Українська преса 100 років тому: від “АТО за кілька днів” до “Захід нас зливає”

 

автор: Максим Мірошниченко

Україна не вперше бореться за свою незалежність – державу будували ще Хмельницький та Мазепа. Втім, саме боротьба 1917-1922 років до нас ближча не лише в часі, а й тому, що її хід відображався на сторінках української преси з усіма “зрадами”, “перемогами” та “зашкварами” тих часів, вони подібні до нинішніх, і їх можна дослідити та врахувати.
Новинарня” знайомитиме вас із пожовклими шпальтами тих революційно-воєнних років, аби ближче зрозуміти уже сучасне українське історичне “дежавю”. Отже, що українська преса писала 17 лютого.

Прем’єр Ісак Мазепа пророкував “АТО за кілька днів”

Рівно сто років тому – 17 лютого 1920-го – в Джерсі-Сіті 4-центовий номер газети української громади в США “Свобода” на першій шпальті поливав новинами з України, США та Європи.

Перша шпальта “Свободи” за 17 лютого 1920 року. Клацайте для збільшення

Головним чином це були прогнози швидкого падіння більшовиків в Україні. У ці дні армія Української Народної Республіки здійснювала легендарний Перший Зимовий похід (нині почесне найменування “імені Лицарів Зимового Походу” носить 28-ма механізована бригада ЗСУ), вирвавшись восени із “трикутника смерті”. Уряд УНР та її голова, Симон Петлюра, у Варшаві говорили про союз із Польщею.

Журналісти “Свободи” писали, що українське село не сприйме “червоні” експерименти із соціалістичною власністю, і також “білих”, з якими повертається влада великих землевласників. Наголошувалося, що “мирове [мирне] предложеннє червоних є облудою” та критикувалося тогочасне “НАТО” – переможці в Першій світовій не допомагали українській армії в її боротьбі, яку та вела без союзників, добуваючи набої, одяг та ліки контрабандою із Заходу.

Ісаак Прохорович Мазепа (1884-1952, родом із села Костобобрів Новгород-Сіверського повіту Чернігівщини)

Про “АТО за кілька днів” кричав прем’єр-міністр УНР, міністр внутрішніх справ Директорії УНР Ісаак Мазепа. Голова уряду заявляв, що вже навесні “Україна буде гробом для більшовиків”.

Проте на домовину для червоних перетворювалось далеко не кожне село, і через кілька років емігрант Мазепа у своїх мемуарах зрозуміє, що “не підтримати” – не завжди означає “воювати проти”.

Голова уряду УНР був впевнений у падінні влади більшовиків

Український оптимізм дещо вивітрювали міжнародні новини. Світ потопав у цілому вирі конфліктів, і голос України на їх фоні здавався лише одним із зойків.

Американці були зайняті власною політикою: страйки робітничих кооперативів, скандали із кількома міністрами та зміни в уряді. Президент Вудро Вільсон геть розсварився з учорашніми союзниками – Британією та Францією. Країни по-різному бачили нову Європу, де на руїнах чотирьох імперій виникли ледь не півтора десятка нових держав. Вони гризлися між собою за кордони та боролися проти реваншизму вчорашніх метрополій, які у свою чергу хотіли залагодити першу “найбільшу геополітичну катастрофу” ХХ століття.

Робітники-соціалісти струшували мітингами Польщу, вимагаючи укладення негайного миру з більшовиками. Втім їхньому кумиру Леніну мир був непотрібен. Новий лідер Росії розглядав Польщу лише як територію, яка заважає сунути війська та відродити Угорську радянську республіку й Баварську радянську республіку (вважай, тогочасну “Альтернативу для Німеччини”).

Читайте також:
“Тепер захищаєш ти!” УІНП презентував проникливе відео до 100-річчя І зимового походу Армії УНР

Франція “зливає” Україну, а в США Конгрес протистоїть президенту

Перша шпальта “Свободи” за 17 лютого 1921 року. Клацайте для збільшення

Уже через рік, у номері «Свободи» за 17-те лютого 1921-го року”Свободи” за 17 лютого 1921-го, України було менше. За цей час наша армія спільно з поляками в боротьбі з червоними відбила і втратила Київ, захищала саму Польщу й залишилась наодинці, бо Друга Річ Посполита уже не мала великого бажання воювати з більшовиками.

“Свобода” лише пробіглася по утисках україномовної преси в Галичині та мінуванням більшовиками українського узбережжя Чорного моря.

Розвінчання фейкової пропаганди комуністів про “демократію” в червоній Україні

А в статті “Чи український робочий править Україною?” розвіювала фейки більшовицької пропаганди про Україну, де робітники могли голосувати лише за комуністів, бо інші партії до виборів не пускали. Причому сам матеріал написали… українські комуністи, які втекли від репресій закордон.

Михайло Лозинський (1880-1937, уродженець села Бабин-Зарічний, Калуський район)

Український публіцист і дипломат, діяч ЗУНР Михайло Лозинський розкривав деталі, як Франція ще у 1919 році “злила” Україну, бо в її інтересах було відновлення Польщі та єдиної Росії.

Стаття про те, як Франція “зливала” УНР на міжнародній арені

Та все ж на перших шпальтах переважали новини зі США, які “закривалися” від світу. Сенат розпочав наступ на президента Вільсона. Через підозри в корупції він звітував про витрати, його уряду заборонили виділяти кошти на допомогу іншим державам, обмежувалися потоки іммігрантів.

Президент США Томас Вудро Вільсон (1856-1924)

До речі, розбитий паралічем президент-демократ Вудро Вільсон (1913-1921) на той час уже був лауреатом Нобелівської премії миру 1919 року, присудженої “за миротворчі зусилля”.

Партизани, колаборанти та “петлюрівський” правопис

Перша шпальта “Вістей ВУЦВК”

17 лютого 1922 року вийшов номер газети “Вісті ВУЦВК” – видання червоного уряду в Україні. Редагував її відомий український поет Василь Елланський (Еллан-Блакитний). У 1917 році він не визнавав агресії Росії проти УНР та видавав антиурядові брошури. За це сів до в’язниці, потім утік, партизаном боровся проти влади гетьмана Скоропадського. Відігравав велику роль у політичний, журналістській та мистецькій тусовках червоної України.

Василь Елланський (Еллан-Блакитний; 1894-1925, нар. у селі Козел (зараз Михайло-Коцюбинське) під Черніговом)

Що цікаво, коли у квітні 1918-го Еллан сидів у в’язниці за часів УНР, його друг і майбутній сталініст Павло Тичина як молоде дарування Республіки разом із Грушевським проводив в останню путь корифея української літератури Івана Нечуй-Левицького. Класика ховали на державному рівні.

Газета повідомляла про “успіхи” відновлення націоналізованої промисловості. На передовому заводі Запоріжжя, робітникам підвищили зарплатню – за свою працю вони стали отримувати трохи більше… борошна й цукру.

На першій же шпальті наголошувалося, що в селах “добивають бандитизм та партизанщину”, тобто нова влада навіть не заперечувала, що проти них воюють не лише “бандити”, а й “партизани”.

Насправді селянські виступи триватимуть до 1930-х років. Остаточно їх “загасить” Голодомор.

“Вісті” трубили про міжнародні перемоги – в Парижі заговорили, що можуть визнати радянський уряд, йшли сповіщення, що за кордоном еміграція УНР розсварилася між собою, а за Байкалом “незалежна” Далекосхідна республіка (того ж року її ліквідують) добиває залишки білих військ та японських інтервентів.

Кілька новин було присвячено вбивству міністра внутрішніх справ Фінляндії Хейкі Рітавуорі. Така увага червоних до цієї події пов’язана із тим, що він співчував більшовикам. Мало того, що він амністував багатьох бойовиків, які у 1917 році підтримали червону інтервенцію у Фінляндію, він ще й закривав кордон для фінських добровольців, котрі брали участь у Карельському повстанні проти більшовиків. Просто в ці дні карели та їхнє фінське лобі боролися за створення Карельської держави, яка могла б увійти до складу Фінляндії.

Окрім цього, “Вісті ВУЦВК” були цікавими самі по собі як видання, що вийшло в “VI рік революції”. Так, за аналогією з Великою Французькою революцією, більшовики вводили літочислення від перевороту 1917 року.

По-друге, газета друкувалася українською мовою в її варіанті до уніфікації з нормами російського правопису. Тут рясніють слова “ріжні вісти” (різні вісті), “инший”, “Ірляндія” та “робітнича кляса”. У 2019-му Україна повернула до правопису дещо з того часу.

Читайте також:
72 омбр згадала 100-річчя переможного бою Чорних запорожців проти більшовиків

100 років незалежності: як рекламувала себе УНР. ІНФОГРАФІКА, МАПИ

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: