Перевірка декларацій суддів не суперечить міжнародним стандартам, – Венеційська комісія

Конституція України не вказує, який орган повинен перевіряти декларації держслужбовців.

Про це йдеться у відповіді Венеціанської комісії на запит президента Володимира Зеленського щодо повноважень антикорупційних органів, передає “Укрінформ”.

“Відтак, чи створювати, або ні, спеціальний правовий механізм перевірки декларацій суддів – це не приписується міжнародними стандартами. І попередня модель (в Україні, – “Н”), коли декларації суддів та інших державних службовців перевірялися одним органом (НАЗК, – “Н” ), є широко поширеною у регіоні. Це означає, що вибір найбільш відповідного варіанту лежить за національним законодавством”, – заявили у комісії в середу, 9 грудня.

При цьому члени комісії констатували, що Конституція України не вказує, який орган повинен перевіряти декларації держслужбовців.

У висновках зазначається, що КСУ у своєму рішенні від 27 жовтня 2020 року вважає, що перевірка декларацій суддів здійснює на них тиск.

“Цей аргумент, однак, не веде до необхідності припинення наявного механізму перевірки декларацій, але, натомість, вказує на необхідність забезпечення відповідних гарантів проти зловживань”, – вважають експерти.

Серед можливих шляхів реформування механізму перевірки фінансових декларацій суддів у комісії пропонують наділити такими повноваженнями Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС).

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний Суд України ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства (закону “Про запобігання корупції”) та визнав неконституційними окремі його моменти.
28 жовтня Конституційний Суд оприлюднив це рішення. Зокрема, КС визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Як з’ясувалося, КС ухвалив скандальне рішення перед розглядом протоколів за порушення правил декларування двома його суддями. А голова КС Тупицький не задекларував землю під Ялтою, власником якої став після анексії Криму.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.
Того ж дня ввечері Національне агентство з питань запобігання корупції на підставі рішення КС закрило реєстр електронних декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.

В ЄС назвали рішення КСУ про недостовірне декларування підставою для тимчасового призупинення безвізу.

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

Президент Володимир Зеленський скликав термінове засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.

На засіданні РНБО Зеленський дав доручення невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному Суді.
Як з’ясувалося, цей проєкт закону передбачає відсторонення за рішенням парламенту всіх суддів КС, незалежно від термінів їхніх повноважень та того, хто їх призначав (КС формується так: шість суддів – від президента, шість – від Верховної Ради, шість – від з’їзду суддів). Опозиція бачить у цьому наміри Банкової узурпувати вплив на судову гілку влади.

30 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції виконало розпорядження уряду й відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Читайте також:
Рада відновила покарання за недостовірне декларування