автор: Наталка Позняк
День 14 липня в Білорусі видався бурхливим: відмова в реєстрації кандидатами в президенти ексголові “Белгазпромбанка” Віктору Бабарико та колишньому голові Парку високих технологій Валерію Цепкалу, яких вважали головними конкурентами Олександра Лукашенка на виборах, викликала в суспільстві неабияке обурення. Під вечір білоруси масово вийшли на вулиці з криками “ганьба!”, “Лукашенка – геть!”, підтримуючи протест оплесками та автомобільними гудками. Стихійні акції протесту відбулися не лише в Мінську, а й у інших містах.
У відповідь ОМОН почав масово затримувати протестувальників. При чому хапали в першу чергу тих, хто намагався стрімити чи фотографувати дії міліції. У Мінську було перекрито кілька станцій метро, зупинено рух транспорту в центрі міста, на вулицях вимкнули освітлення, були перебої в роботі Інтернету та соціальних мереж.
За даними білоруського правозахисного центру “Весна”, було затримано понад 200 осіб, серед яких журналісти, блогери, випадкові перехожі.
Як стверджують свідки подій, учасники протесту реагували на дії ОМОНУ не лише словесним обуренням, а й намагалися перешкодити затриманням, нападаючи на силовиків. І кілька разів їм це навіть вдавалося.
У середу, 15 липня, акції протесту продовжилися. Біля ЦВК РБ зібралося більше сотні громадян, які принесли скарги на нереєстрацію Бабарика та Цепкала. Також відповідні скарги надсилають поштою, зокрема електронною. Штаби незареєстрованих кандидатів сподіваються таким чином зібрати мільйон скарг.
У суспільстві посилилося невдоволення президентом Олександром Лукашенком, якого тепер поза очі називають “Саша 3%” – після опитування, проведеного на незалежних інтернет-сайтах, що показало такий рейтинг глави держави.
14 липня білоруська ЦВК оголосила остаточні списки кандидатів у президенти, які візьмуть участь у виборах 9 серпня 2020 року. Крім чинного президента, таку можливість отримали лідер кампанії “Говори правду” Андрій Дмітрієв, ексдепутат Палати представників від опозиції Ганна Конопацька, дружина ув’язненого опозиційного блогера Сергія Тіхановського Світлана Тіхановська та лідер партії “Білоруська соціал-демократична громада” Сергій Черечень.
Вони вважаються опозицією до Лукашенка, але не мають такої підтримки і таких ресурсів, як Бабарико і Цепкало. І жоден із них не представляв широку національну опозицію. А практично всіх дієвих опозиційних лідерів на чолі з Миколою Статкевичем та Павлом Северинцем було заарештовано ще кілька місяців тому, після акцій протесту проти “глибокої інтеграції” з Росією, і вони досі перебувають за ґратами.
Віктору Бабарику відмовили в реєстрації через “невідповідність декларації фактичному доходу та участі іноземної організації в його агітації” (тобто проти претендента використали російське походження “Белгазпромбанку”). А Валерію Цепкалу елементарно “недорахували” зібрані підписи.
Взагалі, з підписами вийшла дуже цікава історія. За білоруським законодавством, для реєстрації кандидатом у президенти ініціативна група має зібрати й подати до ЦВК 100 тисяч підписів громадян. Валерію Цепкалу, який подав 160 тисяч підписів, ЦВК зарахувала лише 75 249 (47%) підписів. При цьому штаб Ганни Конопацької повідомив, що нею було подано 110 тисяч підписів, тоді як ЦВК нарахувала Конопацькій аж 146 588 (133%). Така ж історія трапилася і з Сергієм Череченем: йому нарахували 143 109 підписів, тоді як штаб повідомив про 106 тисяч.
Віктора Бабарико ще 18 червня звинуватили у “відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, і про ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах” та заарештували. Разом із ним було заарештовано і його сина Едуарда, керівника ініціативної групи. Нині батько й син Бабарики перебувають під вартою в СІЗО КДБ Білорусі.
