“Соціальної дистанції” замало? Нове дослідження: на вулиці вірус розлітається до 6 метрів

Вчені продовжують досліджувати шляхи поширення коронавірусу SARS-CoV-2. І поки триває дискусія щодо можливості заразитися через повітря, в яке інфікована людина видихнула свій “біоаерозоль”, науковці з Університету Нікосії дійшли трохи несподіваного висновку про те, що  “соціальної дистанції” в 1,5-2 метри може бути недостатньо для профілактики зараження навіть крапельним шляхом. Принаймні якщо йдеться про відкритий простір.

Результати їхнього дослідження опубліковано в журналі Physics of Fluids. Як зазначається у відповідній статті, вони свідчать про те, що розуміння механізмів повітряної передачі вірусів наразі є неповним. Адже кіпрські науковці з’ясували, що навіть досить слабкий вітер переносить хмару частинок слини на відстань, більшу за 2 метри.

У розрахунках щодо дальності переносу краплинок та швидкості випаровування частинок слини, які утворюються внаслідок кашлю людини, дослідники в галузі фізики та прикладних наук Таліб Дбоук і Дімітріс Дрікакіс застосували обчислювальну багатофазну динаміку рідин і теплообміну.

Зімітувавши процес кашлю, вчені з’ясували, що в закритому приміщенні двометрова дистанція від хворого, яку рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я, справді є безпечною.

В умовах, коли швидкість вітру приблизно дорівнює нулю, краплини слини (в яких потенційно може міститися коронавірус) розліталися в межах цієї відстані, причому осідали на землю вже впродовж 20 секунд.

Натомість на відкритому повітрі, за наявності найменшого вітерця, “заразна” відстань помітно зростала. Як показало дослідження, за температури повітря +20° C та відносної вологості 50% при швидкості вітру від 4 до 15 км/год краплини слини можуть розлітатися на відстань до 6 метрів.

Схеми швидкості осідання краплинної хмари залежно від швидкості вітру (стрілками позначена висота розташування заразних крапель від землі в певний проміжок часу, що минув після того, як людина кашлянула чи чхнула):

Важливо:
Як видно з цих схем, найбільше ризикують заразитися діти та дорослі низького зросту, адже що ближче до землі – то більший ризик потрапити в “зону ураження” заразних крапель, які тяжіють донизу.

Науковці зазначають, що під час чхання або кашлю більші, видимі неозброєним оком краплини утворюються зі слини. А менші — зі слизової оболонки легень та голосових зв’язок.

При цьому автори статті нагадують результати останніх досліджень, які довели ймовірність виділення потенційно інфікованих “біоаерозолів” просто під час дихання. Механізми передачі коронавірусу таким шляхом досі обговорюються. А от у випадку, скажімо, з грипом типу А критична роль таки біоаерозолів для поширення вірусу між людей вважається вже доведеною.

Постійний комітет Національних академій з інфекційних захворювань та загроз здоров’ю ХХІ століття (США) розглянув питання щодо того, чи може вірус SARS-CoV-2 передаватися під час звичайного спілкування, без розбризкування крапель і чхання чи кашлю.

Дослідна команда визначила, що наявні дані підтверджують таку можливість. Водночас вчені зауважують, що життєздатність коронавірусу у зразках повітря наразі не доведено.

Читайте також:
Співати й дихати – небезпечно!
Хорова репетиція додала доказів версії про поширення SARS-CoV-2 повітрям