаючись перейти на російську (сподіваємося, в цьому місці хоч комусь із наших співвітчизників, які ніяк не можуть вивчити державну, стане соромно).

Залишається сподіватися, що обіцяний видавництвом український переклад “Руїни” не забариться і буде належної якості.

Наразі авторка недвозначно натякнула: новела – лише початок циклу оповідей про життя Мазепи, призначених для якнайширшої (з огляду на художню форму викладу) аудиторії. І при цьому цей твір із захватом читатимуть і професійні історики.

“Я цю книжку буквально «проковтнув» – спершу думав проглянути кілька сторінок, а зрештою не зміг відірватися, поки не дочитав до кінця. Як ото дитина їсть цукерки – бере одну, потім другу, і неможливо зупинитися!” – зізнався “Новинарні” старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Бовгиря.

“Зазвичай, читаючи історичну книжку, я перебуваю в напрузі: в мені живе історик, який постійно подумки редагує чи рецензує написане. Цю новелу я читав розслаблено і спокійно, бо повністю довіряю автору. І знаю, що кожна подія і кожен персонаж підкріплені історичними документами, величезним матеріалом, зібраним упродовж багаторічної праці в архівах”, – додав історик.

Читайте також:
Самійло Величко: нове відкриття української історії

Князь Священної Римської імперії:
про що розповіла дивом знайдена печатка

Канцелярська копія листа Івана Мазепи до імператора Священної Римської імперії з проханням про надання княжого титулу та печатка гетьмана з князівським гербом. Фото: Новинарня

Професорка Таїрова-Яковлєва – відома дослідниця української історії часів Гетьманщини та Козацької доби, що присвятила цій справі понад три десятиліття. Із них 18 років пані Тетяна займається також дослідженням біографії гетьмана. Це почалося відтоді, як їй запропонували написати статтю, яка б змінила ставлення до Мазепи в російській історіографії.

Саме Яковлєва знайшла й оприлюднила Батуринський архів, який вважався втраченим після знищення Батурина російськими військами, завдяки їй було вперше видано повний, нецензурований Літопис Самійла Величка, важливість якого для української історіографії неможливо переоцінити.

Тетяна Таїрова-Яковлєва під час презентації книжки “Мазепа. Хроніка православного шляхтича. Руїна” в Батурині, 8 жовтня 2021 року. Фото: ФБ Національний заповідник “Гетьманська столиця”

А зовсім недавно і навіть дещо несподівано вона зробила ще одне важливе відкриття. Відомий український меценат Олексій Шереметьєв запросив пані Тетяну до свого музею. Серед тисяч експонатів Таїрова-Яковлєва звернула увагу на печатку, яку колекціонер 2013 року придбав у чоловіка з Черкащини – той нібито знайшов артефакт у річці. Приблизно там, де понад 300 років тому під час відступу війська шведського короля Карла ХІІ переправлялися через Дніпро.

“Щойно я її побачила – одразу зрозуміла, що це печатка Мазепи“, – каже історикиня.

І не просто печатка, а печатка, яка підтверджує княжий титул гетьмана, наданий Священною Римською імперією. Через три з гаком століття цей раритет повернувся до Батурина, де найближчим часом його зможуть побачити всі охочі – на виставці “Гетьман Іван Мазепа, князь Священної Римської імперії” в Палаці Розумовського. Експозиція працюватиме до 16 листопада, після чого печатку повернуть у музей Шереметьєвих.

Експертиза металу на предмет відповідності епосі ще триватиме, а Таїрова-Яковлєва тим часом планує розшукати в архівах документи, скріплені цією печаткою. Проте сумнівів у тому, що вона цілком автентична, в історикині немає.

А самé існування цієї печатки свідчить про те, що Мазепа прийняв титул князя, наданий йому імператором Священної Римської імперії 1 вересня 1707 року. Раніше щодо цього існували різні версії, адже від ініціативи Петра І виклопотати йому це звання гетьман був не в захваті – мав підстави вважати, що таким чином його хочуть “задобрити” перед тим, як позбавити гетьманства…

Під час презентації. Фото: ФБ Національний заповідник “Гетьманська столиця”

Вважалося також, що грамоту про надання йому князівського титулу Мазепа так і не отримав. На думку історика Теодора Мацківа, про це свідчила приписка Nulla expeditio, зроблена на листі гетьмана до імператора Йозефа І з проханням про надання князівства.

Та коли знайшлася печатка, до листа, що зберігається у Державному архіві Австрії, придивилися по-новій. Як припускають фахівці, з якими консультувалася Таїрова-Яковлєва, згадану приписку слід читати як Aula expeditio. Простіше кажучи, це просто позначка про реєстрацію вхідної кореспонденції “залою експедиції”, яка аж ніяк не свідчить про те, що щось комусь не було надіслане.

Завдяки меценатам Євгену та Ірині Сурам, які привезли з Відня “свіжозроблену” копію цього документа, ознайомитися з ним можуть усі відвідувачі заповідника “Гетьманська столиця”.

Читайте також:
У Софійському соборі в Києві вперше виставлено оригінал Конституції Пилипа Орлика і булаву Івана Мазепи

Про історичну пам’ять, національну ідентичність і дух, що творить націю

Перед початком презентації почесні гості поклали квіти до Пам’ятного знаку жертвам Батуринської трагедії 1708 року. Фото: ФБ Національний заповідник “Гетьманська столиця”

Так склалося, що досі незвідані сторінки української історії відкриваються, артефакти – зберігаються, а все це разом – популяризується переважно саме завдяки меценатам та ентузіастам своєї справи. І це чудово, що існують такі люди. Але ж насправді дбати про збереження національних символів – це завдання насамперед держави. Тим паче в такий час, як нинішній.

