СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
348924 +5426
Летальні випадки:
6464 +73
Одужали:
142537 +1029
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 3053927 (+28779). Оновлено: 08:47 26.10.2020

Коронавірус в Африці: між популізмом, скандалами і реальною загрозою голоду

 

автор: Юрій Олійник
співзасновник Центру дослідження Африки, експерт НАЦ “Українські студії стратегічних досліджень”

“Коронавірусна” криза стала несподіванкою для суспільств та режимів по всьому світу. Політики й можновладці реагували на загрозу по-різному, але спершу – переважно скептично. Та розповзання як захворювання, так і пов’язаної з пандемією інформаційної істерії сприяло залученню все більшої кількості країн до заходів протидії, з паралельним піаром на проблемі. Не стали винятком і держави Африки.

Загальна кількість хворих на COVID-19 на континенті поки що досить невелика: станом на 21 квітня з понад 1,2 мільярда населення було офіційно діагностовано 23,5 тисячі інфікованих, 1160 людей померло й понад 6 тисяч – одужали.

Наразі найбільше випадків коронавірусної хвороби зафіксовано в державах Північної Африки – Алжирі, Марокко і Єгипті – та у Південно-Африканській Республіці. А поки що не проникнув вірус SARS-CoV-2 лише в Лесото та на Коморські острови.

Втім, не виключено, що реальна ситуація гірша, а цифри значно більші. Адже тестів на коронавірус відверто бракує, особливо в бідних країнах.

Тому рішення керівництва різних африканських держав слідом за рештою світу запровадити обмежувальні заходи для запобігання поширенню коронавірусу було логічним. Проте вже зараз очевидно, що чи не більш актуальними за поширення інфекції для більшості країн Африки є супутні економічні проблеми.

 Базовий дохід – соціалістична утопія чи надія на МВФ?

З огляду на переважно неформальну економіку, в умовах карантинних обмежень мільйони людей на континенті фактично втратили засоби для існування. Втім, для влади це не лише виклик, а й можливість зайвий раз погратися в популізм.

Першим став президент Того Фор Гнассінгбе, який заявив про намір впровадити повномасштабну фінансову підтримку зайнятих у неформальному секторі осіб, що під час карантину позбавлені офіційної роботи. А це, ні багато ні мало, 85% працездатного населення країни, які задіяні в кочовій торгівлі, продажі вуличної їжі та фермерській діяльності на маленьких ділянках. Втративши можливість заробляти на проживання, всі ці люди потребують коштів для елементарного харчування та забезпечення потреб гігієни.

Госпіталізація хворого на коронавірус у Того. Фото: Togofirst.com

За ініціативою президента, після телефонної реєстрації та підтвердження особи вони зможуть отримати 30% від мінімальної зарплати через систему Novissi (в перекладі з південного діалекту еве – “солідарність”). Кошти на відповідні витрати влада Того проситиме зокрема в міжнародних фондів та благодійників. Певні підстави розраховувати на це є – МВФ анонсував значне списання відсотків за борги найбіднішим країнам, нові кредити на підтримку економіки.

Звісно, президент Гнассінгбе не просто так піклується про народ. Хоча на виборах 22 лютого 2020 року він і переміг із 72% голосів, пішовши на четверту каденцію, насправді легітимність влади низька. До Фора в Того протягом 37 років правив його батько – Еядема Гнассінгбе. Коли він помер, син за підтримки армії захопив владу, після чого організував номінальні вибори й став главою держави. Яку очолює вже 16-й рік поспіль, попри те, що на кожних виборах опозиція звинувачувала владу у фальсифікаціях.

Ще одною причиною популістичного ходу Гнассінгбе може бути бажання відвернути увагу від смерті 11 квітня колишнього тоголезького прем’єр-міністра та генсека Організації Африканської єдності Едема Коджо, що виступав лідером поміркованої опозиції у 2000-х роках (на його похорон зібралися десятки африканських президентів).

Чи стане “тоголезький безумовний дохід” реальністю – сумнівно. Але взяти піар-інструмент на озброєння можуть лідери й інших, багатших держав (зрештою, не лише африканських).

Не такий страшний коронавірус, як сарана

Деякі країни – як, наприклад, Кенія, на економіку якої значний вплив має торгівля з КНР – почали потерпати від пов’язаних із пандемією економічних негараздів іще до того, як вірус потрапив на континент, коли Китай закрив порти й зупинив значну частину підприємств.

Через різке зниження експорту і загальне падіння цін на нафту постраждали такі нафтові експортери, як Нігерія та Ангола.

