Правда про Білорусь і її вибори: письменник Олександр Ірванець очолив Білоруський інформаційний центр

9 серпня 2020 року в Білорусі мають відбутися чергові президентські вибори. За місяць до цієї події в Києві з ініціативи громадськості відкрився Білоруський інформаційний центр. Протягом місяця він інформуватиме українців про перебіг президентської кампанії в сусідній країні. Також тут організовуватимуть різноманітні експертні дискусії, обговорення, зустрічі з відомими людьми.

Розташувався Білоруський інформцентр за адресою Липська, 16, к. 205 – в будівлі, де квартирує також Український інститут національної пам’яті, у приміщенні громадської приймальні депутата Київради Юрія Сиротюка, який люб’язно надав офіс на час роботи Центру.

Сам Сиротюк, який нині очолює аналітичний центр “Українські студії стратегічних досліджень»” (УССД), виступив співзасновником Білоруського інформцентру.

“Нам не байдужа доля Білорусі, бо ми розуміємо, що

від долі Білорусі багато в чому залежить доля України.

Цьогоріч ми вже робили міжнародну експертну дискусію “Гібридна війна Російської Федерації проти Білорусі”. І ми розуміємо, що Росія так само веде війну проти Білорусі, проти білоруської ідентичності, як і проти України, тільки дещо іншими методами. І мені бачиться, що Росія й на цих виборах теж скористається своїми засобами, щоб іще більше тиснути на Білорусь”, – зазначив Юрій Сиротюк під час презентації БІЦ, яка відбулася у середу, 8 липня, в Українському кризовому медіа-центрі.

Він анонсував, що в Центрі щосереди відбуватимуться великі пресконференції, на яких інформуватимуть про перебіг виборчої кампанії в Білорусі, будуть прямі включення з сусідньої держави, коментарі з перших вуст.

“Ми не політична організація. Наша мета – нейтральне медійне висвітлення того, що відбувається в Білорусі. Це – приклад так званої народної дипломатії. Запрошуємо журналістів стати волонтерами правди”, – закликав Сиротюк.

Очолив Білоруський інформаційний центр відомий поет, письменник та добрий друг Білорусі Олександр Ірванець.

“Я – людина не заангажована в політику, але я дуже цікавлюся тим, що відбувається у наших сусідів. І хочу вам сказати, що в Україні не вистачає правдивої інформації про Білорусь. У нас досі є певна ідеалізація Лукашенка. При чому, чим менше люди там бували – тим більше вони говорять про Білорусь, тим більше вони хочуть, щоб у нас було так, як там. Так от, ми хочемо, щоб українці знали всю правду про те, як воно там насправді. Ми хочемо хоч трішки пояснити українцям ці передвиборчі розклади, хто такий Бабарико, хто такий Тіхановський, що там взагалі відбувається”, – пояснив Олександр Ірванець.

Колишній голова правління “Белгазпромбанку” Віктор Бабарико, якого попервах вважали формальним суперником для “гри в піддавки”, насправді виявився активним кандидатом і опонентом Лукашенка. Опозиційний блогер Сергій Тіхановський хоча й не був допущений до виборів, але замість нього кандидатом у президенти була зареєстрована його дружина Світлана.
Інтерес та інтрига у білоруських виборах-2020 є, і шості вибори для незмінного президента Олександра Лукашенко точно не стануть легкою прогулянкою.

Про репресії, які тривають в Білорусі проти незалежних кандидатів та кандидатів від опозиції, розповів співголова Руху солідарності “Разам” В’ячеслав Сівчик. Він нагадав, що ще з грудня минулого року, коли в Білорусі відбувалися акції протесту проти “глибокої інтеграції” з Росією, багато лідерів опозиції утримуються за ґратами. Деякі з них, як Павло Северинець, піддаються катуванням.

Більш-менш серйозних конкурентів Лукашенка не допускають до виборчої кампанії: їх затримують, проти них відкривають кримінальні справи, “недораховують” кількість підписів, необхідних для реєстрації кандидатами в президенти.