Весь цей виборчий фарс у сусідній країні став темою пресконференції, що відбулася 15 липня у відкритому нещодавно Білоруському інформаційному центрі в Києві. Ситуацію в РБ коментували голова міжфракційного об’єднання “За демократичну Білорусь”, народний депутат України Олексій Гончаренко, очільник БІЦ, поет Олександр Ірванець та лідер “Руху солідарності “Разам”, білоруський опозиціонер В’ячеслав Сівчик.
Останній зазначив, що вибори в Білорусі можуть мати прямий вплив на ситуацію в Україні, оскільки проти обох держав з боку Росії ведеться гібридна війна.
“Вибори” в умовах гібридної війни мають мати своїх сценаристів. І вперше це не соло “Саші 3%”, як у Білорусі зараз називають Лукашенка, при всебічній підтримці Кремля та Луб’янки, а інша схема, яку я пов’язую з діяльністю Михайла Бабіча. Його у 2016 році Кремль намагався зробити послом Росії в Україні, але у вас вистачило мудрості не прийняти його. Тоді він став послом Росії в Білорусі. І настільки по-хамськи почав влазити у внутрішні справи, що його теж спровадили. Але інтерес до Білорусі лишився. І той драматичний перебіг виборчого фарсу, який ми спостерігаємо зараз в Білорусі, я пов’язую саме з його іменем”, – заявив В’ячеслав Сівчик.
Учасники пресконференції наголосили на масових затриманнях та арештах представників опозиції, які тривають у Білорусі не перший рік, а зараз поновилися з новою силою. За повідомленням правозахисного центру “Вясна”, з початку виборчої кампанії (станом на 13 липня) правозахисники нарахували понад 700 затриманих: членів “ланцюгів солідарності”, членів ініціативних груп, активістів, політиків, блогерів, журналістів, велосипедистів та перехожих на вулицях.
129 осіб були покарані адміністративними арештами, 252 особи оштрафовані.
Число білоруських політв’язнів, затриманих у зв’язку з майбутніми президентськими виборами, сягнуло 25 осіб.
Зокрема, правозахисна організація “Міжнародна амністія” оголосила всесвітню акцію на підтримку заарештованого 7 червня опозиціонера Павла Северинця, якого тримають у карцері.
Нардеп Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”) повідомив, що зареєстрував проєкт постанови Верховної Ради зі зверненням до президента Білорусі Олександра Лукашенка та Національних зборів Білорусі з вимогою зупинити політичні репресії, зупинити порушення прав людини та випустити з ув’язнення затриманих за свої переконання людей. Він же пообіцяв порушувати ці питання на сесіях ПАРЄ.
“Ми не втручаємося в політику Білорусі. Ми не диктуємо білорусам, кого їм обирати і як їм обирати. Ми лише хочемо, щоб їхній вибір справді був вільний, щоб у Білорусі була демократія і щоб вона пішла шляхом європейського цивілізованого вибору”, – заявив Гончаренко.
Тим часом в Україні за підтримки Білоруського інформаційного центру та Руху солідарності “Разам” плануються акції на підтримку білоруського народу. Так, у суботу, 18 липня, о 12.00 на Майдані відбудеться чергова акція “Майдан солідарності з Білоруссю”. Там же можна буде написати листа, який буде відправлено білоруським політв’язням. Інша акція намічена на 20 липня – до четвертих роковин трагічної загибелі білоруського журналіста Павла Шеремета.
Олександр Ірванець оголосив про запуск флешмобу “Люблю Білорусь” – він закликав користувачів соцмереж записувати ролики зі словами підтримки та солідарності з Білоруссю й білорусами і розміщувати їх в інтернеті з хештегом #ЛюблюБілорусь. Усі ці ролики так само будуть розміщуватися на сторінці Білоруського інформаційного центру у фейсбуці.
Читайте також:
ЄС розкритикував Білорусь через відмову реєструвати суперника Лукашенка
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!