СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
169472 +3228
Летальні випадки:
3468 +68
Одужали:
75486 +1573
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 1985802 (+30591). Оновлено: 08:37 18.09.2020

Ніч у “Варті на Банковій”: погляд зсередини

 

автор: Ганна Велігдан
з вулиці Банкової
фото автора

Ранок дня “Нормандії” в Києві сповнений шаленими контрастами. Закутана в пледик, сиджу в кав’ярні, п’ю смачний фільтр і намагаюся переварити все, що відбувалося зі мною протягом ночі. Порожні місця за столиками потроху заповнюють люди, які приїхали з теплого дому. Вони починають свій день красиво, говорять переважно російською. Мало хто з них знає щось про учасників “Варти”, які сьогодні замість теплого ліжка обрали намети на вулиці Банковій, намагаючись повпливати на позицію президента України в Парижі.

Абстрагуюсь. Починаю переглядати відзняті фото і згадувати персонажів і події своєї минулої ночі з часовими відмітками на годиннику.

8 грудня, 23:00

Організатори “Варти на Банковій” оголошують правила порядку та закривають сцену, де доти виступали різнокаліберні промовці. Кажуть, що мітинг мирний, алкоголь заборонений, будь-які правопорушення недопустимі: “Дзюрити під офіс президента, попри всю “любов” до нього, заборонено”.

Кажуть, що ніч темна і повна жахіть, обов’язково потрібні вартові. Ними може стати будь-хто з присутніх – треба просто підійти до жовтенької палатки та записатися в “службу безпеки”. Тоді вам дадуть бейджик та намотають на руку жовтий скотч.

Також організатори розповіли трохи про нічну програму. Я залишаюся з наметувальниками.

23.30

Ми проводимо подругу. Біля входу на станцію метро “Хрещатик” з вулиці Городецького повно нацгвардійців. Вирази облич серйозні.

Піднімаємося знову до ОП. Нам назустріч їдуть машини Національної гвардії та поліції. Ні, їх ніхто не відпустив по домівках – вони просто змінюють локацію, переховуються по інших підворіттях.

Підходимо до воріт. Зустрічає нас лише з десяток поліцейських. Подивилися, що в рюкзаках і пропустили. Ми ж дівчата порядні (мені 18, подрузі 20), заборонених предметів не носимо. Хоча, навіть якби носили, нас теж пропустили б. Глибоко ніхто не заглядав, ліхтарик не використовував, щоб більше розгледіти.

Піднімаємося – знову натрапляємо на поліцейських. В одного з них у руках “комірний” замок. Видно, хотів уже зачиняти прохід, та товариш його зупинив. Сказав, що ще рано.

23.55

Ми все ще піднімаємося сходами від театру Франка. Наша перша довга зупинка – компанія з чотирьох чоловіків віком за 50. Вони пропонують каву – ми погоджуємося, починаємо знайомитися. Компанія цікава: два викладачі з КПІ та два одесити. Всі говорять українською. Деякі почали активно цікавитися суспільно-політичним життям із 2002-го – тоді вбивство Гонгадзе вплинуло на свідомість та змусило стати політично активними. А один із “КПІшників” почав виявляти громадянську позицію ще за часів Революції на граніті: віддав чверть зарплати голодуючим студентам.

Обговорили все, і бурштин (тему порушили після того, як я сказала, що з Рівненщини), Харарі, важливість мови, а не “какая разница”, Майдан, Помаранчеву революцію, війну та нове покоління. Дорослі чоловіки нас похвалили, проте сказали, що треба вдягати шапки. 🙂

Коло розширюється. Приєднався киянин Олекса. На плечах у нього прапор. Брав участь у Революції Гідності. Сьогоднішні події йому болять, і він хоче впливати на “нормандський” саміт, хоч би своєю присутністю тут.

Усі збираються стояти до ранку. Надворі мінус 1.

9 грудня, 1.30

Пішли від наших нових друзів до намету з кіно. Близько 50 людей тут дивилися фільм про АТО. Правда, уважні не всі: хтось дрімає, хтось гріється біля обігрівача, хто сидить у соцмережах.