Для східної Африки – Кенії, Ефіопії, Сомалі – ситуація подвійно критична. Хоча ці держави серед лідерів за рівнем розвитку економіки та внутрішньої стабільності (окрім Сомалі), але з початку року місцеві поля потерпають від найбільшого за останні 70 років нашестя сарани.

Наприклад, в Ефіопії, за розрахунками ООН, пустельною сараною уражено території площею понад 200 тисяч гектарів, де проживає понад 6 мільйонів населення. За таких обставин поки що “абстрактний” коронавірус уже видається далеко не таким страшним, як цілком реальна перспектива голоду.

Нашестя сарани у Східній Африці, квітень 2020. Фото: Reuters

Великдень і епідемія: африканський досвід

Втім, про епідемічну загрозу забувати також не слід. Іще 2016 року експерти американського аналітичного центру RAND попереджали, що

із 25 країн світу, які є найбільш уразливими перед спалахами інфекційних захворювань, 22 розташовані саме на Африканському континенті.

І на цьому тлі, як і в інших частинах світу, загострюється релігійний фактор. Підходи влади до функціонування релігійних общин в умовах карантину різняться. Якщо, наприклад, у Нігерії  католики та протестанти провели Великодні свята в мінімальному форматі (а в деяких провінціях церкви взагалі закрили), то на сході континенту ситуація інша.

Читайте також:
Великдень під страхом смерті: йдучи до храму, християни Нігерії ризикують життям

Так, президент Танзанії Джон Магуфулі прямо заявив – храми закривати не будуть, бо Господь сильніший за вірус.

Дослівна цитата: “Ми не закриваємо церкви та мечеті, бо саме там є справжнє зцілення. Коронавірус є сатанинським, і він не може вижити у тілі Христа“.

Танзанійська опозиція одразу розкритикувала цю позицію президента. Зокрема лідер Громадянського об’єднаного Фронту Ібрагім Ліпумба наголосив на важливості запобіжних заходів, попри наразі невелику кількість хворих.

Дехто, щоправда, вважає, що таким чином Магуфулі намагається зупинити можливу паніку через поширення коронавірусу, заспокоївши народ. Але якщо й так, то вгамувавши панічні настрої, можна натомість отримати різкий спалах захворюваності.

У сусідній Кенії низка політиків теж підтримує діяльність церков.

В Ефіопії храми не закривали. Але з 10 квітня карантинні заходи було посилено, і проводити богослужіння за участю вірян заборонили. На Великдень за дотриманням цього правила біля церков стежила поліція. Водночас кількість священнослужителів на службах не надто обмежували.

Великодня служба у Свято-Троїцькому соборі Аддис-Абеби, Ефіопія, 18 квітня 2020 року. Фото: REUTERS

Натомість у Руанді справа дійшла до арешту єпископа Ліліане Мукабадеге, лідерки місцевої конгрегації п’ятидесятників – за порушення карантину. Коли машину пасторки зупинила поліція, Мукабадеге заявила, що їде на місцеву радіостанцію, де має взяти участь у програмі. Але натомість поїхала на службу до своєї церкви в місті Кімісагара, попри те, що на час карантинних обмежень будь-які зібрання, в тому числі богослужіння, в Руанді заборонено. Поліцейські відстежили порушницю, і не лише затримали її саму, а й конфіскували автомобіль. Окрім того, тепер пасторці загрожує штраф.

З іншого боку, різнорідне населення вдається до архаїчних ритуалів. Так у Беніні, в місті Ган-Попо, провели масове вудуїстське камлання проти пошесті.

“Африканці – не піддослідні пацюки!”

Тим часом різні теорії змови й підозри вилилися в цілий коронавірусний скандал у Демократичній Республіці Конго.

Днями президент цієї країни Фелікс Чісекеді підтвердив можливість тестування в ДР Конго вакцин проти COVID-19, виготовлених у Китаї, США та Канаді, чим викликав шквал критики. Опоненти глави держави згадали, як колись тестували на людях вакцину проти СНІДу в Уганді, а проти лихоманки Ебола – в Конго.

Вимірювання температури мігрантам із ДР Конго в сусідньому Бурунді. Фото: AFP

“Африка – не лабораторія, а африканці – не піддослідні пацюки! У нас майже немає коронавірусу, не потрібна нам ваша вакцина!” – обурюються підписанти петицій з вимогою припинити ініціативу тестування вакцин на конголезцях, яка нібито походить від розвинених держав.

А оскільки Чісекеді – демократично обраний президент, щойно з січня 2019 року, і далеко не все контролює в країні, то наслідки народного обурення нескладно передбачити… Особливо з урахуванням того, що в ДР Конго відновилися випадки захворювання на Еболу й триває епідемія кору.

Читайте також:
Карантин долає епідемію: як боролися з лихоманкою Ебола

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

43
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: