Кадрові зміни у ВМС: хто протегує нового командувача Неїжпапу і чого від нього чекати

автор: Людмила Кліщук

Військово-морські сили ЗС України на чолі з новопризначеним командувачем контрадміралом Олексієм Неїжпапою мають зосередити свої зусилля на Чорноморському напрямку.
Першочергові завдання ж на Азовському морі мають стосувати оборони берега, висвітлення надводної обстановки та протимінної безпеки.

Таку думку висловив голова правління “Українського мілітарного центру”, колишній морський піхотинець Тарас Чмут, відповідаючи на запитання “Новинарні” про те, яким мало би бути перше ефективне рішення нового командувача ВМСУ.

“Це рішення точно має стосуватися моря та дій Військово-морських сил у Чорному та Азовському морях. Азовський напрямок фактично втрачений, тому повернути ті позиції з боку України не буде надто розумно. Адже тоді ми втратимо Чорне море, намагаючись щось зробити натомість на Азові. Тому варто зосереджувати ресурси на Чорному морі й при цьому визначити межу тих завдань, які ми маємо зробити на Азові. Найперше – оборона берега, висвітлення надводної обстановки, протимінна безпека”, – вважає Тарас Чмут.

За словами співрозмовника, щоб оцінювати ефективність Неїжпапи на займаній посаді, варто зачекати кілька місяців, а вже потім аналізувати це кадрове призначення.

“Будь-яку посадову особу подібного рівня варто оцінювати по тому, що він залишить після себе на посаді, а не на початку його призначення. Пройде деякий час – рік, пів року – будуть помітні якісь напрямки роботи, й тоді буде зрозуміло, чи це добре кадрове рішення”, – каже голова “Мілітарного центру”.

Втім, за його словами, військова біографія Олексія Неїжпапи таки диктує певні прогнози щодо діяльності Військово-морських сил під керівництвом контрадмірала.

“Він є вихідцем із 1-ї бригади надводних кораблів Севастополя, яка завжди була зразково-показовою, де все було гарно й пофарбовано, всі бірки були на своїх місцях, бордюри – рівні, а кораблі були з видимої сторони пофарбовані однаково. Тому, думаю, варто очікувати, що Військово-морські сили будуть виглядати так само: зовні – гарно, а от питання внутрішньої наповненості, боєздатності та спроможності виконувати бойові завдання будуть під великим питанням”, – припускає громадський діяч, який спеціалізується на висвітленні й адвокатуванні насамперед флотських питань.

Напередодні кадрових змін у Командуванні ВМС “Український мілітарний портал” Тараса Чмута поширював інформацію про ймовірне призначення на посаду заступника командувача Шагена Шайволодяна, який зараз керує 198-м навчальним центром ВМС ЗСУ.

Ця інформація збурила і середовище військових, і громадянське суспільство, оскільки цей капітан 1-го рангу був обґрунтовано звинувачений у корупційних поборах в підрозділі, який він очолює.

У вільному доступі з’явився аудіозапис з наради, яку проводив Шайволодян. Він пояснив присутнім офіцерам та старшинам, що вони повинні мотивувати солдатів здавати гроші нібито на різні господарські потреби військової частини в спільну “касу”, а тим, у кого коштів не було, пропонувалося брати кредити в банку. Інакше їх не відпускатимуть у звільнення в місто. Ішлося також про інші ґанджі в керівництві Шайволодяна.

За словами Тараса Чмута, після призначення Неїжпапи на посаду командувача ВМСУ поки що не варто очікувати кар’єрного росту для Шайволодяна.

“Думаю, що цього призначення не відбудеться. Зараз ця посада трохи видозмінилася, але її суть залишилася незмінною. Варто очікувати призначення Олексія Доскато на одну з ключових посад у ВМС. Але Шайволдян таки залишиться на своїй посаді”, – коментує Тарас Чмут.

Як відомо, капітан 1-го рангу Олексій Доскато із 2019 року є заступником командувача ВМС ЗС України з бойової підготовки.

Зазначимо, що у програмі “Фронт” каналу UMN від 25 травня, де обговорювали тоді ще ймовірні кадрові зміни на флоті, йшлося, зокрема, про те, що Олексій Неїжпапа непрямо пов’язаний із керівництвом Міністерства внутрішніх справ та російсько-українським бізнесменом Павлом Фуксом.

Це, за оцінками військового середовища, могло зіграти не останню роль у призначенні контрадмірала на керівну посаду в ВМС. Зокрема через його протегування Арсеном Аваковим.

