Кров Слов’янська: 82 загиблі українські воїни – ціна звільнення міста

 

5 липня – річниця звільнення Слов’янська. Зараз це місто є одним із ключових українських центрів Донеччини, тут відбуваються паради під синьо-жовтими прапорами, а вулицю Радянську перейменовано на вулицю 5 Липня.

Натомість варто нагадати, що у квітні 2014-го Слов’янськ був першим населеним пунктом Донбасу, який захопила диверсійна група Гіркіна, що складалася переважно з російських і кримських бойовиків. Саме тут почалася АТО, тут пролунали перші постріли війни на Донбасі. Майже три місяці це місто фігурувало в пропаганді РФ як “славянский Сталинград”. Аж поки в ніч із 4-го на 5 липня 2014 року близько 1,5 тисячі окупантів не втекли з міста під натиском української армії.

У боях за звільнення Слов’янська, від 13 квітня до 5 липня 2014 року, загинули 82 українські військові.

Таку цифру в коментарі “Новинарні” назвав Герман Шаповаленко – волонтер Книги пам’яті полеглих за Україну.

“Ми підрахували точну кількість втрат з нашої сторони”, – зазначив Шаповаленко, надавши список із 82 іменами військових та вказаними датами їхньої загибелі.

Бойові втрати сил АТО. Слов’янська операція

дата загибелі прізвище, ім’я й по батькові
1. 13.04.2014 Біліченко Геннадій Васильович
2. 02.05.2014 Грішин Ігор Іванович
3. 02.05.2014 Коваленко Петро Миколайович
4. 02.05.2014 Панасюк Сергій Іванович
5. 02.05.2014 Плоходько Руслан Володимирович
6. 02.05.2014 Руденко Сергій Сергійович
7. 02.05.2014 Сабада Олександр Борисович
8. 02.05.2014 Топчій Микола Миколайович
9. 05.05.2014 Аніщенко Олександр Григорович
10. 05.05.2014 Долінський Віктор Григорович
11. 05.05.2014 Лужевський Руслан Михайлович
12. 13.05.2014 Дульчик Віталій Георгійович
13. 13.05.2014 Заброцький Вадим Йосипович
14. 13.05.2014 Рудий Віталій Валентинович
15. 13.05.2014 Славіцький Олег Вікторович
16. 13.05.2014 Хрущ Сергій Юрійович
17. 13.05.2014 Якимов Олександр Валерійович
18. 19.05.2014 Беляк Геннадій Йосипович
19. 24.05.2014 Зінчик Станіслав Михайлович
20. 29.05.2014 Безпалько Петро Васильович
21. 29.05.2014 Білошкурський Валентин Васильович
22. 29.05.2014 Бульдович Сергій Іванович
23. 29.05.2014 Ісадченко Володимир Олександрович
24. 29.05.2014 Кравченко Сергій Миколайович
25. 29.05.2014 Кульчицький Сергій Петрович
26. 29.05.2014 Курилович Віталій Іванович
27. 29.05.2014 Лисенчук Володимир Васильович
28. 29.05.2014 Ліпський Віктор Володимирович
29. 29.05.2014 Остап’юк Петро Володимирович
30. 29.05.2014 Семанюк Василь Васильович
31. 29.05.2014 Шарабуряк Володимир Богданович
32. 29.05.2014 Яков’як Віктор Петрович
33. 03.06.2014 Власенко Юрій Олександрович
34. 03.06.2014 Сенюк Тарас Михайлович
35. 06.06.2014 Дришлюк Павло В’ячеславович
36. 06.06.2014 Камінський Сергій Васильович
37. 06.06.2014 Могилко Костянтин Вікторович
38. 06.06.2014 Момот Володимир Миколайович
39. 06.06.2014 Потапенко Олексій Володимирович
40. 06.06.2014 Шемегінський-Нестерук Михайло Михайлович
41. 10.06.2014 Пелехатий В’ячеслав Максимович
42. 13.06.2014 Ігнатченко Антон Геннадійович
43. 16.06.2014 Голяченко Олександр Михайлович
44. 19.06.2014 Воробець Степан Степанович
45. 19.06.2014 Голополосов Юрій Олексійович
46. 19.06.2014 Клочко Андрій Вікторович
47. 19.06.2014 Коваль Максим Олександрович
48. 19.06.2014 Кравчук Володимир Сергійович
49. 19.06.2014 Крементар Олексій Володимирович
50. 19.06.2014 Литвиненко Андрій Олександрович
51. 19.06.2014 Люшенко Микола Миколайович
52. 19.06.2014 Ляшенко Ігор Вікторович
53. 19.06.2014 Мосьпан Віталій Олексійович
54. 19.06.2014 Повстюк Андрій Олексійович
55. 19.06.2014 Прихід Юрій Степанович
56. 19.06.2014 Семчук Віктор Ярославович
57. 19.06.2014 Сивак Віктор Олександрович
58. 19.06.2014 Шайнога Микола Романович
59. 19.06.2014 Шевченко Олексій Володимирович
60. 24.06.2014 Бєлкін Андрій Володимирович
61. 24.06.2014 Волохов Олексій Олегович
62. 24.06.2014 Горбенко Ігор Ігорович
63. 24.06.2014 Кондаков Олександр Володимирович
64. 24.06.2014 Мазунов Руслан Олександрович
65. 24.06.2014 Петрищук Олександр Вікторович
66. 24.06.2014 Шингур Дмитро Васильович
67. 24.06.2014 Шкіра Володимир Володимирович
68. 24.06.2014 Шпак Марко Валентинович
69. 26.06.2014 Ващук Ігор Олександрович
70. 26.06.2014 Гулик Артур Ярославович
71. 26.06.2014 Добрянський Максим Сергійович
72. 26.06.2014 Коган Андрій Ігорович
73. 27.06.2014 Серебряков Олександр Вікторович
74. 28.06.2014 Боднар Петро Степанович
75. 28.06.2014 Закусіло Олександр Іванович
76. 28.06.2014 Ординський Леонід Іванович
77. 30.06.2014 Кісельов Ігор Олександрович
78. 01.07.2014 Давидов Ярослав Олегович
79. 03.07.2014 Чепелюк Володимир Миколайович
80. 04.07.2014 Кеда Дмитро Юрійович
81. 04.07.2014 Лисечко Антон Ігорович
82. 05.07.2014 Мендель Роман Володимирович

