“Тепер ми знаємо, як виглядав Мазепа”. Невідомі сторінки життя й боротьби великого гетьмана

 

20 березня виповнюється 380 років з дня народження Івана Мазепи. Час розставити крапки над “і” щодо цієї постаті, яка не має бути “суперечливою” в незалежній Україні

автор: Ліна Тесленко

Доля щедро обдарувала Івана Мазепу талантами: він був здібним воєначальником, мудрим правителем, вмілим переговірником, щедрим меценатом та, як сказали б сьогодні, ефективним менеджером. Також Іван Степанович знав кілька мов, грав на бандурі, писав вірші й пісні. Був дотепним і гострим на слівце, харизматичним і навіть у зрілому віці закохував у себе жінок.
Та, як відомо, кому багато дають, з того суворо й спитають. Тож складних випробувань у житті гетьмана (1639-1709) не бракувало.

Після 40 років воєн Іван Мазепа приніс в Україну довгоочікуваний мир та почав у Гетьманщині масштабне будівництво, якого країна не знала років сто. Зрештою, якщо архітектурний стиль називають на його честь – “мазепинське” бароко – це про щось таки свідчить.

Про цю непересічну постать української історії з нагоди ювілею “Новинарні” розповідає доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАНУ, відома дослідниця постаті гетьмана Мазепи Ольга Ковалевська.

Ольга Ковалевська

“На 28-му році незалежності постать Мазепи не може бути суперечливою”

  • Пані Ольго, готуючись до цього інтерв’ю, в багатьох статтях я натрапляла на фразу “Мазепа є однією із суперечливих постатей в історії”. Для вас як історика ця постать є суперечливою? І чи не пора нам уже позбутися цих штампів?

– Давно пора. І я дивуюся, чому цього досі не сталося. Адже в сучасній шкільній програмі, в ЗНО, в підручниках досить повно і без всіх тих нашарувань, які нав’язували нам століттями, висвітлено біографію та діяльність Івана Мазепи, представлено його портрет – причому правильний, що відповідає реальному вигляду гетьмана.

Десять років тому в нас уже була ювілейна дата, пов’язана з річницею Полтавської битви (300 річчя – “Н”), і під ті події дуже багато було зроблено. Видано науково-популярну та наукову літературу, проведено велику кількість конференцій, запущено сайт “Ім’я Івана Мазепи”. Більше того, в Києві з’явився перший навчальний заклад, що носить ім’я гетьмана – 292-га школа в Дніпровському районі, на її фасаді встановлено меморіальну дошку. Встановлено пам’ятники Мазепі. Тобто з’явилася маса речей, які свідчать про те, що на 28-му році незалежності ця постать не може залишатися суперечливою. З точки зору історії Мазепа повністю реабілітований.

Пам’ятник п’ятьом гетьманам у Батурині. Мазепа – в центрі

Але мені теж доводиться стикатися з протилежним. Наприклад, оцінюючи цьогорічні роботи учнів Київської Малої академії наук, я зауважила кілька таких, які починалися з того, що гетьман Мазепа “є суперечливою постаттю”. Мене це страшенно дратує, бо не можу второпати: звідки це йде? Можу припустити, що далеко ще не всі школи, не всі вчителі позбулися цих штампів і з якихось причин не хочуть цього робити.

Читайте також:
Мазепа переміг у голосуванні за перейменування аеропорту “Бориспіль”

Хоча науковцями за цей час опубліковано два томи листів Мазепи, два томи його універсалів, два томи документів його доби – це те, де немає трактування істориків, а лише мова документів. Будь ласка, читайте, думайте, аналізуйте і робіть висновки. А висновок один: Мазепа – видатна особистість свого часу, відомий меценат, культурний та військовий діяч, який у багатьох питаннях випередив свій час.

Універсал Мазепи

  • У пантеоні українських гетьманів Івана Мазепу ви на яке місце поставили б?

