Наш День мрії: врятуймо малого Дмитра Свічинського

Дмитро Лиховій
журналіст, громадський діяч, головний редактор “Новинарні“

Ще торік у календарі на смартфоні я позначив 11 квітня: “Всеукраїнський день мрії”.

Хотів щось придумати для публікації на сайті чи фейсбуці. Може, ще раз якось ініціювати День мрії, щоб його відзначали – адже саме цього числа 1863 року слово “мрія” вперше “офіційно” з’явилося в українській мові.

Як уже писала “Новинарня“, громадський діяч, політолог і журналіст зі Львова Орест Друль був перерив купу старожитньої літератури і зробив висновок: популярні версії про те, хто першим вжив слово “мрія”, не відповідають дійсності. Це був не Михайло Старицький і не Леся Українка. Згідно з розвідкою Друля, слово “мрія” з’явилося у друкованому вигляді 11 квітня 1863 року в українському літературному журналі “Вечерниці”, в листі харківської громади “Письмо з Задніпровської України” (“коханим і шановним землякам, панове Галичанам”), що його відправив ще 30 листопада 1862 року студент університету Василь Мова.

Отже. Мова про мрію. День мрії.

Це наше спільне свято. Бо кожен із нас про щось мріє – особисте, людське, суспільне, матеріальне і ціннісне. Для себе і для країни.

Не всі мрії збуваються. Але, думаю я сьогодні, деякі з них ми просто мусимо реалізувати.

Давайте-но започаткуємо хорошу традицію і наповнимо День мрії не пустими словами, а конкретними справами. Доброчинністю. Саме сьогодні.

Родина Свічинських з Одеси

“Я дуже рідко про таке прошу, але сьогодні буде виняток. Українська Одеса тримається на дуже світлих і сміливих людях. Одним із таких є Віталій Свічинський – активний учасник Революції Гідності та один зі співзасновників одеської Самооборони, яка не дала “русскому міру” захопити місто 2014 року.

У родині Віталія та Марії Свічинських торік народився син Дмитро. У грудні немовляті поставили діагноз – спинна м’язова атрофія – важке генетичне захворювання, що неможливо передбачити. Цю хворобу можна спинити завдяки ін’єкції, яка коштує 2,3 млн доларів. Кошти на лікування необхідно зібрати за шість місяців. Одна ампула – і хворобу буде подолано назавжди. В Україні були подібні випадки, гроші збирали, робили ін’єкцію – і діти жили…

Родина вже зібрала третину суми (22 млн грн), тому кожен із нас може легко допомогти дозбирати Дмитрику на рятувальну ін’єкцію від спинної м’язової атрофії”.

Це – рядки з ФБ-сторінки київського активіста Олега Слабоспицького.

Олег Слабоспицький

Саме Олег передав “Новинарні” естафету благодійності: печиво, яке вони спекли вони з мамою в рамках флешмобу “Врятувати Діму”.

Ідея така: люди печуть печиво, безкоштовного передають його друзям, знайомим, колегам, соратникам, іншим громадським організаціям та розповідають про вчинок. Це робиться для того, щоб привернути увагу якомога більшої кількості людей до кампанії збору коштів на порятунок малого Дмитрика з Одеси. І щоб усі, хто має змогу, скинули певну суму на рахунки сім’ї Свічинських та благодійної ГО. Адже разом із печивом поширюється історія Дмитрика та реквізити для збору коштів.

Печиво #Save Dmytro, надіслане Олегом Слабоспицьким

Печиво від родини Слабоспицьких красиве і смачне. Приймаємо естафету, поширюємо поки що цю інформацію (печиво – трохи пізніше :).

Дуже сподіваємося, що мрія родини Свічинських збудеться – Дмитрик буде врятований.

Це буде найкращий День мрії.

Приєднуйтеся і ви.

Реквізити

Приватбанк Свічинський Віталій –

Монобанк Свічинська Марія (мати) –

Монобанк Свічинський Олександр (дядько) –

Монобанк Свічинський Віталій –

Ощадбанк Свічинський Віталій –

Raiffeisen Bank Aval Свічинська Марія (мати) –

UAH

USD

EUR