Єрмак пояснив, для чого хочуть створити “консультативну раду” при ТКГ

Тристороння контактна група в Мінську обговорює можливість створення консультативної ради для обговорення питань, передбачених у пакеті Мінських домовленостей.

Про це в п’ятницю, 13 березня, заявив голова офісу президента України Андрій Єрмак на брифінгу Ради національної безпеки та обоорни.

Він підкреслив, що це рішення ще не ухвалене, але сторони ТКГ “зафіксували необхідність прийняття такого рішення”.

“Протягом останніх років, коли відбувається робота ТКГ в Мінську, відповідно до пакету Мінських домовленостей, Україна (і ці домовленості, як ви знаєте, ми отримали як спадок, але це зобов’язання нашої країни) – ми взяли на себе зобов’язання узгодити декілька питань, а саме конституційну реформу в частині децентралізації і питання, що стосуються місцевих виборів, з представниками (підкреслюю, щоб не було потім інсинуацій і домислів, які ми бачимо останнім часом) окремих районів Донецької і Луганської областей України в рамах ТКГ. Тобто існує необхідність узгодження цих питань. Що ж відбувалося? Протягом всіх років єдиними представниками, які були присутні разом з Україною, ОБСЄ та Росією в статусі спостерігачів, були представники знову так званих ОРДЛО (окремі райони Донецької та Луганської областей – ред.)”, – заявив Єрмак, якого цитує “Радіо Свобода”.

За його словами, таким чином українські громадяни, які “вимушено проживають на території, яка контролюється українським урядом”, не мали права голосу в переговорах.

“Ми говорили про це в Парижі та на Мюнхенській конференції, що це неприпустимо і не відповідає нашим інтересам. Тому на останній зустрічі в Мінську учасники ТКГ заявили про необхідність створення консультативної ради, яка створюється в політичній підгрупі… Заявлено про необхідність створення цієї ради як дорадчого органу, який може розглядати питання, які узгоджені в пакеті Мінських домовленостей, і давати свої пропозиції, які можуть бути використані або не використані в роботі політичної підгрупи”, – повідомив Єрмак.

При цьому він наголосив, що про юридичне визнання представників збройних угруповань “не йдеться”.

“Ми говоримо про створення платформи, на якій громадяни України, які проживають сьогодні як на контрольованій території, так і на території неконтрольованій, можуть спілкуватися з приводу питань, які узгоджені в пакеті Мінських домовленостей. Якщо це рішення буде прийнято, то воно буде прийнято на наступній зустрічі ТКГ в Мінську”, – уточнив голова ОП.

У відповідь на питання журналістки він додав, що механізм відбору людей до такого органу ще не допрацьований, але запевнив, що “якщо ця рада буде створена, то, безумовно, з боку України це будуть дійсно фахівці, люди, які будуть патріотично налаштовані, які є авторитетами в Україні, в світі”.

Єрмак не дав чіткої відповіді на те, за яким критерієм до такої ради будуть відбирати людей з окупованих територій.

Але, відповідно до оприлюднених у ЗМІ протоколів, їх сторона ОРДЛО визначає самостійно.

Як інформувала “Новинарня“, 11 березня учасники Тристоронньої контактної групи в Мінську підписали домовленості про створення “консультативної ради” – органу, який фіксує суб’єктність ОРДЛО, а Росія перебуває лише в статусі гаранта-спостерігача, на рівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ.
Від України відповідний протокол завізував другий президент Леонід Кучма, від Росії – спеціальний представник Азамат Кульмухаметов, від ОБСЄ – Гайді Грау, від ОРДО і ОРЛО – Наталія Никонорова і Владислав Дейнего.
У переговорах також брав участь керівник офісу президента України Андрій Єрмак.

Представники української опозиції у Верховній Раді назвали мінський протокол “державною зрадою”. Зокрема, депутат від “ЄС” Володимир В’ятрович звернувся з листом до голови СБУ Івана Баканова, в якому просить відкрити кримінальне провадження за фактом антидержавних дій, вчинених керівником офісу президента Андрієм Єрмаком та другим президентом України Леонідом Кучмою на переговорах ТКГ в Мінську.

Згідно з першим офіційним повідомленням, 11 березня на засіданні ТКГ сторони домовилися протягом тижня визначити осіб, які підлягають обміну, нові ділянки для розведення, а також “механізм взаємодії сторін зі знаходження політичних рішень щодо врегулювання конфлікту” – за участю країн “нормандського формату”.

Читайте також:
Ірина Геращенко: що не так із “проривними” домовленостями ТКГ в Мінську

Для обміну в березні: Єрмак зустрівся з кремлівським куратором українського напрямку Козаком