– На перше! Поясню чому. При деяких претензіях до Богдана Хмельницького ми маємо завдячувати йому, що він створив Гетьманську державу. Інша річ, що ці справи і задуми не були доведені до кінця через смерть Хмельницького. Те ж саме стосується постаті Івана Виговського, якому належить ідея Гадяцької угоди, тобто створення третьої повноправної частини у складі федеративної держави Речі Посполитої Великого князівства Руського. Але й це не було втілено в життя. Про Юрія Хмельницького навіть говорити не хочу, бо для мене він – антигерой, який наробив неймовірну кількість помилок. Маю багато зауважень і щодо інших постатей, політика яких будувалася переважно на забезпеченні власних матеріальних потреб або реалізації власних амбіцій.

Саме Мазепа зробив реальні кроки для подолання Руїни й утвердження Козацької держави. Це чоловік, який

майже 22 років утримував булаву – найдовший термін, який будь-кому з гетьманів удалося пробути при владі.

І це – при всій внутрішній опозиції і зовнішніх ворогах та складних стосунках із Московською державою-протектором. Тим не менше йому вдавалося знаходити спільну мову з козацькою старшиною та лавірувати між усіма угрупованнями, налаштованими часто протилежно – промосковськи, пропольськи, протурецьки.

Протягом часу свого гетьманування Мазепа чимало опікувався освітою. Його коштом було побудовано Староакадемічний корпус Києво-Могилянської академії, куди він передав частину своєї бібліотеки, заклав будинок Чернігівського колегіуму, також долучився до заснування кількох навчальних закладів у Новгород-Сіверському та Харкові.

Староакадемічний корпус Києво-Могилянської академії

За кошти гетьмана зводили і ремонтували храми по всій країні. Зокрема, він сприяв побудові кафедрального собору в Переяславі, куди передав знамените Пересопницьке Євангеліє, яке сьогодні є нашою визначною святинею. Водночас робив багато коштовних подарунків до різних храмів.

Краєвид Києво-Печерської лаври з-за Дніпра. Кінець XVIII ст.

Тобто стільки, скільки він зробив для тогочасної України-Гетьманщини, неможливо порівняти ні з ким іншим. Тому для мене він однозначно на першому місці.

“Маємо портрети, які були зроблені за життя гетьмана”

Гаданий портрет Мазепи на українських купюрах 10 гривень дизайну 1992-го, 1994-го і 2004 років:

купюра 10 гривень - Мазепа купюра 10 гривень - Мазепа _1 купюра 10 гривень - Мазепа
<
>
  • Чи поставлено крапку в дискусії про те, як виглядав Мазепа?

– Я сказала б, що так. Ми маємо портрети, зроблені за життя Мазепи, й описи його зовнішності. Звичайно, його прижиттєві портрети – то не є сучасна фотографія. Це твір, який передбачає певне бачення художника, на який мали вплив техніка виконання, мода, традиції.

Гіпотетичний портрет гетьмана, створений за допомогою криміналістів, від проекту “Україна. Повернення своєї історії”

Кілька років тому було створено зображення гетьмана за участю криміналістів. Його показали у фільмі “Україна. Повернення своєї історії”. Але я наголошую, що це є реконструкція образу, а не достовірний портрет. Проте та реконструкція дозволила показати, що частина портретів Мазепи, які дійшли до нашого часу, сходяться в цьому образі й відповідають тим описам зовнішності, які є. І на цю реконструкцію можуть спиратися сучасні митці, які шукають свою інтерпретацію зовнішності гетьмана.

Портрет Івана Мазепи авторства художниці Наталі Павлусенко

Мені в цьому сенсі подобається те, що робить художниця Наталя Павлусенко (створила серію портретів українських гетьманів. – “Н”).

  • Ви згадуєте “правильний” портрет гетьмана Мазепи. Який саме маєте на увазі?

– Це портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою, який зберігається в художньому музеї Дніпра. Про нього іноді кажуть, що він там занадто солоденький, з рум’яними щічками, без зморшок…

Портрет гетьмана Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою. Невідомий художник. 1700 рік. Дніпровський художній музей

Але це – один із тих портретів, що був написаний із якогось прижиттєвого зображення. Він був створений у традиціях західноєвропейського портрету, це доведено експертизами, і те, що він там занадто ідеальний – то данина моді, вимогам часу та уявленням про парадний портрет правителя. В ті часи не можна було представника влади зображувати зі зморшками чи якимось вадами.

