Рада схвалила законопроєкт про покарання за брехню в деклараціях

Верховна Рада у другому читанні підтримала законопроєкт про кримінальну відповідальність у деклараціях чиновників.

Відповідне рішення схвалили на засіданні в четвер, 3 червня.

За законопроєкт №4651 проголосували 307 народних депутатів. Проти були 8 членів “Опозиційної платформи – За життя”.

Закон вносить зміни до статті 366-2 Кримінального кодексу України. Для депутатів, держслужбовців і представників органів місцевого самоврядування передбачили обмеження волі на строк до 2 років і штраф від 3000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо зазначені особи не внесли в декларації активи і нерухомість на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Якщо ж вартість незадекларованого буде понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то депутату, держслужбовцю або представнику органів місцевого самоврядування загрожує 2 роки в’язниці або штраф від 4000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зміни до статті 366-3 Кримінального кодексу посилюють відповідальність за неподання декларації держслужбовцями та представниками органів місцевої влади. У разі доведення провини зазначені особи можуть отримати до двох років тюремного ув’язнення.

У законі прописано, що особа, яка вчинила кримінальні правопорушення за вище вказаними статтями, не зможе бути звільнена від кримінальної відповідальності. Навіть у разі, якщо після вчинення правопорушення вона щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін пише, що підтримкою цього законопроєкту Рада фактично знищила систему електронного декларування.

“Депутати проголосували поправку Ігоря Фріса №50 (“Слуга народу”), яка робить неможливим покарання за брехню щодо майна родичів (навіть, якщо декларант знає про майно!). Більш того, тепер зазначати майно, яким користується чи володіє член сім’ї тепер треба лише коли сам член сім’ї надав таку інформацію декларанту. Раніше декларант мав вказати усю відому йому інформацію, а щодо іншого – вказати, що член сім’ї відмовився надати дані. В такій редакції законопроєкт робить ще гірше, ніж було до цього”, – написав Шабунін на ФБ-сторінці.

Він також висловив думку, що президент ветує цей законопроєкт.

Іншою правкою 59 Ковальова депутати знесли покарання у вигляді позбавлення волі за умисне неподання декларацій. Відповідає за цей корупційний тероризм – спікер Дмитро Разумков, який є режисером цієї історії. Так само, Разумков організував зимове голосування за відновлення декларування без покарання тюрмою за брехню в ньому”, – додав Шабунін.

Антикорупціонер підкреслив, що ефективна система електронного декларування є однією з ключових умов отримання Україною безвізу з ЄС.

Читайте також:
Голова НАЗК звернувся до ОГП і Верховного Суду через закриття судами справ про конфлікт інтересів

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний Суд України ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства (закону “Про запобігання корупції”) та визнав неконституційними окремі його моменти.
28 жовтня Конституційний Суд оприлюднив це рішення. Зокрема, КС визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Як з’ясувалося, КС ухвалив скандальне рішення перед розглядом протоколів за порушення правил декларування двома його суддями. А голова КС Тупицький не задекларував землю під Ялтою, власником якої став після анексії Криму.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.
Того ж дня ввечері Національне агентство з питань запобігання корупції на підставі рішення КС закрило реєстр електронних декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.

В ЄС назвали рішення КСУ про недостовірне декларування підставою для тимчасового призупинення безвізу.

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

Президент Володимир Зеленський скликав термінове засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.

На засіданні РНБО Зеленський дав доручення невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному Суді.
Як з’ясувалося, цей проєкт закону передбачає відсторонення за рішенням парламенту всіх суддів КС, незалежно від термінів їхніх повноважень та того, хто їх призначав (КС формується так: шість суддів – від президента, шість – від Верховної Ради, шість – від з’їзду суддів). Опозиція бачить у цьому наміри Банкової узурпувати вплив на судову гілку влади.

30 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції виконало розпорядження уряду й відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Читайте також:
Перевірка декларацій суддів не суперечить міжнародним стандартам, – Венеційська комісія