Рейтинги КМІС: “Слуга народу” і Зеленський утримують лідерство, до ВР проходять уже 8 партій

Якби вибори до Верховної Ради відбувалися в середині вересня 2021 року, до парламенту могли б потрапити вісім політичних партій, що додають п’ятивідсотковий бар’єр.

Такими є результати всеукраїнського соцопитування, проведеного 10-15 вересня Київським міжнародним інститутом соціології.

При цьому показник президентської партії залишився практично на рівні червневого опитування: за партію “Слуга народу” проголосували б 20% респондентів із тих, хто збирається голосувати та визначився з вибором. “Європейську солідарність” Петра Порошенка підтримують 17,4%, партію “Опозиційна платформа – За життя” – 11,6%, ВО “Батьківщина” – 10,8%, партію “Сила і честь” Ігоря Смешка – 7,8%, “Опозиційний блок” – 5,5%, за Радикальну партію Олега Ляшка та “Українську стратегію Гройсмана” – по 5%.

Решта партій не подолали б прохідний бар’єр.

Зокрема, за Партію Шарія готові проголосувати 3,5% серед тих, хто визначився з вибором, за партію “Громадянська позиція” – 2,8%, за “УДАР” Кличка – 2,1%, за “Самопоміч” – 2%, за ВО “Свобода” – 1,8%, за партії “За майбутнє” та “Національний корпус” – по 1%, за партії “Пропозиція” та “Голос” – по 0,6%. Інші політсили набрали б 1,5% голосів разом узяті.

“У випадку майже всіх партій зміни порівняно з червнем – у межах статистичної похибки, тобто формально поточні рейтинги всіх політичних сил не відрізняються від рейтингів станом на червень (при цьому між квітнем і червнем також статистично значущих змін не було). Єдиний виняток – партія “Голос”, чия підтримка знизилася з 1,5% до 0,4% серед усіх респондентів і з 2,1% до 0,6% серед тих, хто визначився з вибором.
При цьому, якщо у червні партії “Опозиційний блок”, Радикальна партія, “Українська стратегія Гройсмана” формально мали підтримку меншу за 5%, то зараз вони формально мають підтримку 5% і більше, тобто з таким результатом пройшли б до парламенту”, – зазначили соціологи КМІС.

11,5% із загальної кількості респондентів не визначилися з відповіддю. 19,1% заявили, що не підуть на вибори, 2,1% викреслили б усі партії або зіпсували б бюлетень. 0,4% відмовилися відповідати.

Щодо президентських рейтингів, то нинішній глава держави Володимир Зеленський має підтримку 33,3% респондентів серед тих, хто має намір голосувати і визначився з вибором на виборах президента.

На другому місці – лідер партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко. П’ятого президента підтримали б 16,8% респондентів, які визначилися з вибором.

Далі йдуть лідерка партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко (10,3%), один із лідерів партії “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Бойко (9,5%) та лідер партії “Сила і честь” Ігор Смешко (8,7%).

За екснардепа Євгена Мураєва готові проголосувати 6,4%, експрем’єр-міністра Володимира Гройсмана – 5,7%, за лідера Радикальної партії Олега Ляшка – 4,6%.

Підтримка інших кандидатів суттєво нижча – 4,7% на всіх заявлених кандидатів разом узятих.

10,3% із загальної кількості респондентів не визначилися з відповіддю. 11,2% заявили, що не підуть на вибори, 2% викреслили б усіх кандидатів або зіпсували б бюлетень, 0,3% відмовилися відповідати.

Якщо брати до уваги показник підтримки серед усіх опитаних, то “Слуга народу” має симпатії лише 13,4%, а Володимир Зеленський – 25,4%.

Коментар Антона Грушецького, заступника директора КМІС:
“Отримані результати дозволяють фіксувати тенденції у суспільних настроях, але разом з цим не дають інформації щодо конкретних причин стабілізації/динаміки рейтингів, для цього потрібні окремі дослідження. Можна припустити, що приріст рейтингу влади між лютим і квітнем є наслідком активної (щонайменше, медійно) діяльності влади. Водночас те, що фактично між квітнем і вереснем значущих змін не було, може свідчити, що заходи, до яких вдається влада за останній період, менш ефективні для подальшого нарощення підтримки. Хоча при цьому, можливо, ці заходи наразі мають стабілізаційний ефект, тобто хоча і не сприяють росту рейтингу, але щонайменше тримають на певному рівні. Потрібно також враховувати, що оскільки зараз обговорюється питання підвищення комунальних тарифів і оскільки скоро має наступити опалювальний період (а також обговорюються інші важливі для населення питання), то в наступні місяці ми побачимо більш істотну динаміку рейтингів”.

Під час дослідження було опитано 2002 респондентів віком від 18 років методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних уряду регіонах України. Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, і 1,1% – для показників, близьких до 5%.

Читайте також:
55% громадян України не погоджуються із заявою Путіна про “один народ”, – соціологія