“Не быць скотам”: чи переростуть народні протести в Білорусі у справжню революцію

 

автор: Наталка Позняк

З 9 серпня, коли відбулися президентські вибори, Білорусь лихоманить від протестів. Чинний президент Олександр Лукашенко, якому ЦВК знову приписала перемогу з результатом 80,23%, спочатку вдавав, що нічого не відбувається і він не буде піддаватися на провокації.

Світлана Тіхановська, яку вважають переможницею противники Лукашенка, подала скаргу до цієї ж ЦВК на результати виборів, але поки що роздумує, підтримувати їй протести чи ні. Вранці у вівторок, 11 серпня, литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс повідомив, що Тіхановська прибула до Литви, де “перебуває в безпеці”.

А прості білоруси продовжують виходити на вулиці, згадавши відомі рядки класика білоруської літератури Янки Купали “Чым быць хочаш? – Не быць скотам”.

Вибори по-білоруськи: явка понад 100%, черги і саботаж

Довгі черги до виборчих дільниць стояли і в самій Білорусі, і до закордонних дільниць за її межами

Про те, що у Білорусі відбуваються вибори без виборів, говорили давно. Але масштаб фальсифікацій вразив навіть найбуваліших. У мережу злили запис попереднього засідання однієї з виборчих комісій, де ще до проведення виборів були озвучені результати, які увійшли до кінцевого протоколу.

Оскільки напередодні виборів були заклики до бойкоту, виборчі комісії ще на етапі попереднього голосування (яке тривало з 4 серпня) вирішили перестрахуватися і завищували результати. Як наслідок – самі себе переграли, оскільки в кінцевому результаті на багатьох дільницях явка перевищила 100%.

Водночас на закордонних дільницях, де явно переважали симпатики Світлани Тіхановської, було зроблено усе, щоб завадити голосуванню. Так, у Києві в посольство людей запускали по одному і кожного тримали близько десяти хвилин. Як наслідок – до закриття дільниць о 20:00 проголосувати змогла лише третина охочих.

“У мене чоловік – білорус. Ми прийшли до посольства десь о 12:30 і стояли до кінця. В посольство ми так і не потрапили. І таких, як ми, було іще з 400, бо дехто не витримував і йшов раніше. Коли вийшов посол і промимрив, що голосування закінчено, хтось кинув у його бік яйце. Люди були обурені, почали показувати паспорти, казати, що вони громадяни Білорусі і мають право на волевиявлення, але на них уже ніхто не реагував”, – розповідає киянка Наталка Лук’яненко.

За результатами екзитполу, проведеного на закордонних дільницях, за Тіхановську віддали голоси 86% виборців (у Лукашенка – 4%). Також упевнену перемогу опозиції підтверджують результати альтернативної платформи “Голос”, де за Тіхановську проголосували 80% тих, хто оприлюднив свої результати – а таких було більше мільйона.

До речі, на деяких дільницях були оприлюднені реальні результати – на них так само з величезним відривом перемогла Тіхановська.

Право на протест

Усі ці фальсифікації викликали величезне обурення. Ще в понеділок увечері на вулиці Мінська та інших міст вийшли тисячі білорусів, які скандували “Жыве Беларусь!”, “Верым! Можам! Пераможам!” та “Міліція з народом”.  У багатьох на руках були білі стрічки на знак протесту.

У відповідь силовики пішли на штурм. Були застосовані водомети, гумові кулі та світлошумові гранати. Десятки протестувальників отримали поранення, одному гранатою відірвало палець на нозі, іншій дівчині світлошумова граната влучила в груди і вона в критичному стані перебуває в шпиталі. Щоб уникнути репресій, лікарів викликали додому для надання допомоги пораненим.

На ранок протести в Мінську стали на паузу.

За попередніми даними, в місті ще до закінчення голосування було зосереджено 20 тисяч силовиків.

Але в багатьох містах недільної ночі перемога виявилася на боці народу. В Ліді та Кобрині силовики просто склали щити і не пішли проти народу. В Пінську й Іванцевичах люди дали відсіч міліції, відбивши протестувальників, яких хотіли затримати. Перемогу святкували і жителі міст Жлобін та Молодечно.

На вечір понеділка близько 5 тисяч білорусів знову вийшли в центр Мінська, до стели на проспекті Переможців. Їх підтримали автомобілісти, які перекривали дорогу, сигналили, блокували силовиків, що розганяли демонстрантів.

Гаряче було і в Бресті, де проти демонстрантів також були застосовані світлошумові гранати та гумові кулі.

Знову – десятки побитих і поранених. Деякі кадри розправ над мітингувальниками із жорстоким побиттям кийками дуже нагадували сваволю міліції в Києві під час Євромайдану.

Факт: досі сумирні, білоруси швидко проминули стадію мирного протесту й почали чинити опір, будувати барикади, застосовуючи у бік силовиків зокрема салютні установки і “коктейлі Молотова”.

Очевидно, що це стихійний спротив, не координований політиками. Значно вагомішими в Білорусі зараз є адміністратори російськомовних телеграм-каналів NEXTA і “Беларусь головного мозга”, що мають понад 800 і 300 тисяч підписників відповідно.

Число жертв вуличних сутичок досі точно не відоме, оскільки влада приховує інформацію, а централізований підрахунок дуже ускладнений через те, що багато постраждалих вважають за краще приховувати інформацію про свою участь у протестах під страхом репресій.

До того ж у Білорусі ще в неділю почалося блокування інтернету, що також утруднює зв’язок.