Сівчик також закликав українців підтримати білорусів у зв’язку з епідемією COVID-19, адже Олександр Лукашенко дав розпорядження лікарям до 9 серпня “впоратися з коронавірусом”, а це може призвести до тотального замовчування проблеми і наражання громадян на небезпеку під час виборів.

“Україна має пам’ятати, що під час Помаранчевої революції, коли ви боролися за чесні вибори, Павло Северинець приїжджав до Києва і виступав зі сцени Майдану. А зараз він за ґратами, і “Міжнародна амністія” піднімає хвилю на його захист у зв’язку з катуваннями. Коли була Революція Гідності, до вас приїжджав Максим Вінярський, бо Микола Статкевич та інші білоруські опозиціонери були за ґратами. Багато білорусів пішли в добробати, щоб воювати за вашу незалежність. І сьогодні я закликаю українців до солідарності з білоруським народом. Бо і Білорусь має право на вільні і чесні вибори”, – заявив В’ячеслав Сівчик.

Що потрібно знати українцям про вибори в Білорусі?

• 65-річний Олександр Лукашенко керує країною протягом 25 років. При цьому жодні президентські вибори (2001, 2006, 2010, 2015), окрім перших (1994), не були визнані вільними та справедливими на міжнародному рівні, крім Російської Федерації та її сателітів. Білоруську ЦВК з листопада 1996 року беззмінно очолює 67-річна Лідія Єрмошина.

• Напередодні оголошення виборів білоруська опозиція зіштовхнулася з жорсткими репресіями. В першу чергу – лідери та активісти, які в грудні 2019 року брали участь в акціях за незалежність та суверенітет Білорусі, проти путінської “глибокої інтеграції”. А також – блогери, журналісти та інші лідери громадської думки. Багато з них зараз перебувають за ґратами за надумані адміністративні чи кримінальні правопорушення.

• Білоруська ЦВК із 55 поданих заявок зареєструвала лише 15 ініціативних груп для збору підписів, потрібних для охочих балотуватися.

• Кандидат у президенти на виборах 2010 року Микола Статкевич збирався зареєструвати 30 “кандидатів на протест”, які мали б змогу збирати людей на вулицях, але не брали б участі у самих виборах. Йому та всім його однодумцям (крім одного) у праві збирати підписи було відмовлено.

• Білоруська ЦВК відмовила у реєстрації ініціативної групи і опозиціоеру Сергію Тіхановському, авторові YouTube-каналу “Країна для життя”, посилаючись на те, що він відбував 15 діб у в’язниці і не міг подати документи особисто. Тоді в ЦВК зареєструвала свою ініціативну групу дружина блогера Світлана Тіхановська.

• 29 травня Сергія Тихановського повторно затримали на передвиборчому пікеті його дружини. При цьому Олександр Лукашенко розповів про обставини затримання за чотири години до того, як воно відбулося.

• 11 червня в “Белгазпромбанку”, який донедавна очолювавВіктор Бабарико, та ряді інших компаній проводили обшуки. Комітет державного контролю повідомив, що порушено кримінальну справу за відмивання грошей та масштабне ухилення від сплати податків. 18 червня затримали також сина Бабарика Едуарда, керівника його ініціативної групи з висування в президенти.

• Міжнародна правозахисна організація Amnesty International повідомила про тортури, яких зазнає співголова партії “Білоруська християнська демократія” Павло Северинець. Відомого опозиціонера затримали 7 червня в Мінську під час пікету на підтримку претендентів на статус кандидата в президенти Білорусі. За повідомленням правозахисників, Северинця тримають у карцері, б’ють по ногах, не дають спати, блокують зустріч з адвокатом.

• За повідомленням білоруського правозахисного центру “Весна”, число білоруських політв’язнів, затриманих у зв’язку з майбутніми президентськими виборами, сягнуло 25. Також більше сотні осіб, незадоволених політикою Лукашенка, було притягнуто до адміністративної відповідальності та затримано на 15 діб (частині цей термін було подовжено 2-3 рази).

автор: Наталка Позняк

Читайте також:
Лукашенко вважає, що Білорусь перемогла коронавірус