СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
1325841 +8147
Летальні випадки:
25596 +135
Одужали:
1159311 +3889
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 6809165 (+36670). Оновлено: 08:20 25.02.2021

Правозахисниця Олександра Матвійчук про псевдореформу СБУ: Ми маємо перемогти Росію, але не маємо самі перетворитися на РФ

 

записала: Ірина Семеняка

Законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про Службу безпеки України” №3196-д, який готується до другого читання, замість декларованої мети скасування невластивих економічних функцій СБУ пропонує посилення повноважень спецслужби, при зменшенні контролю над нею.

Про це говорять чимало правозахисників, аналізуючи ухвалення закону в першому читанні.

На їхню думку, законопроєкт, всупереч сподіванням, звужує свободу слова; передбачає застосовування співробітниками СБУ заходів примусу; не захищає від катувань і нелюдського поводження; дозволяє анонімно затримувати осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів; обмежує право на приватність, посилює втручання в особисте життя громадян тощо.

“Неприйняття до уваги зауважень і пропозицій представників профільних асоціацій, громадянського суспільства та експертів щодо законопроекту №3196-д матиме руйнівні наслідки як для фізичних і юридичних осіб у частині порушень їхніх прав і свобод, так і для екосистеми електронних комунікацій”, – ішлося на пресконференції правозахисників і медіаекспертів, що відбулася напередодні в агенції УНІАН.

Зокрема, про основні ризики законопроекту №3139-д говорила голова правління ГО “Центр громадянських свобод” Олександра Матвійчук. Новинарня” публікує основні тези її виступу.

Олександра Матвійчук. Фото: maidanmuseum.org

– Я озвучую позицію не тільки нашої правозахисної організації, а загальну позицію платформи “Правозахисний порядок денний”, до якої входить Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська група з прав людини, “Міжнародна амністія” в Україні та низка інших відомих організацій, – говорить Олександра Матвійчук. – Насправді ми дуже чекали на прийняття цього закону. Бо, на жаль, СБУ досі є найбільшим порушником прав людини. Така ситуація не може тривати довго, потрібно вносити зміни, визначати правову рамку, щоб створити оновлену спецслужбу, яка даватиме відсіч російській агресії й іншим загрозам. Водночас,

коли ми проаналізували цей законопроєкт, ми не побачили в ньому реформи СБУ та механізму ліквідації управління з економічних та корупційних злочинів.
Економічна діяльність Служби буде продовжена через режим контррозвідувальної роботи.

Ми бачимо, що за СБУ лишаються правоохоронні функції, попри запевнення авторів законопроєкту. Навіть у статті 2 у визначенні “що таке СБУ?” чітко закріплено, що це орган із правоохоронними функціями.

Ми бачимо в законопроєкті багато загроз і щодо прав людини.

Я особливо зупинюся на питаннях свободи вираження поглядів, доступу до інформації, права на приватність.

Направду, ці права – і свобода вираження поглядів, і доступ до інформації, і право на приватність – не є абсолютними. Вони можуть обмежуватись – але обмежуватись мають пропорційно, відповідно до міжнародних стандартів.

Існує так званий триступеневий тест, який встановлює необхідність законності, досягнення певної легітимної мети й необхідності в демократичному суспільстві, як обов’язкові умови для того, щоб вважати правомірність того чи іншого обмеження.

Коли ми відкриваємо текст законопроєкту, то ми бачимо цілу низку проблем.

Як приклади:

– Цей законопроєкт надає СБУ можливість ініціювати обмеження доступу до будь-якого інтернет-ресурсу, наприклад, на підставі того, щоб не допустити загострення суспільно-політичної ситуації.

– Повноваження, які має СБУ і які надає цей законопроєкт – це просто необмежений доступ до державних і приватних баз даних. І найстрашніше в цій ситуації те, що люди, приватність яких була порушена, ніколи в суді це не оскаржать тому, бо вони не дізнаються, що саме їхні персональні дані СБУ запросила з цих чи інших баз.

– Також ми бачимо, що СБУ собі встановлює особливий режим, який порушує право на доступ до публічної інформації. Тобто триступеневий тест, закріплений у законодавстві, нівелюється цим законопроєктом. СБУ може відмовити в наданні публічної інформації, якщо вважатиме, на свій суб’єктивний розсуд, що ця інформація становить загрозу національній безпеці.

– Так само можна згадати проблемну норму анулювання ліцензій телеканалам. Підстави для анулювання, які потім можна оскаржити тільки в судовому порядку, виписані доволі еластично. Якщо ця норма буде реалізована, ми як платники податків заплатимо тим телекомпаніям, які СБУ закриє таким чином – через виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Ключова проблема полягає в розумінні концепції реформи СБУ, яка, на жаль, не відбувається. Ми спостерігаємо бажання спецслужби моніторити телекомунікації, отримати автоматичний до них доступ.

Так, в інших країнах із розвинутою демократією спецслужби можуть моніторити телекомунікації. Але якщо вони виконують правоохоронні функції, вони не можуть використовувати ці дані в кримінальному провадженні.

Тому СБУ має визначитися – чи вона спецслужба, чи вона орган, що виконує правоохоронні функції.

Якщо вона виконує правоохоронні функції, то ніякого автоматичного отримання інформації не може бути. Має діяти Кримінальний процесуальний кодекс, санкції суду тощо.

Автори законопроєкту монополізують право встановлення технічних засобів у роботі виключно СБУ. Тільки співробітники Служби безпеки можуть здійснювати прослуховування. Всі інші органи – Нацполіція, НАБУ, ДБР – будуть змушені звертатися до СБУ за цим питанням.

У законопроекті немає контролю за Службою.

Треба визначити також концепцію такого контролю. Контроль спецслужби має бути, але обмежений. Якщо СБУ це правоохоронний орган – контроль має бути розширений.

Натомість законопроєкт встановлює дію контролю через громадські ради. Я була членом громадської ради у 2014 -2016 роках. І точно можу сказати, що це – форма комунікації з громадянським суспільством, а не форма контролю.

А якщо ми не будемо контролювати спецслужбу з такими необмеженими повноваженнями, то нам 2002-2004 роки будуть здаватися прекрасними, коли СБУ здійснювала “всього” 40 тисяч прослуховувань телефонних дзвінків.

Жодна спецслужба не контролюється на чесному слові. В законі повинні бути реальні запобіжники щодо порушення прав людин, та закладені механізми громадського контролю. Це в інтересах самих же чесних працівників СБУ, які борються із зовнішніми загрозами.

Ми маємо боротися з Росією, ми маємо вистояти в цій війні, ми маємо перемогти, але Україна не має сама перетворитися на Росію.

Ми не можемо використовувати ці самі російські методи, які дуже легко можна розвернути для придушення прав журналістів, громадянського суспільства, бізнесу, опозиції і взагалі демократії в країні.

Цей законопроєкт, статтею 11 частина 2, надає СБУ право самій встановлювати собі повноваження у своїх нормативно-правових актах. І робити їх секретними для громадськості.

Ці та інші положення свідчать  проте, що в цьому законопроєкті реальна реформа Служби безпеки не закладена.

Читайте також:
Посли G7 привітали схвалення закону про СБУ в першому читанні

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

265
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: