Рада проголосувала закон про в’язницю за брехню в деклараціях з пропозиціями Зеленського

 

Верховна Рада 29 червня повторно підтримала законопроєкт №4651 про покарання за брехню в деклараціях. З документа прибрали правки, які зокрема послаблювали відповідальність за порушення, і через які президент Володимир Зеленський ветував закон.

Підтримали нову редакцію закону 315 народних депутатів на засіданні у вівторок, 29 травня.

Таке рішення було прийнято через дві правки. Згідно з ними, майно членів сім’ї потрібно було декларувати, тільки якщо «член сім’ї надав відомості про такі об’єкти» декларанту.

Також народні депутати не підтримали пропозицію глави держави позбавляти волі за умисне неподання декларації.

Зеленський відзначав, що нова норма законопроекту дозволить посадовим особам переписувати дорогі машини і квартири, наприклад, на дружину, яка нібито відмовляється надавати їм документи на майно і таким чином не декларувати їх.

“Президент пропонує статтю 366-3 скорегувати, передбачивши покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік, тобто не два роки, як це пропонувалося законопроєктом, з огляду на дотримання пропорційності. Що стосується статті 366-2, вето президента полягає в тому, щоб прибрати можливість уникнення відповідальності та недекларування активів, які оформлені на родичів, оскільки закон, прийнятий у версії, яка була подана на підпис президенту, залишав можливість оформити майно на родичів і, відповідно, посилатися на те, що родичі не надали інформацію про наявність такого майна”, – пояснив міністр юстиції Денис Малюська, який презентував пропозиції президента.

У новій редакції старі поправки скасовані, документ прийнятий з поправками президента.

Читайте також:
Голова НАЗК звернувся до ОГП і Верховного Суду через закриття судами справ про конфлікт інтересів

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний Суд України ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства (закону “Про запобігання корупції”) та визнав неконституційними окремі його моменти.
28 жовтня Конституційний Суд оприлюднив це рішення. Зокрема, КС визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Як з’ясувалося, КС ухвалив скандальне рішення перед розглядом протоколів за порушення правил декларування двома його суддями. А голова КС Тупицький не задекларував землю під Ялтою, власником якої став після анексії Криму.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.
Того ж дня ввечері Національне агентство з питань запобігання корупції на підставі рішення КС закрило реєстр електронних декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.

В ЄС назвали рішення КСУ про недостовірне декларування підставою для тимчасового призупинення безвізу.

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

Президент Володимир Зеленський скликав термінове засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.

На засіданні РНБО Зеленський дав доручення невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному Суді.
Як з’ясувалося, цей проєкт закону передбачає відсторонення за рішенням парламенту всіх суддів КС, незалежно від термінів їхніх повноважень та того, хто їх призначав (КС формується так: шість суддів – від президента, шість – від Верховної Ради, шість – від з’їзду суддів). Опозиція бачить у цьому наміри Банкової узурпувати вплив на судову гілку влади.

30 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції виконало розпорядження уряду й відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Читайте також:
Перевірка декларацій суддів не суперечить міжнародним стандартам, – Венеційська комісія

 

 

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна

[sendpulse-form id="91944"]