МКІП просить скасувати обрання Гончарук директором Довженко-Центру через скаргу іноземця Душутіна

Міністерство культури та інформаційної політики просить скасувати обрання Олени Гончарук директоркою Довженко-Центру і провести повторне голосування з визначення переможця конкурсу.

Про це в п’ятницю, 16 квітня, інформує “Детектор  медіа” з посиланням на лист міністра Олександра Ткаченка до членів конкурсної комісії.

На адресу МКІП надійшла заява від кандидата на посаду гендиректора Довженко-Центру, віцепрезидента Українського союзу промисловців та підприємців Олексія Душутіна щодо скасування результатів голосування за підсумками другого засідання конкурсного добору на посаду генерального директора ДП “Національний центр Олександра Довженка”.

Душутін у заяві стверджує, що він єдиний брав участь у засіданні конкурсної комісії в режимі відеоконференції і це “дискримінує його як учасника конкурсу і поставило у нерівні умови з іншими кандидатами”.

Своєю чергою міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у листі до членів конкурсної комісії просить повторно заслухати програму Душутіна на території Довженко-Центру, а потім провести повторне голосування з визначення переможця конкурсу.

“З метою прийняття об’єктивного рішення щодо визначення переможця конкурсу та враховуючи справедливість претензій кандидата Душутіна О.В., викладених у заяві, а також задоволення його прав прошу невідкладно заслухати програму розвитку кандидата за його присутності. У зв’язку з тим, що Дашутін є громадянином Канади та не може в умовах карантинних обмежень отримати право на перебування в приміщенні МКІП, прошу повторно заслухати його програму розвитку на території Довженко-Центру, після чого провести повторне голосування з визначення переможця конкурсу”, – йдеться в листі Ткаченка.

Голова конкурсної комісії, екснардепка Ірина Подоляк наголошує, що підстав для перегляду результатів конкурсу немає, адже він пройшов у повній відповідності до законодавства.

“Конкурс відбувся ідеально, відповідно до закону. Публічно, відкрито і з рівним забезпеченням прав усіх кандидатів: усі кандидати зробили публічні презентації, усім кандидатам ставили запитання, усі кандидатури обговорювали, щодо усіх кандидатур голосували, усі мали однаковий час для презентацій, час на питання-відповіді від членів комісії не обмежувався. Конкурсна комісія закінчила свою роботу, підписавши протокол”, – сказала Подоляк.

На її думку, лист міністра можна інтерпретувати як тиск на конкурсну комісію, в ньому “імперативно вказується на необхідність скасувати результати конкурсу”.

“Підставою для проведення нового конкурсу може бути відхилення усіх кандидатур. Фігурант може оскаржити результати в суді, але це абсолютно безперспективний кейс. Довженко-Центру нічого не загрожує – міністр, за своїм власним переконанням, якщо боїться судових позовів чи “колапсу” інституції, може призначити переможницю т.в.о. у разі, якщо буде забезпечення позову Душутіна. Але жодних підстав для такого листа нема, як і жодної загрози паралічу Довженко-Центру. Лист міністра містить оціночне судження, де завідомо вимоги скаржника вважаються “справедливими”. Також зауважте, що заява скаржника без реєстраційного номера”, – зазначила Ірина Подоляк.

Нагадаємо, 15 квітня генеральним директором Довженко-Центру за результатами конкурсу обрали Олену Гончарук. Раніше вона працювала директоркою Музею кіно в Національному центрі Олександра Довженка і була погоджена як кандидат від колективу Центру.

До конкурсу на посаду директора Довженко-Центру були допущені шестеро: Тарас Босак, Олена Гончарук, Олексій Дашутін, Ірина Колесник, Денис Калюжний, Олена Лавренюк. Усі вони представили свої програми конкурсній комісії.

Гончарук була тією кандидаткою, яку висував колектив Центру. За інших кандидатів голоси розподілилася таким чином: Олексій Душутін – 0; комерційна директорка ТОВ “КПП Фільм” Ірина Колесник – 0; акторка, продюсерка, шоуранерка Олена Лавренюк – 5.

Хто такий Олексій Душутін

Росіянин Олексій Душутін є громадянином Канади, раніше займався бізнесом у Російській Федерації. На посаді гендиректора “Військово-будівельного управління Москви” (ВБУМ) у 2006-2011 роках його звинуватили в незаконному продажі 17 об’єктів ВБУМ та в 2014 році засудили до 5 років колонії, пише Суспільне.

Після апеляції термін скоротили до 3,5 років, проте незабаром Душутіну пред’явили ще одне звинувачення.
У 2017 році Мосміськсуд змінив йому запобіжний захід на домашній арешт, а ще через місяць Душутін опинився в Україні, звідки переїхав у Канаду.

Він був засуджений в РФ до чотирьох років заочно та оголошений в міжнародний розшук. У скарзі Інтерполу Душутін вказав, що ВБУМ у нього відібрав колишній міністр оборони РФ – Інтерпол видалив бізнесмена з бази міжнародного розшуку, визнавши “політичний аспект” справи.

У документах на посаду керівника державної культурної установи в Україні, він зазначив, що працює віцепрезидентом Українського союзу промисловців та підприємців. Але на сайті Довженко-Центру є примітка, що на сайті організації така людина не згадується.

У своєму мотиваційному листі на посаду директора писав, що Центр Довженка є єдиним держпідприємством – членом Міжнародної Федерації кіноархівів FIAF, а тому він як громадянин Канади сподівається сприяти більш активному, зокрема й через міжнародні кінофестивалі, просуванню українського кіно у світі.

 “Росіянин з мутним минулим очолював державну російську компанію з будівництва військових об’єктів. Спокійно може осісти в Україні, робити бізнес та блокувати діяльність таких крутих установ як Довженко-Центр. Неважливо, хто правий у його кримінальному минулому. Важливо те, що росіяни спокійно приїжджають в Україну і навіть подаються публічно на конкурси в державні установи. Людина навіть українською мови не знає. Перше його запитання під час виступу перед конкурсною комісією було: “Можна на русском говоріть ілі на украінском лучше?” Далі пішла азірівка з листочка“, – написав у фейсбуці громадський активіст Олег Слабоспицький.

Довідково:

Довженко-Центр – державний фонд фільмів, в якому зберігається понад 6 000 художніх, документальних і анімаційних українських і зарубіжних фільмів. У структурі центру є Кіноархів, кінолабораторія, Музей кіно, Фільмофонд і медіатека.

З 2015 по 2021 рік Довженко-Центр очолював Іван Козленко. У травні 2020 року він написав заяву на звільнення через неотримання установою фінансування.

28 травня у Національному центрі Олександра Довженка співробітники Нацполіції проводили обшук.

Того ж дня у Центрі повідомили про настання стану неплатоспроможності – обігові кошти підприємства вичерпалися.

Читайте також:
Головою Українського культурного фонду стала Лариса Мудрак