Гравюрний портрет гетьмана. Автор Мартін Бернінгротг

Ще мені дуже подобається гравюрний портрет Мартіна Бернінгротга, бо він теж був створений за життя Мазепи і навіть двічі опублікований в Європі, тому в мене немає підстав не довіряти цьому граверу й цьому образу.

“Перехід Мазепи на бік Швеції був визначений тодішніми нормами європейського права”

  • Між Іваном Мазепою та Петром I було понад 30 років різниці у віці. Як складалися їхні стосунки до того моменту, який довгий час трактували як “зраду”?

– Коли у 1689 році в Московії відбувся державний переворот, Мазепа вагався, який бік йому прийняти – правительки Софії і Голіцина чи Наришкіних та молодого Петра. Зрештою він зробив ставку на Петра I, і згодом для України це мало певний плюс.

Чому? Бо Мазепа фактично одразу отримав можливість переукласти московсько-український договір. Якщо порівняти статті Коломацькі й Московські – це були дві великі різниці. Коломацькі – це один із найжахливіших договорів, який максимально обмежив автономію Гетьманщини, а в Московських статтях було суттєве послаблення. Наприклад, гетьман отримав право давати земельні володіння своїй старшині, що дозволяло її привернути на свій бік; було поновлено оренду як одне з найважливіших джерел наповнення скарбниці Гетьманщини, що давало їй певну економічну незалежність; московські воєводи суттєво не впливали на дії гетьмана.

Мазепа, з одного боку, догоджав Петру I (за це навіть нагороди отримував), та водночас діяв так, щоб московити не втручалися в справи Гетьманщини.

Але реформи, які задумав московський цар, на певному етапі стали настільки суперечити інтересам Гетьманщини і старшини, що не лише сам Мазепа, а й його оточення не хотіли з цим миритися. І саме старшина підштовхувала гетьмана до того, аби змінити протектора.

Іван Мазепа та Карл XII на Дніпрі після Полтави. Автор Густав Седерстрем

А потім з’явилося багато факторів, які дозволили це зробити. Для Петра I стало неабияким ударом, що Мазепа вирішив перейти на сторону Карла XII. Бо був абсолютно впевнений, що той залишатиметься йому вірним.

  • Ми підійшли до того, що довгий час називали “зрадою Мазепи”. Але то ще питання, хто і кого насправді зрадив. Бо коли гетьман попросив у Петра I військової допомоги, той йому відмовив – обороняйся як можеш…

– Саме так. Мазепа намагався в умовах Північної війни максимально убезпечити Україну від того, щоб на її території велися воєнні дії. Козацькі полки брали участь у битвах на боці Московії, тобто Гетьманщина робила свій внесок у перемогу Петра I.

Але потім ситуація склалася так, що Карл почав наближатися до кордонів Гетьманщини. І тут було два варіанти. Або він рухається на Смоленськ і далі на Москву, або заходить на територію Гетьманщини перезимувати, щоб вирушити на Москву в більш сприятливий час.

У цій ситуації Мазепа чудово розумів: якщо Карл XII поверне на територію Гетьманщини, то вона як васал Москви буде територією ворога. Відповідно, шведський король на цих землях діятиме як окупант – здійснюватиме реквізицію продуктів харчування, фуражу для коней і взагалі чинитиме, що завгодно.

Мазепа дійсно просив у Петра бодай 10 тисяч війська, а почув у відповідь, що не отримає й десяти солдатів. Він зрозумів, що на допомогу московитів не варто розраховувати.

А за нормами європейського права, яке існувало на той час, якщо протектор порушив взяті на себе зобов’язання щодо васала (а це був саме той випадок – Петро відмовився забезпечувати захист від зовнішнього ворога),

васал міг змінити протектора. Що й зробив Мазепа.

Гетьман міркував, що заради інтересів народу варто заприязнитися з Карлом XII і краще скористатися цією ситуацією, ніж стати її жертвою. І справді, коли шведські війська з’явилися на території Гетьманщини, стосунки армії і місцевого населення вибудовувалися досить мирно і цивілізовано: шведи сплачували за зерно, харчі, фураж. І мирний люд це цілком задовольняло.