 

“Це поіменний список бойових втрат. Є ще троє цивільних, загиблих у квітні (Рибак, Дяковський, Поправка), та двоє воїнів (Гейсун та Скульський), яких ми віднесли до небойових втрат”, – пояснив Шаповаленко.

Як це було

Перший бій із терористами відбувся під Семенівкою (частина Слов’янська) уранці 13 квітня 2014 року – за участі “Альфи” СБУ і десантників 80-ї бригади.

У відповідь на обстріл з боку окупантів, першим вогонь з українського боку відкрив командир 3-ї роти 80 оаембр ЗСУ Вадим Сухаревський “Борсук”. Проігнорувавши наказ командування не стріляти та задіявши проти сепарів КПВТ (крупнокаліберний кулемет Владимирова) на бронетранспортері, Сухаревський врятував бійців підрозділу СБУ “Альфа”, які були без броні та просили про підтримку.

Однак у цьому бою загинув 41-річний капітан полтавської “Альфи” Геннадій Біліченко – саме він є першою втратою українських силовиків в АТО загалом та у Слов’янській операції зокрема. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Геннадій Біліченко

Читайте також:
“Спершу думали, що це страйкбол”. Річниця початку АТО: перший бій, порушений наказ, герой, втрата

Надалі відбулося кілька невдалих спроб штурму Слов’янська, бої на блокпостах, потрапляння українських військових у засідки до терористів, катування і страти наших воїнів та патріотів головорізами Гіркіна, нові бої біля Семенівки, Билбасівки, мінометні обстріли з боку росіян по наших блокпостах та колонах.

29 травня терористи підбили гелікоптер Мі-8МТ Національної гвардії України, який після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації особового складу повертався з району гори Карачун – тоді загинуло 12 військових, серед них — генерал-майор НГУ Сергій Кульчицький.

24 червня, невдовзі після зльоту біля гори Карачун, окупанти з ПЗРК збили ще один український військовий гелікоптер Мі-8, загинуло 9 осіб.

У ході наступу українських військ 2 липня відновлено контроль над смт Райгородок під Слов’янськом, селами Різниківка і Рай-Олександрівка.

3-4 липня Збройні сили України знешкодили близько 200 проросійських бойовиків, знищили їхні опорні пункти і склади боєприпасів у місті Миколаївка та в районі Семенівка міста Слов’янська. При цьому було вбито близько 150 терористів. А при взятті Миколаївки 4 липня у полон здалися понад 50 бойовиків на чолі з ватажком на прізвисько “Скорпіон”.

У лавах російських бойовиків у Слов’янську посилювалися панічні настрої, частина з них дезертирувала.

У ніч із 4-го на 5 липня бойовики та їхні прибічники організовано залишили Слов’янськ і передислокувалися колоною в Горлівку та Донецьк.

Вважається, що українське військове командування під час цього переходу змарнувало нагоду ліквідувати основні сили терористів та уникнути взяття ними під контроль Донецька (за різними даними, зі Слов’янська вийшли більше тисячі бойовиків, від 1,5 до 1,8 тис.).

До цього часу угруповання проросійських сил у Слов’янську отримало з РФ щонайменше 5 танків.

На виході з міста силам Гіркіна таки дали бій – принаймні на одному блокпосту, біля стели. Це був єдиний блокпост української армії, через який бойовики не прорвалися.

На блокпосту під стелою “Слов’янськ” – підбитий російський танк

“Смерть ворогам” зробили півтора десятка десантників 25-ї бригади ЗСУ на чолі з капітаном Андрієм Ткачуком, бійці Нацгвардії із Самооборони Майдану та міліціонери з колишнього запорізького “Беркута”. Вони спалили один ворожий танк Т-64, знищили дві БМП-2 (бойові машини піхоти), одну БМД-2 (бойова машина десанту), одне легкове авто, убили від 10 до 20 терористів.

“Важливо було не допустити прориву противника в напрямку Краматорська. Для ураження противника застосовувалися всі види озброєння, які були в нашому арсеналі. Перехресним і зосередженим вогнем ми намагалися створити так званий вогневий мішок, щоб утримати і не випустити противника. Навколо все вибухало й горіло. Танк супротивника був зупинений мінним шлагбаумом і знищений перехресним вогнем із ручних протитанкових гранатометів з трьох позицій за підтримки вогнем з озброєння нашої БМД-2.
Одна ворожа БМП-2 при наїзді на мінний шлагбаум теж підірвалася. Та й вогнем із гранатометів її поливали. Гусениці БМД-2 противника були блоковані, і вона, втративши управління, була розстріляна і знищена вогнем стрілецької зброї та ручних протитанкових гранатометів. Друга БМП-2 була знищена вогнем гранатометів і нашої БМД-2. По “бесі” вели вогонь, поки вона не зайнялася повністю”, – розповідав майор Андрій Ткачук.

У бою офіцер отримав контузію, але відмовився від евакуації та продовжив виконувати завдання. Відтак за ці події Ткачука нагородили спершу орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та громадською відзнакою “Народний герой”, а потім і “Золотою Зіркою” Героя України.

У бою під стелою двоє десантників “двадцять п’ятки” загинули, четверо – отримали поранення.

Останній полеглий у Слов’янській операції – сержант Роман Мендель, командир бойової машини – командир відділення 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. За словами побратима, він врятував товариша, накривши його своїм тілом від осколків снаряда танка. Менделя посмертно відзначили орденом “За мужність” ІІІ ступеня і недержавним званням “Народний герой”.

Роман Мендель

Після поразки на трасі колони Гіркіна звернули на польові дороги.

За різними даними, за весь час боїв у районі Слов’янська, із квітня до липня, окупанти втратили вбитими до 470 осіб. 

Читайте також:
Герой України десантник Андрій Ткачук: Велике значення мало те, що я сам з Донеччини

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".