22 січня – не лише День Соборності України, а й 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки.
Цього дня 1918 року Україна вперше задекларувала повну незалежність – саме як Україна.
Проголошення незалежності IV Універсалом Центральної Ради стало логічним етапом розвитку Української революції.
Український суверенітет був проголошений в умовах російської більшовицької агресії.
Бойові дії спонукали Центральну Раду відмежуватися від Росії.
Під час засідання українського уряду 8 січня 1918 року міністр пошт і телеграфу Микита Шаповал заявив: “Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід – проголошення незалежної України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової фізичної сили”.
Питання “автономія чи самостійність” таким чином було вирішено.
Проголошенню незалежності було присвячене закрите засідання Малої ради Центральної Ради. Воно розпочалося 22 січня і закінчилося в ніч на 25 січня.
На обговорення винесли три проекти: Михайла Грушевського, Володимира Винниченка та Микити Шаповала, але врешті виробили спільну редакцію, яка і увійшла в історію як доленосний IV Універсал Української Центральної Ради.
…Вечірні і навіть нічні засідання тоді були звичайною справою. Закриті дискусії тривали у Малій Раді майже до самої півночі 11 (24) січня. Історія донесла точний час, коли розпочалося урочисте засідання – 00 годин 20 хвилин в ніч з 11(24) на 12 (25) січня 1918 року.
Чутки про визначну історичну подію почали ширитися раніше, і навколо Будинку Центральної Ради на Володимирській вулиці зібрався великий натовп. Люди прагнули стати свідками історичного моменту.
Багато публіки набилося на балкони сесійної зали та терпляче чекала початку.
По опівночі на сцену вийшли голова Центральної Ради Михайло Грушевський та голова Генерального Секретаріату Володимир Винниченко. Зал вибухнув оплесками.
“Високі збори! – починає Грушевський – Українські Установі Збори, призначені Третім Універсалом не могли зібратись у призначений день 9 січня тому, що останніми днями виникли всякі заколоти. Тим часом обставини зложилися так, що відкладання Установчих Зборів не можна довше терпіти.
Народ наш прагне миру. І Українська Центральна Рада доложила усіх зусиль, щоб дати мир негайно. Але петроградське правительство, Совіт народних комісарів, оголошує нову “священну” війну, а з другого боку, це правительство насилає військо своє, червоногвардійців та більшовиків на Україну і веде з нами братовбивчу війну.
Щоб дати нашому правительству змогу довести справу миру до кінця і захистити від усяких замахів на нашу країну, Українська Центральна Рада постановила не відкладати до Установчих Зборів ті справи.
В цій цілі Українська Центральна Рада вже з 9 січня відбувала перманентне, безперервне засідання аж до цього часу і постановила проголосити Четвертий Універсал! Запрошую високі збори вислухати Універсал!”“Присутні, усі як один встають. – писав репортер “Нової Ради” – Настає урочиста напружена тиша. Професор Грушевський твердим, трохи схвильованим голосом, ясно вимовляючи кожне слово, голосно читає IV Універсал.
Історична, незабутня хвилина… Коли він прочитав слова Універсалу: “Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу” – буря овацій потрясла стіни залу засідань. Крики “Слава самостійній Україні!” злились у загальний переможний гук раба, вирваного з кривавої неволі”.
…Четвертий Універсал підтверджував усі демократичні свободи, що були проголошені у Третьому.
Усе це викликає збуджену реакцію залу. Врешті, коли Грушевський вимовив останні слова Універсалу, що закликали всіх громадян самостійної України непохитно стояти на сторожі здобутків волі та прав, усіма силами боронити свою волю від ворогів, зал вибухає співом національного гімну: “Ще не вмерла Україна!”“Особливу експансивність проявляють хори”, – зауважив репортер опозиційної до Центральної Ради газети “Кіевлянинъ”.
Універсал ставлять на поіменне голосування.
“За” голосують усі українські фракції.
“Відповіді “за”, що дружно слідують одна за іншою, навіть створюють ілюзію майбутнього визнання Універсалу одностайно, – пише той самий репортер. – Це враження порушується, щойно черга голосування доходить до представників національних меншостей.
“Член Ради Чижевський? – чітко викрикує секретар Ради п. Єреміїв.
“Проти!” – відповідає п. Чижевський, який першим порушує гармонію українських голосів”.
Тут трапляється несподіванка: першому голосу “проти” починають аплодувати на хорах. Аплодисменти спричиняють обуренні вигуки і свист решти.
“Меншості” проголосували у такий спосіб: “меншовики” і представники “Бунда” – очікувано “проти”. Соціал-революціонери, Об’єднана єврейська соціалістична робоча партія, “Поалєй-Ціон” та польський Централ – утримались від голосування. Польська партія соціалістів – “за”. Сіоністи на засіданні були відсутні.
У голосуванні брали участь 49 членів Малої Ради, з них 39 – “за”, 4 – “проти”, 6 – утрималось.
Грушевський оголошує: “Універсал про самостійність Української Народної республіки прийнятий!” Зал вдруге вибухає криками “Слава!” та співом національного гімну.
Постала держава, яка протягом трьох наступних років не припиняла боротьби за власне існування.
Українцям вдалося утвердити державні кордони, мову, гроші, символіку (герб, гімн і прапор), збудувати національне боєздатне військо, добитися визнання світової спільноти.
У двомовній (французькою та англійською) “інфографіці” УНР 1918 року розповідалося:
Площа – 850,1 тис. кв. км. Це більше, ніж Великобританія, Румунія, Греція, Болгарія, Португалія, Швеція, Данія, Нідерланди, Бельгія та Албанія разом узяті. А також більше Франції та Італії.
(Сучасна територія України – 603,5 тис. кв. км).
Населення – 50,23 мільйона осіб (сучасне – 43,045 – з урахуванням тимчасово окупованих Криму і Севастополя).
Україна, будучи частиною Російської імперії, виробляла і вирощувала:
– 67% російських зернових (пшениці – найбільше у світі),
– 64% російського тютюну,
– 98% антрациту,
– 68% солі,
– 99% коксу,
– 88% цукру (найбільше у світі),
– 74% сталі,
– 71% вугілля.
Також в Україні, згідно з цим плакатом, видобували 4,5% світової нафти.
При цьому щільність населення – 45 осіб на кв. км – була значно менша, ніж у Франції, Британії, Бельгії.
Що ще цікаво: в Україні тоді жило менше жінок, ніж чоловіків (957 на кожну тисячу населення), хоча у Франції (1022), Німеччині (1032), Росії (1042) жінок було більше.
Також плакат показував відмінність українців від росіян і поляків за антропологічними даними: середнім зростом (1,67 м проти 1,657 і 1,654 м), кольором волосся, рисами обличчя і – що теж важливо 🙂 – розмірами грудей.
Цей розділ сусідив із розрахунками, який би міг бути бюджет України.
Свою першу річницю незалежності 22 січня 1919 року Українська Народна Республіка відзначила урочистим ухваленням Акта Злуки із Західноукраїнською Народною Республіки.
Тож нині цього дня ми відзначаємо дві надзвичайної ваги історичні події: перше проголошення незалежності України та День Соборності.
За матеріалами УІНП та “Історичної правди”
Читайте також:
Виставка УІНП “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921”
поїде в усі регіони. ФОТОРЕПОРТАЖ
Стартувало відзначення 100-ліття Української революції 2017-2021.
ПЛАН ЗАХОДІВ
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!