Пам’ятник Мазепі в Полтаві

Коли Петро дізнався про перехід Мазепи на бік Карла, то зіграв на випередження. Почав швидко розповсюджувати грамоти і маніфести про Мазепу-“ізмєнніка”, аби мирне населення вважало гетьмана “злочинцем”. Задля цього поширювали різні плітки, наприклад, що Мазепа – таємний католик і хоче заприязнитися зі шведами, щоб передати православних під владу католиків.

Такі інформаційні атаки мали свої наслідки. Населення почало чинити спротив Мазепі. Народ не пішов за своїм гетьманом.

  • …Виходить, уже в XVII столітті Москва вела проти України “гібридну” війну із застосуванням фейків.
    А на яких умовах гетьман Мазепа приєднався до Карла XII?

– Умови були досить пристойними: шведський король не мав права претендувати на титул гетьмана України, між Швецією і Московією не підпишуть мирного договору доти, доки не буде узгоджено питання підпорядкування Гетьманщини, ніяких змін щодо устрою Війська запорозького не буде…

Зрештою був розрахунок на те, що Московія – близько, а Швеція – далеко, і вона не зможе мати такий вплив на Гетьманщину як країна-сусід. І це давало перспективу певного незалежного існування України.

Додам, що шведський вибір не був унікальний. Орієнтацію на союз зі Швецією вже мав Богдан Хмельницький, згодом такі ж плани були в Івана Виговського. І Мазепа зважуючи, що краще – підписати договір з польським королем Станіславом Лещинським чи Карлом XII, обрав зрештою шведів.

“У російській історії анафемою не раз карали за політичні злочини”

  • Чому Петру було замало проголосити гетьмана зрадником? Навіщо було карати його анафемою?

– На той момент соціальних мереж не було (сміється), тому єдиним джерелом поширення інформації була церква. Крім того, в житті тогочасної людини релігія відігравала велику роль, і вплив через церкву був найдієвішим.

Ми маємо текст анафеми, і там чітко прописано: “за зраду царя”. Тобто не за церковний злочин, за що зазвичай накладали анафему.

Читайте також:
Вселенський патріархат вважає неканонічною анафему,
яку Москва наклала на гетьмана Мазепу

В російській історії анафеми, як спосіб покарання за політичний злочин, були звичною практикою. Анафемі піддали Тимофія Акундінова, Степана Разіна, Омеляна Пугачова. І в цьому переліку людей, які посягнули на царську владу, опиняється Мазепа. Лише за те, що вирішив перейти під протекцію іншого правителя.

Відбудований дім Мазепи в Батурині

  • Чому прапор “чорного піару” проти гетьмана Мазепи так охоче підхопила радянська влада? Бо це чудово вписувалося в міф про “колиску трьох братніх народів”?

– Саме так. Радянська історіографія не була однаковою увесь час. Якщо ви візьмете праці 1930-40-х років, то там всі представники козацької старшини розглядаються як експлуататори і гнобителі простого народу. А потім сталася Друга світова війна, і народ, який переніс репресії 1920-30-х років, Голодомор, треба було якимось чином простимулювати до захисту Радянської Вітчизни. Пропагандисти нічого кращого не придумали, як звернутися до історичного минулого, відшукати там постаті, які можна подати як символ боротьби за свободу Батьківщини. Тому було витягнуто “з архівів” Богдана Хмельницького, з’явився навіть орден його імені. А ще про Хмельницького починають писати через призму “навіки з російським народом” – він виступає вже як об’єднувач України з Московією. Хмельницький стає дуже потрібним і зручним. Реанімують і деякі інші постаті.

Але з Мазепою так не вийшло. Бо як не крути, а

він хотів якраз протилежного – відірвати Україну від Московії, отже – “сепаратист”.

У радянських підручниках починають писати про віковічну дружбу з братнім російським народом, Переяславську раду подають винятково як позитивну подію, а Хмельницького як правильного героя. А Мазепа, який не вписується в цю картинку, залишається персоною нон ґрата для посібників і наукових праць, а займатися цією добою для вчених стає навіть небезпечно.

Читайте також:
Росія відреагувала на пам’ятник Мазепі, порівнявши Порошенка з крематорієм

“Прямих нащадків гетьмана Мазепи немає”

  • Відомо, що в гетьмана офіційно була одна донька, яка померла ще при народженні. А більше дітей він не мав, можливо, позашлюбних?

