Гладковський програв суд журналістам Bihus.Info щодо розслідування про “оборонку”

Київський апеляційний суд виніс рішення на користь команди журналістів Bihus.Info за позовом Ігоря Гладковського.

Так, у середу, 9 грудня, суд скасував рішення першої інстанції, повідомила юридична компанія “Міллер”, яка в справі представляє інтереси журналістки Лесі Іванової.

“Суд скасував рішення суду першої інстанції, яким журналістів зобов’язували спростовувати інформацію, яку вони навіть не озвучували у своєму журналістському сюжеті “Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)”, – йдеться в повідомленні.

Правники нагадали, що у лютому 2019 року вийшов сюжет про схеми розкрадання коштів в оборонній сфері.

“Одному із “головних героїв сюжету” – Ігорю Гладковському, сину колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, не сподобалось, що у сюжеті згадується його ім’я. Тому він вимагав у суді, щоб журналісти визнали сюжет недостовірною інформацією і спростували інформацію про те, що “Ігор Гладковський є організатором корупційних схем”. Ці вимоги були задоволені судом першої інстанції, хоча така фраза навіть не звучала у сюжеті”, – повідомили в юридичній компанії.

Там також нагадали, що цей сюжет, як і матеріали, на якому він ґрунтувався, НАБУ використовувало під час свого розслідування.

Позов Гладковського стосувався захисту честі та гідності, які нібито були порушені внаслідок поширення інформації.

“Наша сторона зуміла довести у апеляційному суді, що вимоги позивача щодо визнання недостовірною всієї інформації, поширеної у сюжеті, не можуть бути задоволені, адже різні вислови у сюжеті містять правдиву інформацію, не стосуються позивача, є оціночними судженнями. А відповідно до чинного законодавства така інформація не може бути спростованою”, – наголошують у юридичній компанії.

Відтак, суд апеляційної інстанції виніс рішення, яким повністю відмовив у задоволенні позовних вимог Гладковського.

“Ми довели, що право журналістів на поширення суспільно-важливої інформації, за умови, що вони діють добросовісно, дотримуються журналістських стандартів та мають підстави вважати отриману ними інформація достовірною, може бути захищене”, – додали правники.

“Виграли справу І. Гладковський проти журналістів BIHUS.info”, – також лаконічно повідомив на сторінці у ФБ адвокат Масі Найєм.

25 лютого команда журналістських розслідувань Bihus.Info представила сюжет, у якому стверджується, що Ігор Гладковський, син Олега Гладковського, разом із Віталієм Жуковим та Андрієм Рогозою у 2015-2016 роках через фірми-прокладки поставляли оборонним підприємствам із системи “Укроборонпрому” деталі й комплектуючі контрабандою з Росії, а також деталі з українських військових частин за цінами, завищеними у два-чотири рази. За даними журналістів, обсяг розкрадань становить мінімум 250 млн грн.

Денис Бігус зазначив, що частиною їхнього розслідування стали матеріали, які на адресу редакції надіслав електронною поштою невідомий відправник. Цей файл зокрема включає листування фігурантів справи.

Автори розслідування стверджують, що до корупційних операцій причетні зокрема заступник секретаря РНБО Олег Гладковський (колишнє прізвище Свинарчук), який раніше був бізнес-партнером Петра Порошенка, екс-керівник “Укрспецекпорту” – голова держконцерну “Укроборонпром” Павло Букін, директори підприємств та інші посадові особи держконцерну.

У програмі також зазначено, що операції організовували через три основні фірми-прокладки, зокрема ТОВ “Оптимумспецдеталь”. Однією з прокладок нібито був завод “Кузня на Рибальському”, що належав на той момент Петру Порошенкові.

Ігор Гладковський заявив, що подасть до суду на авторів фільму. Він попросив тимчасово призупинити його повноваження на посаді, і за рішенням Порошенка Гладковський був тимчасово відсторонений.
Тодішній президент закликав антикорупційні органи неупереджено розслідувати факти опублікованих корупційних скандалів в оборонному секторі.

Водночас у підозрі, оголошеній Гладковському 18 жовтня, не згадуються моменти з розслідування Бігуса.

Читайте також:
10 пунктів, у чому справді винен Гладковський, і в чому урок для Зеленського, – Бутусов