Дивитися ефір з 1 год 4 хв: 

Втім, за словами Тараса Чмута, на безпекову складову чи розвиток Військово-морських сил цей зв’язок не вплине.

“Для розвитку ВМС цей факт не є надто важливим. Але для самого призначення на посаду, напевно, відіграло свою роль. Посади такого рівня певною мірою політичні, й не так багато людей могли претендувати на посаду командувача ВМС. Зрештою, для багатьох було здивуванням, що обрали саме Неїжпапу“, – каже Чмут.

Треба підкреслити, що зміна командувача українського флоту відбулася на тлі ймовірного загострення ситуації на Кримському напрямку.

Раніше президент американської Jamestown Foundation Глен Говард зазначав, що посушливе літо в Криму може спонукати Російську Федерацію перейти до активних дій у Херсонській області, щоб отримати контроль над Північно-Кримським каналом. Таке ж припущення висловлює і колишній глава уряду АР Крим, екснардеп Сергій Куніцин (нині – голова Констультативної ради у справах ветеранів війни).

На початку червня стало відомо, що на території Херсонської та Миколаївської областей військові та правоохоронці посилили охорону об’єктів критичної інфраструктури через загрозу можливого вторгнення російських військ.

Призначення Неїжпапи, за словами Тараса Чмута, не варто пов’язувати з цією обстановкою. Хоча, констатує експерт, Азовсько-Чорноморський регіон є найзагрозливішим для України.

Голова правління “Мілітарного центру” позитивно оцінює діяльність попереднього командувача ВМС ЗСУ Ігоря Воронченка, який починав службу в армії з танкових військ, а Військово-Морські сили України очолив 2016 року.

“Воронченко проявив себе вкрай ефективно з точки зору готовності до відсічі Росії”, що стосується готовності до висадки ворожого десанту чи здійснення ймовірного прориву на певних напрямках, каже Чмут.

“Багато сил та ресурсів виділялося на те, аби ВМС відпрацьовували сценарії щодо блокування районів так званої “Одеської народної республіки”, виходу на кордон із невизнаним Придністров’ям, блокування можливого прориву з боку Кримського півострову. Щороку відбувалася велика кількість навчань морської піхоти, військ берегової охорони, морської авіації спільно із Сухопутними військами. Відпрацьовувалися різноманітні сценарії, аби мати спроможність, в разі чого, діяти в цих районах”, – нагадує голова правління “УМЦ”.

Командувач ВМС ЗСУ Ігор Воронченко на катері “Старобільськ” типу “айленд”, листопад 2019

Водночас із моменту призначення генерал-лейтенанта Руслана Хомчака на посаду головнокомандувача Збройних сил України існував його конфлікт із флотоводцем Воронченком.

“Підживило цю ситуацію виселення штабу ВМС з приміщення, де наразі дислокується Оперативне командування “Південь”. Питання про те, що Воронченко піде, не стояло, запитання було інше – куди?” – пояснює Тарас Чмут.

За попередньою інформацією, Ігор Воронченко переходить на службу в Головну інспекцію Міністерства оборони України.
Цю структуру очолював Руслан Хомчак до призначення на НГШ.

Як інформувала “Новинарня“, 11 червня своїми указами президент Володимир Зеленський звільнив із посади командувача Військово-морських сил ЗСУ Ігоря Воронченка та призначив на цю посаду Олексія Неїжпапу.

Контрадмірал Олексій Неїжпапа народився в 1975 році у місті Севастополі.

Закінчив Севастопольський військово-морський інститут (1997, а також 2008 році – оперативно-тактичний рівень) та Національний університет оборони України (2015).

У 2015-2019 роках був заступником командувача Військово-Морських сил з бойової підготовки – начальником управління бойової підготовки Командування Військово-Морських сил ЗСУ.

Офіцерську службу від лейтенанта до капітана 1 рангу включно Неїжпапа пройшов на кораблях ВМС ЗСУ (на посадах від командира батареї фрегата до командира бригади надводних кораблів). Двічі достроково отримував військові звання на посадах командира корабля та командира бригади.

Служив заступником командира військово-морської бази “Південь”, очолював 1-шу бригаду надводних кораблів.

Брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Неодноразово керував українсько-американськими навчаннями “Сі Бриз” від української сторони.

Читайте також:
Макрон нагородив Воронченка національним орденом Франції