Читайте також:
Другий день протестів у Білорусі: силовики підтвердили смерть демонстранта внаслідок вибуху

“У нас з’явилася надія”

 

Телеграм-канал NEXTA закликав білорусів виходити у вівторок на загальнонаціональний страйк.

“План надзвичайно простий – приходите на роботу і збираєтеся разом на території підприємства. Ваші вимоги до керівництва прості: публічно підтримати проведення НОВИХ і ЧЕСНИХ виборів, а також максимально сприяти цьому. Це ефективний і безпечний спосіб протесту – звільнити цілі відділи та цехи не зможуть, а міліція явно не ризикне намагатися розганяти людей, особливо справжніх заводських чоловіків”, – йдеться в заяві.

Деякі підприємства почали страйк уже з понеділка.

“У нас настільки вже зросла суспільна напруга, що терпіти далі немає змоги. Ми живемо як у тунелі, де немає просвіту, а нам хочеться світла і тепла. Микола Статкевич колись сказав таку фразу: «Коли в білорусів з’явиться надія – ви не впізнаєте свій народ».

Так от – надія у нас з’явилася.

Ми не обираємо кандидата, ми обираємо альтернативу. Так, білоруси – люди несистемні, необов’язкові, тому відбуваються абсолютно рандомні, незаплановані акції. Але ці акції триватимуть і далі. Хочеться, щоб у нас вистачило духу домогтися цих змін”, – коментує ситуацію активістка опозиційної “Народнай грамади” Миколи Статкевича, білоруська відеоблогерка Олена Філатова, відома під ніком Хелен Мінская.

Між диктатурою і шансом на свободу

Очевидно, що найближчий тиждень буде для Білорусі визначальним. Якщо протести захлинуться – Білорусь щонайменше на наступне десятиліття залишиться країною, де пануватиме жорстка диктатура. Якщо ж народ таки втримається і висуне свої вимоги – він має шанс на свободу. Принаймні, нині події в Білорусі дуже нагадують події в Україні часів Майдану. За однією відмінністю: якщо в Україні таки були політичні координатори процесу і велика масовість, то в Білорусі зараз нова протестна політична еліта і масштаб мітингових акцій лише починають формуватися.

Але формування це іде пришвидшеними темпами. З’являються нові стратегії боротьби: не широким фронтом із протистоянням у центрі міста, а окремими мобільними групами, які виникають у певному місці, в тилу силовиків, а потім розчиняються так само несподівано, як і з’явилися. Все більше до протестів підключаються автомобілісти (в одному випадку водій-протестувальник збив ОМОНівця). І навіть те, що в під’їздах люди починають відкривати двері, щоб протестувальникам було де ховатися, і світять із вікон ліхтариками на знак підтримки, свідчить, що точка неповернення пройдена.

Особливо після повідомлення про загибель уже другого протестувальника внаслідок сутичок.

Фотогалерея з каналу “Беларусь головного мозга”:

Мінськ Білорусь - протести 10 серпня 2020_5 Мінськ Білорусь - протести 10 серпня 2020_6 Мінськ Білорусь - протести 10 серпня 2020_7 Мінськ Білорусь - протести 10 серпня 2020_4 Мінськ Білорусь - протести 10 серпня 2020_3 Мінськ Білорусь - протести 10 серпня 2020_2 Мінськ Білорусь - протести 10 серпня 2020_1 Мінськ Білорусь - протести 10 серпня 2020
<
>

Очевидно й інше – майбутнє Білорусі нині визначається не лише в самій Білорусі, але й за її межами.

Промовистий факт: одним із перших Лукашенка привітав із перемогою президент Росії Володимир Путін (разом з лідерами Казахстану і Китаю).

Імовірно, вони домовилися. Бо на кого ще Лукашенко може спертися, як не на такого самого диктатора?

Це було зрозуміло і до виборів – коли Лукашенко заявив спочатку, що віддасть затриманих “вагнерівців” Україні лише в разі, якщо йому нададуть аргументовану інформацію про злочини, вчинені бойовиками на окупованих територіях, а пізніше взагалі сказав, що віддасть їх Росії.

Натомість практично весь демократичний світ не визнав результатів білоруських виборів. А найбільша партія Євросоюзу – Європейська народна партія – закликала ввести санкції проти Олександра Лукашенка та Білорусі.

І тут виходить цікава гра.

Що більше протестуватимуть білоруси – то більше вони можуть розраховувати на підтримку вільної Європи.

І якщо ця увага буде дуже сильною – Путін навряд чи захоче надто відверто йти проти думки своїх європейських партнерів.

Якщо ж диктатура в Білорусі знову візьме гору, потопивши протест у крові, Європа просто вкотре відвернеться від Лукашенка, і тоді Путін, як і очікувалося, залишиться єдиним другом і партнером. Цього разу, можна припустити, що на окремих умовах.

І його цей варіант влаштовує найбільше: перемога демократії в сусідній союзній країні, та ще й на фоні подій у Хабаровську – не найкращий приклад для Кремля.

Україні в цій ситуації вигідне зближення Білорусі з Європою.

Міжфракційне об’єднання “За демократичну Білорусь” в українському парламенті у понеділок уже звернулося до Володимира Зеленського з вимогою не визнавати результати виборів. Під посольствами Білорусі в різних країнах світу проходять численні акції солідарності з білоруським народом, і в Києві – насамперед.

А білорусам хочеться побажати словами Шевченка: “Борітеся – поборете!”. І нехай вам помагає Бог.

Читайте також:
Білоруський цугцванг: чим можуть закінчитися вибори в сусідній країні й чому Україна може отримати ще 1000 км кордону з Росією

 


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.