Антикорупційна рада при Міноборони розкритикувала пакет законопроєктів щодо спеціального правового режиму для виробників зброї Defence City

Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України наполягає на доопрацюванні законопроєктів, відомих як концепція Defence City, що передбачають створення спеціального правового режиму для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.

Про це повідомили в пресслужбі ГАР МОУ.

Антикорупційна рада закликала парламент не допустити ухвалення законопроєктів у нинішньому вигляді, оскільки вони не лише не вирішують проблему розвитку ОПК, а й створюють нові корупційні ризики та загрози для безпеки.

Ініціатива, що подана групою народних депутатів спільно з Міністерством оборони, передбачає створення спеціального правового режиму для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Проте, на думку експертів ГАР МОУ, у нинішньому вигляді законопроєкти викликають низку серйозних застережень:

1. Ризик створення «клубу обраних». Модель Defence City передбачає обмежений перелік резидентів із закритим доступом до інформації, що може призвести до «ручного управління», непрозорості і, як наслідок, дискримінації деяких виробників, навіть ефективних і добросовісних. Це суперечить ідеї розвитку сильної, відкритої оборонної екосистеми.
2. Спірні критерії виключення підприємств. В законі запропонована норма, згідно якої підприємство не може стати резидентом Defence City, якщо мало прострочення постачання понад 60 днів з власної провини. Але при цьому це прострочення може визначатися як завгодно: або на підставі судового рішення, або на підставі заяв державного замовника, або навіть на заяві самої компанії. Така розмита формула — «або-або» — відкриває значний простір для суб’єктивного тлумачення і корупційних зловживань.
3. Виключення учасників “Дія.City“. Підприємства, які є резидентами “Дія.City”, не можуть брати участь у Defence City. Це унеможливлює доступ багатьох високотехнологічних компаній, які активно працюють на фронт, особливо у сферах БПЛА та ІТ-рішень.
4. Обмеження за структурою доходів. Ще однією умовою участі в Defence City є вимога, щоб щонайменше 90% доходу підприємства за попередній календарний рік формувалося за рахунок реалізації продукції власного виробництва. Це автоматично виключає з переліку компанії, які, поряд із власним виробництвом, займаються постачанням або імпортом необхідної продукції, зокрема в сегменті БПЛА та електроніки.
5. Складні та ризиковані податкові механізми. Замість реального полегшення, запроваджена податкова пільга ускладнює звітність і створює підстави для податкового тиску. Формулювання розмиті, а ризик скасування пільги заднім числом — надзвичайно високий.
6. Неефективна модель підтримки інфраструктури при релокації. Схема фінансування інфраструктури через бюджети ОТГ після релокації підприємств виглядає непродуманою та неефективною, створює додаткові корупційні ризики і затримки.
7. Небезпечні зміни до Кримінального кодексу. Законопроєкт передбачає звільнення від кримінальної відповідальності службових осіб підприємств ОПК за порушення під час виконання оборонних контрактів, навіть якщо ці порушення доведені. Розмиті формулювання, зворотна дія норм і надмірні повноваження Генпрокурора створюють загрозу вибіркового правосуддя і безкарності, що підриває принципи правової держави.

ГАР МОУ також звертається до всіх українських виробників оборонної продукції та громадськості із закликом уважно ознайомитися із законопроєктами та долучитися до обговорення.

«Майбутнє української оборонної промисловості залежить від того, чи стане Defence City справжнім інструментом розвитку, чи перетвориться на черговий корупційний механізм під виглядом державної підтримки», — заявив голова ГАР МОУ Юрій Гудименко.

Читайте також:
€1 млрд з траншу ЄС із доходів від заморожених росактивів вкладуть в ОПК України