– Ні, не мав. Попри те, що Мазепа мав репутацію любителя жінок, в цьому сенсі він був цілком “правильним” чоловіком.

Це віруюча людина, яка виховувалася в глибоко релігійній православній родині. Як відомо, мати гетьмана, овдовівши, постриглася в черниці, а згодом стала ігуменею одразу двох монастирів, крім того її брати Андрій та Іван були священиками, сестра і племінниця гетьмана теж стали черницями. Тому в такому середовищі не могло бути ніяких позашлюбних дітей.

Мазепа одружився із вдовою Ганною Фридрикевич з Половців і все життя опікувався своїми прийомними дітьми (пасербицю вигідно віддав заміж, а сина влаштував на хорошу посаду). Щодо спільної дитини, то дійсно є згадка, що, можливо, це була дівчинка, можливо, її звали Варвара і померла вона немовлям, в якому саме віці – при народженні чи пізніше – невідомо.

Мазепа більше не одружувався.

Ті стосунки, що були в нього з княгинею Ганною Дольською, радше були політичними. Це була дуже цікава жінка, яка прагнула займатися великою політикою і реально відігравала в ній важливу роль. Саме через неї як раз і відбувся отой контакт Мазепи зі Станіславом Лещинським і Карлом XII.

Що стосується Мотрі Кочубеївни, то, гадаю, що там дійсно було кохання, бо Мазепу було за що покохати. З боку гетьмана якісь почуття, можливо, й були, але він більше ставився до Мотрі по-батьківськи, з певним почуттям покровительства.

Мотря Кочубей. Портрет XIX ст.

Він просить її руки в батьків, але отримує відмову, офіційно звертається до церкви, щоб узяти дозвіл на шлюб, адже був хрещеним батьком Мотрі, і знову – негативна відповідь. Він це приймає і підкоряється. А потім, як хрещений, подбав про те, щоб Мотря вигідно вийшла заміж. Знайшов для неї достойного хлопця – Семена Чуйкевича, молодого, з пристойної забезпеченої родини. Але Мотря була в тому шлюбі нещаслива, пішла в монастир і закінчила свій земний шлях як ігуменя Ніжинського дівочого монастиря.

Отже, все життя Мазепа опікувався чужими дітьми – прийомними, племінниками і похресниками, яких у нього було чимало.

Відповідно, прямих нащадків гетьмана немає.

Будь-хто з прізвищем Мазепа на сьогодні є не більше, ніж однофамільцем відомого гетьмана.

“Шансів відшукати могилу гетьмана немає”

  • Гетьман прожив 70 років – немало, як на ті часи. Що стало причиною його смерті?

– У родині гетьмана була спадкова хвороба – подагра. Навіть саме

прізвище “Мазепа” – це не прізвище в класичному розумінні, а прізвисько, пов’язане із хворобою.

І воно “причепилося” до родини як раз через це захворювання: коли людина страждає на подагру, вона відчуває страшенні болі в суглобах, стає неповороткою, не може рухати ні руками, ні ногами. Коли відбувалося загострення, гетьман починав кульгати. Власне, оце слово “мазепа” й означало замазура, кульгавий, недолугий.

Мати гетьмана Марина Мазепа (в дівоцтві Мокієвська)

В умовах війни його хвороба прогресує, і ми маємо свідчення, що в гетьмана були такі загострення, коли він навіть підписувати свої листи чи універсали не міг. До того ж втрата Батурина і поразка під Полтавою морально добила вже немолодого чоловіка. Коли Мазепа та його оточення дісталося до Бендер, всі його життєві сили враз почали згасати, він захворів і зліг, надовго втрачав свідомість.

Гетьман помер в ніч із 21-го на 22 вересня 1709 року. Сучасники згадують, що тієї ночі бушувала страшна гроза.

Пам’ятний знак на місці смерті Івана Мазепи. Село Варниця (Молдова)

Можливо, за інших обставин гетьман протягнув би й більше (його мати, до слова, померла у віці майже 90 років), але невдачі останнього року життя сильно надломили його і пришвидшили смерть.

  • Чи є шанси знайти могилу гетьмана і перепоховати його в Україні, адже для цього докладають чимало зусиль, зокрема екс-президент Віктор Ющенко?

– Це нісенітниця. Я наголошую, що така ідея заздалегідь приречена на провал. Справа в тому, що цієї могили не існує.

У 1990-ті роки з румунського міста Галац вже привозили нібито землю з могили Мазепи. Але це не більше, ніж земля із міста, де спочив гетьман Мазепа. Бо сама могила давно знищена. Її намагалися знищити ще в XVIII ст., згодом у XIX столітті, але остаточно її не стало в XX ст.

Пам’ятний знак на честь українських козаків. Бендери (Молдова)

Гетьмана поховали в монастирі Святого Георгія, що на березі Дунаю. В середині 1960-х років місцева влада вирішила, що територія монастиря занадто велика, а місто потребує житла, відтак там зносили церкви, повністю знищили церковне кладовище, а натомість звели будинки, готель і ресторан. На сьогодні там немає не те що Мазепиної могили, а й могил румунських діячів, які там були поховані. Тому відшукати його прах і перевезти в Україну – нереально!

Варто пам’ятати, що не могилами і не кістками живиться людська пам’ять, а тими справами, які реалізувала та чи інша історична постать.

Сьогодні ми маємо бути вдячні гетьману Мазепі за те, що хоча формально свого часу його справа була програна, але по факту він заклав у душі українського суспільства оцей дух боротьби за свободу. І хай через багато років, але Україна стала незалежною, тобто здійснилася та мрія, до якої прагнув гетьман і готував нас ще 300 років тому.

Читайте також:
Аеропорт “Бориспіль”, всупереч голосуванню, не назвуть ім’ям Мазепи. Міністерство дало пояснення

Дбати про сучасну Українську державу, берегти її, щоб передати своїм нащадкам – це найкраща пам’ять про Мазепу і найкращий йому пам’ятник.

Патріарх усієї Руси-України Філарет, президент Петро Порошенко, міністр аграрної політики Тарас Кутовий та голова Полтавського обласного осередку “Просвіти” Микола Кульчинський біля відкритого пам’ятника Іванові Мазепі в Полтаві. Травень 2016. Фото прес-служби президента

  • До речі, про пам’ятник. Вас не бентежить, що такому видатному діячу досі немає монумента в Києві? І де, на вашу думку, він мав би стояти?

– Я до цього ставлюся спокійно. Мазепі вже досить багато пам’ятників встановлено. І якщо в рідних Мазепинцях я не заперечую його доцільності (до речі, це єдине “мазепинське” в Україні село, яке не змінювало своєї назви навіть за радянських часів), то щодо Полтави, де він зазнав поразки як союзник Карла ХII, можна посперечатися. Там памʼятник мав виглядати інакше.

Проект пам’ятника Мазепі. Скульптор Анатолій Кущ

Читайте також:
В Полтаві осквернили новий пам’ятник Мазепі. ВІДЕО

Звісно, гетьман заслуговує на вшанування в Києві. Свого часу скульптор Анатолій Кущ створив проект пам’ятника, прив’язаного до нинішньої площі Слави. Дійсно, кращого місця годі шукати. Саме тут був Військовий Свято-Микільський собор, збудований Мазепиним коштом. Звідси починається вулиця Івана Мазепи, яка веде до Києво-Печерської лаври, якій багато жертвував гетьман. Отой мур, який ми сьогодні бачимо довкола святині, а також три вежі збудовані його коштом. Навпроти був жіночий монастир, де його мати була ігуменею. І приїжджаючи до неї, він зупинявся в лаврі, де мав свої палати.

Тому ці місця в столиці є найбільш мазепинські. І пам’ятник тут був би доречний.

Погруддя Мазепи у селі Мазепинці, де він народився

Але фігура Мазепи досі несправедливо заполітизована. Тому, на жаль, і той проект памʼятника так само залишається нереалізованим.

Читайте також:
На Харківщині до 330-річчя обрання Мазепи гетьманом відкрили йому пам’ятник

В’ятрович пояснив, чому аеропорт “Бориспіль” має носити ім’я Мазепи

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: