У Мінську домовилися створити раду, що зафіксує суб’єктність ОРДЛО

Учасники ТКГ в Мінську підписали домовленості про створення органу, яким фіксується суб’єктність ОРДЛО, а Росія перебуває лише в статусі гаранта-спостерігача, на рівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ.

Як повідомляє DT.ua, про це йдеться в рішенні Тристоронньої контактної групи, засідання якої відбулося у Мінську 11 березня.

Документи виданню передало джерело у переговорній групі.

У протоколі зазначається, що рішення ТКГ про заснування Консультативної ради вже погоджене, і воно буде підписано 25 березня 2020 року після консультацій з представниками ОБСЄ, Франції та Німеччини.

“Основним завданням Ради є здійснення діалогу, консультацій та вироблення пропозицій щодо проєктів політичних і правових рішень щодо врегулювання конфлікту у відповідності з Комплексами заходів, в тому числі щодо проведення виборів в окремих районах Донецької й Луганської областей України”, – зазначається в документі ТКГ.

Згідно з текстом документа, критерії та порядок призначення членів Ради визначаються Україною, окремими районами Донецької і Луганської областей України, Російською Федерацією, Федеративною Республікою Німеччина, Французькою Республікою та ОБСЄ самостійно.

Крім того, Україна, окремі райони Донецької та Луганської областей України (ОРДЛО), Російська Федерація, ФРН, Франція та ОБСЄ не пізніше ніж за три робочих дні до дня першого засідання Ради повинні будуть повідомити Спеціального представника діючого голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактної групи про своїх учасників засідання Ради.

Від України відповідний протокол підписав другий президент Леонід Кучма, від Росії – спеціальний представник Азамат Кульмухаметов, від ОБСЄ – Гайді Грау, від ОРДО і ОРЛО – Наталія Никонорова і Владислав Дейнего.

На думку народного депутата від “Європейської солідарності” Володимира Ар’єва, підписання документу про створення такої “консультативної ради”, куди ввійдуть і бойовики “ЛНР/ДНР” і українська сторона, є кроком до “прямих перемовин”.

“Кремль добивається цього п’ять років, щоби зняти з себе відповідальність і перевести статус подій в Україні з російської агресії (визнано ПАРЄ у 2016 завдяки успішній стратегії нашої тодішньої делегації) на “внутрішній конфлікт”. Наслідок – зняття чи зменшення санкцій проти РФ”, – написав нардеп 13 березня в фейсбуці.

За його словами, “українська влада і її сателіти стали частиною стратегії Кремля”.

Оглядачка “Дзеркала тижня” Тетяна Силіна прокоментувала рішення ТКГ в тому ж ключі: “Перше, що впадає в очі в проєкті цього документа – це те, що т. зв. Консультативної ради за стіл переговорів або, пардон, “консультацій”, на рівних правах і в рівному статусі саджають представників офіційної України та самопроголошених “ДНР” і “ЛНР”. Це те, від чого Київ категорично відмовлявся всі шість років. І це та помилка, вчинена в свій час Кишиневом у врегулюванні придністровського конфлікту, яку експерти настійно закликали Київ не повторювати”.

За словами оглядачки, Росія є агресором, з допомогою даного формату отримує підтвердження своєї мантри “настамнєт” і сідає за стіл переговорів в якості “посередника”, а не учасника конфлікту.

“Можна припустити, що наші західні партнери не стануть заперечувати проти такого формату, тому що вони давно давали зрозуміти, що приймуть будь-яке рішення, підтримане Києвом і Москвою: мовляв, “головне, щоб ви домовилися між собою”. Також неодноразово доводилося чути, зокрема, від французької сторони, що Києву так чи інакше необхідно розмовляти з представниками ОРДЛО, і “краще говорити, ніж не говорити”.

Друге, що викликає подив і побоювання – це наявність в тексті формулювання про “необхідність всеосяжного політичного врегулювання конфлікту”, і повна відсутність хоча б натяку на необхідність негайного припинення вогню, стійкого режиму тиші і забезпечення всіх умов безпеки, необхідних для цього самого політичного процесу. Хоча побіжно згадані в преамбулі проєкту рішення ТКГ (навіть без зазначення назв і дат цих документів) “інші угоди, що становлять пакет Мінських домовленостей” присвячені саме питанням припинення вогню і виведення іноземних військ з території України.

Не миттям так катанням Москва пропихає реалізацію політичних пунктів “Мінська”, раніше порушуючи всі пункти, що стосуються безпеки. Схоже, в нинішній переговорній команді з Банкової вона знайшла благодатних слухачів і реалізаторів своїх ідей, які, можливо, розраховують на те, що в умовах хайпу навколо наростання небезпеки епідемії коронавірусу “мінська зрада” пройде непоміченою“, – пише оглядачка “ДТ”.

Як інформувала “Новинарня“, 11 березня на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську сторони домовилися протягом тижня визначити осіб, які підлягають обміну, нові ділянки для розведення, а також “механізм взаємодії сторін зі знаходження політичних рішень щодо врегулювання конфлікту” – за участю країн “нормандського формату”.

Читайте також:
Ірина Геращенко: що не так із “проривними” домовленостями ТКГ в Мінську

Для обміну в березні: Єрмак зустрівся з кремлівським куратором українського напрямку Козаком