Німецькі науковці дослідили, де “осідає” коронавірус у помешканні інфікованої людини

Про ризики передачі коронавірусу через дихання науковці все ще сперечаються, а можливість інфікування крапельним шляхом навпаки, дискусій не викликає. Що ж до ймовірності зараження через інфіковані поверхні, то в чому сумнівів точно немає, так це в необхідності дотримання заходів безпеки на зразок “не торкатися обличчя руками після того, як взялися за поручень у транспорті чи ручку на загальних дверях”.

Проте німецькі науковці вирішили, що варто ретельніше дослідити ймовірні шляхи передачі коронавірусу в умовах звичайного житлового помешкання.

Результати дослідження оприлюднені на сайті “попередніх публікацій” medRxiv і ще не затверджені науковою спільнотою, тож їх не можна розцінювати як наукові й такі, на які варто посилатися як на підтверджений експеримент. Проте його автори нагадують: попередні дослідження щодо тривалості “виживання” коронавірусу на різних поверхнях проводилися переважно в лабораторних умовах, а їм було цікаво з’ясувати, що відбувається в реальному житті.

Отож група мікробіологів та вірусологів з Університету Бонна проаналізувала зразки з будинків, щонайменше в одного з мешканців яких було підтверджено коронавірусне захворювання.  Загалом дослідження проводилися у 21 домогосподарстві округу Гангельт Хайнсберг землі Північний Рейн-Вестфалія, обраних випадковим чином (у цьому регіоні показники захворюваності на COVID-19 були найвищими в Німеччині).

Науковці відбирали зразки повітря, стічної води з раковин, душів і туалетів, а також змиви з різноманітних поверхонь – дверних ручок, меблів, побутової техніки, електронних гаджетів, пультів дистанційного керування тощо.

Щодо повітря, то результат аналізу на Sars-CoV-2 у всіх відібраних зразках виявився негативним.

Із 66 зразків стічної води коронавірус містився у 10 (це 15,15%). Зокрема, вода з раковин виявилася зараженою у 19,23% випадків, стоки з душових – у 18,75% випадків. Найрідше коронавірус знаходили в унітазі: інфікованими виявилися 8,7% зразків.

Як припускають дослідники, це може бути пов’язано з тим, що концентрація вірусу є найвищою у носоглотці й на руках, тому при митті рук, полосканні рота або чищенні зубів у воду потрапляє значно більше вірусних часточок.

Натомість предмети щоденного користування “здивували”: на них вірус виявили тільки у 3,36% випадків. “Заразними” очікувано виявилися дверні ручки та пульти дистанційного керування, якими користуються часто, а дезінфікують їх далеко не завжди. Також вірус виявили на одному дерев’яному зразку.

А от на харчових продуктах, тваринах, рослинах і предметах одягу збудника SARS-CoV-2 науковці не знайшли.

Автори дослідження радять не робити з нього поспішних висновків, але зауважують, що, вочевидь, поширенню вірусу через каналізаційну систему приділяється менше уваги, ніж належить.

Додамо, що оскільки дослідження зумисне проводилося у звичайних для кожного помешкання умовах, методи й частота прибирання у них залишалися такими, як завжди.

Зрозуміло, що в одних сім’ях прибирають частіше і ретельніше, аж до миття підлог хлоркою та щоденної дезінфекції дверних ручок і вимикачів. А в інших ставляться до таких заходів “без надмірного фанатизму” навіть тоді, коли хтось із мешканців захворів, тож зрозуміло, що ймовірність виявити вірус у такому житлі вища, ніж у більш “стерильному”.

Що лише підтверджує заклики медиків не применшувати важливість щоденного вологого прибирання у помешканні, де у когось виявлено вірусне чи інші інфекційне захворювання. До речі, ще на початку поширення коронавірусу в Китаї медики повідомляли: у багатьох випадках навіть близькі родичі інфікованих людей, які мешкали разом з ними, уникали зараження завдяки тому, що ретельно дезінфікували всі поверхні в домі та предмети спільного вжитку.

Читайте також:
“Заразилися” всі: японські журналісти показали, як коронавірус поширюється в ресторані