“Під час війни нам особливо потрібні приклади, які творять дух”, – зауважив з цього приводу третій президент України Віктор Ющенко, якого в Батурині особливо люблять і шанують. Адже саме за його президентства і з його ініціативи почалося відродження Гетьманської столиці.

“В історії можна знайти багато прикладів, коли маленька нація перемагає набагато сильнішого ворога. Як Афганістан переміг одну з наймогутніших армій світу – совєтську? Духом. Як маленька в’єтнамська нація перемогла найсильнішу армію США? Духом. Багато мислителів, державників працювали над тим, як вийти на цю формулу: духу, який об’єднує націю, дає їй сили. І ворог тоді стає дрібним…

Насправді сьогоднішня перемога залежить не від Путіна – від нас. Бо це війна за нашу ідентичність. А отже, для перемоги в ній ми повинні навчитися говорити одним голосом. А не «вроздріб», як зараз”, – наголосив Ющенко. 

Президент України у 2005-2010 роках Віктор Ющенко. Фото: ФБ Національний заповідник “Гетьманська столиця”

Об’єднати націю, яку цілеспрямовано роз’єднували (і роз’єднують далі) впродовж багатьох сторіч, вельми непросто. І повернення історичної пам’яті, якої нас так старанно намагалися позбавити, стираючи й викривлюючи найважливіші сторінки української історії – один із головних моментів у цьому процесі.

Про це говорив і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Він нагадав, як упродовж понад трьох століть його народ мав власну державу – могутнє Кримське ханство, що мало велику і розмаїту історію відносин з Україною. Були у ній і протистояння, а були й такі потужні союзництва, як під час Конотопської битви, в якій козаки спільно з кримськими татарами завдали могутньої поразки московському війську. А ще був нереалізований союз кримського хана з гетьманом Мазепою, який би майже напевне розвернув на 180 градусів результат Полтавської битви й подальшу історію України… Втім історія, як відомо, не має умовного способу.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Фото: ФБ Національний заповідник “Гетьманська столиця”

“Ми свою державність втратили… Але сьогодні є незалежна Українська держава. І є кримські татари, які усвідомлюють, що їх збереження пов’язане з укріпленням і розвитком Української держави”, – наголосив Рефат-ага.

Прапор Криму, який делегація Меджлісу дуже символічно розгорнула саме тут, у цитаделі Батурина, відтепер зберігатиметься в заповіднику “Гетьманська столиця”. Тут же були скріплені домовленості між заповідником і Меджлісом про співпрацю з вивчення та висвітлення історії двох давніх союзників – Бахчисарая і Батурина у XVII та XVIII століттях.

“Без гідності, без усвідомлення своєї історії, того, хто ми є і що залишаємо своїм дітям, неможливо нічого зробити ні сьогодні, ні в майбутньому”, – підкреслив Чубаров.

Читайте також:
Григорій Орлик: актуальність батуринської геополітики XVIII ст. для сучасної Європи

Серіал як державне просвітительство

Втім, важливість політики історичної пам’яті очевидна далеко не для всіх – і що найприкріше, це стосується не лише (будьмо реалістами) більшості населення, а й державних діячів. Тож особливо важливо достукатися як до других, так і до перших – зрештою, владу обирають саме “звичайні” громадяни.

І позаяк більшість виборців із серйозними науковими, та й навіть науково-популярними працями навряд чи ознайомляться, шукати шлях до їхніх умів треба більш “народними” методами. Художня література – це початок. Далі – більше: якщо все піде за планом, за років два Іван Мазепа стане героєм телесеріалу.

Амбітний намір екранізувати історію легендарного гетьмана в “популярному” вигляді підтвердив генеральний продюсер FILM.UA Group Віктор Мирський. Для довідки: однією з “перлин” його вражаючого генпродюсерського доробку є багатосерійна костюмована мелодрама “Кріпосна”, яка з успіхом пройшла не лише на українському ТБ, а й у Польщі.

“Постать Івана Мазепи важлива для України, і ми хочемо розказати цю історію. Бо навіть для багатьох наших громадян його ім’я сьогодні пов’язане лише з Петром І і його «зрадою». Але більшість із нас не знає, що до 1708 року Мазепа понад 50 років працював на Україну і на її державність”, – зазначив Мирський.

Проєкт уже має підтримку колишнього міністра культури, члена наглядової ради “Медіа групи Україна” Володимира Бородянського. Тож нескладно спрогнозувати, на якому саме каналі треба “виглядати” майбутній серіал про Мазепу.

Слово має генеральний директор Національного заповідника “Гетьманська столиця” Наталія Реброва. Фото: Новинарня

Втім, до початку знімального процесу ще далеко, адже поки що написано сценарії лише трьох із запланованих 24 серій (три сезони по 8 епізодів). Починається ця телевізійна історія саме з тих подій 1672 року, які описані в презентованій новелі, а завершиться останніми днями життя гетьмана. Автор сценарію – сама Таїрова-Яковлєва, тож принаймні за історичну складову майбутньої екранізації можна не перейматися.

“Серіал – це дуже смілива й правильна ініціатива. Що поробиш – більшість людей ліниві й не хочуть читати або читають дуже мало.  І коли на екрані з’являється багатосерійний фільм про місію, долю й обставини життя цієї людини, подається цікавий шматок нашої історії – для мільйонів людей це буде те національне, державне просвітительство, якого нам дуже бракує”, – зауважив з цього приводу Віктор Ющенко.

І доводиться визнати: він має рацію.

У цитаделі Батуринської фортеці. Фото: Новинарня

Читайте також:
“Тепер ми знаємо, як виглядав Мазепа”. Невідомі сторінки життя й боротьби великого гетьмана


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".