СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
2254361 +827
Летальні випадки:
52981 +26
Одужали:
2187703 +533
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 11424130 (+19946). Оновлено: 08:15 03.08.2021

Бізнес-менторство для ветеранів: “війна продовжується на мирному фронті – за економічні переваги України”

 

Юрій Щирін
ментор V-corp у сфері маркетингу та менеджменту,
ветеран 93-ї окремої механізованої бригади,
засновник і директор групи компаній “АІМ”

Після повернення з війни ветерани здебільшого не хочуть повертатися до попередніх професій, а ті, що все життя присвятили військовій справі, тільки починають вчитися жити в цивільних умовах. Психологічні травми, відсутність профільної освіти та тривалий процес реінтеграції можуть демотивувати. Для підтримки ветеранів ГО “Повернись живим” ініціювала програму бізнес-менторства. Така практика вже давно функціонує на Заході, а в нас лише починає набирати обертів.
Як правило, після повернення з війни ветерани, які хочуть започаткувати власну справу, не мають можливості отримати бізнес-освіту. Натомість їм потрібні вузькогалузеві практичні консультації, щоб закрити точкові питання та не припуститися стратегічних помилок. Саме таку допомогу й надають ментори – наставники, до якого може звернутися підприємець-початківець та отримати поради, адаптовані безпосередньо до галузі та конкретної бізнес-ситуації.

Як потрапити до ментора?

Якщо говорити про себе, то можна просто зателефонувати чи написати у соціальних мережах. Окрім того, у наших компаніях є постійно відкриті вакансії, якщо є бажання працювати у нас. Якщо ж ветеран хоче займатися власним бізнесом і має свою стратегію, то можна просто зв’язатися для консультацій.

Системно цим питанням зайнялися у “Повернись живим”, створивши платформу V-Corp, де надається повний цикл супроводу ветеранського підприємництва – від ідей до запуску і розвитку власного бізнесу, з поєднанням потужностей органів державної влади та місцевого самоврядування, неурядового сектору, бізнесу, благодійників, а також знань і практики розвинутих країн. Зареєструвавшись на сайті, та сформувавши орієнтовний бізнес-план за зразком, можна обрати наставника у необхідній сфері.

Як відбуваються консультації?

На етапі знайомства я розумію, на якому рівні бізнес-розвитку перебуває людина, хоче вона займатися індивідуальним підприємництвом чи розбудовувати велику компанію. У кожного своє бачення майбутнього, цілі і відповідно від їхнього масштабу вибудовується шлях кожного. Як правило, ті, з ким я спілкуюся, роблять у бізнесі перші кроки. У такому разі найголовніше – не лайфхаки з маркетингу, позиціонування чи стратегії, а сеанс психотерапії. Важливо сказати, що страх зробити крок у власну справу – це нормально, адже це ризик, надвелика відповідальність за себе та всіх підлеглих та постійний стрес. Тому не всі стають підприємцями.

Перший крок у сферу бізнесу – найскладніший і не так в плані інтелекту, скільки психологічних зусиль, бо це – двері у невідоме. Хоч я переконаний, що ці ризики часто переоцінені. Ризикувати потрібно, бо сміливі мають щастя. Успіх – це рутинна робота з невдачами та падіннями.

Зазвичай мільйонери кілька разів банкрутують перед тим, як бачать шість нулів на рахунку.

Психологічна готовність до бізнесу Ветерана від не ветерана відрізняє вищий рівень внутрішньої визначеності, тобто менша ймовірність страху перед невідомим. Якщо людина вирішила, що готова до війни, то часто легше долаються труднощі, досягаються цілі та зменшується толерантність до страху.

Разом з тим, існують і певні післяфронтові травми, які потрібно лікувати. Виходити з посттравматичного синдрому дуже важко. Це робота, яка вимагає дисципліни, зусиль, сміливості визнати, що є психологічні проблеми, з якими треба боротися. Після повернення здається, що світ змінився. Важко сприймати, що цивільні гуляють веселяться, коли там стріляють. Але насправді це не оточуючі змінилися, а ветеран всередині.

Усвідомивши та прийнявши це, можна стати більш продуктивним для суспільства та розуміти людей, які не воювали. При цьому не пити, не злитися на суспільство, не нервуватися, а створювати – переключитися з воєнного режиму “руйнування” на “створення”. Це два способи мислення і перемкнутися з одного на інший складно – потрібна зовнішня допомога.

Багато ветеранів проходять курси реабілітації, у тому числі і в моїй компанії. На моє запрошення психотерапевтка Наталія Леонтьєва погодилася для моїх бійців проводити безкоштовні консультації. Ніякими корпоративними зобов’язаннями вона не пов’язана – це акт доброї волі, за що ми дуже вдячні.

Історії успіху

Я керую групою компаній, у якій зараз працевлаштовані сім ветеранів, а за весь час війни працювали близько 25 ветеранів, у тому числі з добровольчих батальйонів (ДУК “Правий сектор”, “Донбас”, “Азов”, “Київська Русь”). Хтось з них залишився у бізнесі, хтось повернувся на війну, а хтось більше часу присвятив сім’ї.

Моя гордість – Владислав Куць – колишній керівник відділу продажів компанії “AIM”. Він кіборг ДАП і навіть є у документальному фільмі “93-тя бригада. Бій за Україну”. Після війни він прийшов у контакт-центр, на найнижчу посаду, пройшов стажування, став найуспішнішим менеджером із продажів і доріс до керівника відділу з продажів. Поїхавши у США бігти марафон, вирішив продовжити будувати кар’єру там. Зараз він має бізнес з оренди автомобілів в Америці. Думаю, з часом він повернеться в Україну і щоб розвивати і себе, і українське суспільство.

Інший успішний приклад – це Олексій Попович – наш український богатир. Він отримав серйозні опіки під час проведення бойових дій і довго відновлювався в лікарні. В особистому житті не складалося, і він хотів повертатися на фронт. Але робота в компанії, постійні тренінги, висока відповідальність поставили його на ноги. Він одружився, має сина. Хоч він уже і не працює в моїй компанії, я дуже пишаюся його долею.

Менторство як спосіб монетизувати соціальний капітал

Я вважаю, що менторство – дуже важливий елемент формування суспільної довіри. Волонтерство та менторство – це те, що дає серйозний поштовх та генерує багато соціального та фінансового капіталу.

У ветеранах я вбачаю величезний потенціал. Захищаючи нашу державу, ветерани створили багато соціального капіталу, який на цей момент суспільство не монетизує. Воюючи, вони пожертвували значною частиною свого життя, особистості, зазнали фізичних та психологічних травм – тобто за свій внесок вони вже заплатили дуже високу ціну.

Я хочу побудувати суспільство, де відбудеться можливість конверсії соціального капіталу в монетарний, а монетарного – в соціальний.

Таким чином, ті, хто створює багато соціального капіталу, можуть ставати заможнішими й отримувати відповідне визнання. Вартість їхньої праці на ринку зростала б з урахуванням визнання їхніх заслуг, внеску у суспільний добробут.

У мене та групи моїх компаній є одна глобальна ціль – створити в Україні мільйон доларових мільйонерів до 2035 року. Ця мета будується на так званій “ідеї творця”, де людина не просто будує своє життя за рахунок середовища, а створює собіподібних архітекторів, примножуючи таким чином кількість творців. Важлива не сама інновація, а динаміка пришвидшення інновацій. Менторство допомагає втілювати цю ідею, оскільки я можу передати свої знання та вміння іншим, а ті колись стануть менторами наступних поколінь творців.

Якби в Україні було багато власних міжнародних брендів, потужна транснаціональна мережа медіа, то Росії чи будь-якому іншому агресору було б важче на неї посягати. Жодні інструменти брехливої пропаганди не могли б підірвати віри громадян, що міцно стоїть на фундаменті власної ідентичності та повсякденного благополуччя.

На війні бійці отримують величезний соціальний капітал, який ми з допомогою менторства прагнемо капіталізувати. Вони мають всі можливості створити нову прогресивну модель мислення та економіки, які, на рівні зі збройним потенціалом, захищатимуть суб’єктність України.

Часто ветеранам потрібні не гроші чи пільги, а порада, освітня чи психологічна допомога або й просте людське ставлення. Менторство для ветеранів допомагає закрити ці потреби перед страхом невідомості цивільного життя.

Я вважаю, що ми прийшли для того, щоб змінити світ. Якщо я не допомагатиму людям, то не зможу сповна використати те, що мені дали батьки, школа, природа. Моя війна не закінчилася, вона продовжується, тому я діючий ветеран, а не ветеран на пенсії. Моя перемога – це лідерство України в регіоні.

Читайте також:
Лайфхаки для ветеранів: як військовий досвід зробити перевагою у працевлаштуванні

Перший заст. глави Мінвету Антон Колумбет:
Ветеран – це військовослужбовець, який тимчасово перебуває вдома. ІНТЕРВ’Ю

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

81
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: