Віталій Пясецький
ветеран АТО, колишній військовослужбовець Збройних сил України (десантник 81-ї десантно-штурмової бригади); у боях за Донецький аеропорт зазнав поранення;
кавалер ордену “За мужність” III ступеня
Zack Hemsey і його “The Way” в динаміки на всю – і ти знову хвилина за хвилиною проживаєш ті моменти. Де ти був, що робив, хто живий, а хто вже в кращому світі.
Безнадія і відчай змінюються злістю і матом, крізь який ти ї*ашиш, поки розпечене залізо автомату не починає плавити рукавиці.
Ми загнані в кут, але, як щурі, огризаємось і не даємо себе добити остаточно.
Короткими, здвоєними в ті отвори, звідки летять гранати, а вночі будуть кидати “зажигалки”, від яких горітиме і вибухатиме боєкомплект на постах.
І знову відчай змінюватиметься надією. І так по колу, поки не змиришся, що нагорі вирішили по-іншому і тут все скінчиться.
Не скінчилось… Для мене. І ти сидиш на сходах у польовому медичному пункті й не віриш, що вирвався звідти, де більшість загинула, а когось і сліду не лишилося.
А зараз – сидиш у теплому офісі і не віриш, що то все було насправді. І тільки фото в альбомі 18.01.2015 говорять, що дах не поїхав.
Читайте також:
“Накриюся подушкою, щоб ніхто не чув”.
Спогади кіборга Пясецького про останні дні в ДАПі й після них
“Лист із Донеччини по дорозі до ДАПу”. Ветеранський блокнот Віталія Пясецького
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
