Комітет із прав людини Генасамблеї ООН затвердив посилену резолюцію щодо порушень в окупованому Криму

Третій комітет Генеральної асамблеї ООН затвердив нову резолюцію щодо порушення прав людини в окупованому Криму.

Як поінформував “Голос Америки” в середу, 18 листопада, за резолюцію висловилися 63 країни, зокрема Сполучені Штати та більшість країн ЄС.

Проти – голосувало 22 країни, на чолі з Росією.

Більшість держав, які голосували проти, мають проблеми з порушеннями прав людини у своїх країнах, та принципово не голосують за резолюції, які фіксують ці правопорушення в інших жержавах.

Також через COVID-19 багатьох представників країн-членів не було на засіданні.

Під час виступу на засіданні комітету Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця процитував рекомендації Моніторингової місії ООН з прав людини в України, які містяться в останній доповіді Верховного Комісара ООН з прав людини.

Вони закликають уряд Російської Федерації покласти край переслідуванням та іншим репресіям, припинити кримінальне й адміністративне переслідування мешканців окупованого Криму за мирне сповідування своїх релігійних переконань. А також утриматися від депортації затриманих до РФ для відбуття там покарання у вигляді позбавлення волі та повернути всіх уже депортованих.

Постпред України при ООН пояснив, що нова резолюція значно розширює перелік прав людини, які порушують у Криму щодо кримських татар, українців, правозахисників, активістів і журналістів. Зокрема у резолюції мова йде про порушення прав власності та релігійних прав, причому не лише кримських татар, а й вірян Православної церкви України.

У проєкті резолюції наголошують, що люди на окупованій території опинилися у безнадійній ситуації. Вони зіштовхуються з системними репресіями, вибірковими затриманнями, переслідуваннями, позасудовими стратами й тортурами.

“Близько 100 громадян України продовжують незаконно утримувати за політично вмотивованими звинуваченнями. У листопаді кількість кримських татар, засуджених до ув’язнення, збільшилася, причому вони отримали шокуючи терміни – від 12 до 17 років – за мирне дотримання ісламських ритуалів”, – додав Сергій Кислиця.

Читайте також:
Темі Криму присвячено лише 2% із загального потоку українських новин, – медіаексперт

“Саме тому мета цієї резолюції і в тому, щоби дозволити ООН мати широкий мандат під Генеральною асамблеєю працювати над темою окупованого Криму”, – зазначив він.

Одразу після голосування міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у твіттері подякував країнам-членам за підтримку проєкту посиленої резолюції.

Вдячний державам-членам, які підтримали у комітеті ГА ООН проєкт посиленої резолюції щодо прав людини у Криму. Коли Асамблея схвалить її у грудні, це надалі консолідує тиск на РФ, аби держава-окупант дотримувалася міжнародних зобов’язань, зокрема міжнародного гуманітарного права.

— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) November 18, 2020

“Коли Асамблея схвалить її в грудні, це надалі консолідує тиск на РФ, аби держава-окупант дотримувалася міжнародних зобов’язань, зокрема міжнародного гуманітарного права”, – значиться у повідомленні. Також він закликав ОБСЄ та Моніторингову місію ООН з прав людини посилити моніторинг у Криму “задля захисту тих, кого переслідує держава-окупант”.

Директор Російської програми Інституту миру Сполучених Штатів Дональд Джейсен переконаний, що позиція міжнародної спільноти, включаючи ООН, щодо анексії Криму – непорушна, а дії Росії – незаконні.

Саме тому, попри намагання РФ заблокувати або нівелювати значення подібних резолюції, це важливий інструмент нагадування світові про те, що відбулося в Україні й Криму, а також про ті порушення прав людини, які мають місце на анексованому півострові.

“Таким чином, навіть, якщо ця резолюція просто вчергове демонструє світову громадську думку – це, однак, важливо, бо вона тримає увагу й не дозволяє забути, що відбувається в Криму нині”, – додає він.

Після вирішального голосування у Третьому комітеті нова посилена резолюція щодо порушення прав людини на Кримському півострові готова до того, аби у грудні дипломати винесли її на голосування вже Генеральною асамблею. Кислиця переконаний, що й в залі Генасамблеї документ отримає значну підтримку країн-членів.

Читайте також:
Азербайджан відкрив кримінальну справу на лідера “Кримського добровольчого союзу”, який брав участь в окупації Криму

Силовики затримали українця, який забезпечував ФСБ в Криму транспортом під час обшуків у кримських татар