2.00

Із кіноперегляду перемістилися в “сонну” палатку. Десь п’ять чоловіків сплять на застеленій пледом дошці. В одного спальник, інші вкриваються куртками. Один парубок сидить просто навпроти “УФО”, забирає все тепло на себе. Заходять чоловіки, пригощають цукерками.

2.30

Іду в розвідку до палатки “свободівців”. У них там вогнище та історії від доволі харизматичної жіночки. Було відчуття, що вона тренувала свій спіч перед дзеркалом. Під час “політінформації” згадувала Майдан, виступала проти продажу землі, говорила про інформаційну війну.

Коли заходить мова про президентів, вже знайомий нам Олекса висловлює свою прихильність до Порошенка, аргументуючи тим, що він узаконив декомунізацію. Натомість хлопчина наголошує, що декомунізація почалася саме зі “свободівців”.

3.30

Зустрічаю вже знайомого одесита. Говоримо про нещодавню пожежу в коледжі та її причини . На думку мітингувальника, все через масову корупцію на всіх ланках. Бо якби її не було, то проводка була б змінена, рятувальники мали б батути, щоб не стрибати з третього поверху на асфальт.

Чоловік розповідає про байдужість одеситів. Каже, що на акцію вшанування померлих у коледжі прийшло дуже мало людей. Так само було з табором “Вікторія” та готелем “Токіо”, де сталися пожежі.

Тема пожеж перейшла у війну. Виявилося, що мій співрозмовник був учасником АТО у 2015 році. За станом здоров’я не підходив для ЗСУ, тому пішов у добровольці. Описував, як готувався зимою у вже згаданому таборі “Вікторія”.

4.30

Іду в розвідку в найбільший намет, що належить “Нацкорпусу”. З’являється відчуття, що потрапила у віп-зону. тут повно крісел-мішків, їжі, гарячих напоїв, а головне – тепла. Одна-єдина дійсно тепла палатка.

“Нацдружини” сплять і бачать, напевно, вже десятий сон, а на цьому тлі на плазмі крутиться якийсь фільмець.

5.00

Вирішую провідати поліцейських. Вони кажуть, що ноги відмерзають, а носи відпадають. А ще кажуть, що зранку намети заважатимуть президентові приїхати на роботу, а це нібито кримінальне правопорушення.

За їхніми словами, загалом усе поки що проходить спокійно.

5.30

Іду до ще не відвіданого мною намету “Руху опору капітуляції” з “УФО”. Спілкуюся з жінкою, яка приїхала на акцію з Вінниці. На київський Майдан, каже, теж їздила. Працює вона в школі вчителькою української мови. Згадує, як їхала на Революцію гідності, дзвонила директору з попередженнями, коли вже була на пів шляху до столиці.

Її турбує лише одне питання: “Коли вже оберуть такого президента, який перестане нас змушувати виходити і робити Майдани?”

До нашої розмови долучаються двоє чоловіків та хлопчина до 20 років, Андрій. Він зареєстрував власну громадську організацію “Тінь Сонця” – каже, що йому не подобаються те, що сьогодні є серед націоналістичного, тому створив своє.

7.00

Надворі світає, з’їжджаються потроху телевізійники. А я крокую до чоловіка з білоруським національним прапором. Помітила його ще на Майдані вдень. Володимир приїхав учора з Білорусії. Хоче переймати український досвід і дихати вільним революційним повітрям.

За його словами, в Білорусі більшість людей байдужі. Лукашенко втопив їхній національний дух – ні прапора, ні мови. “Якщо молодь їде за кордон, то зазвичай не може дати відповідь, чим вони відрізняються від росіян”.

Щодо ставлення білорусів до проблем українців, то воно різне. Проте більшість не сприймає війну і не розуміє, що тут відбувається.

“Моя бабуся каже мені, що Крим і Донбас мають бути російськими. Я їй у відповідь не пояснюю нічого. Просто запитую, чи приємно їй було б, якби до неї прийшли б і забрали її будинок”, – розповідає Володимир.

В Україні він вдруге. Вперше приїздив на віче 21 листопада. Цього разу пробуде в Києві тиждень.

8.00

Мітингуючих почали пригощати гречаною кашею та чаєм. Одні мітингарі змінюються іншими.

Перевірка на входах стала більш прискіпливою й технологічною. Тепер мітингарям не просто зазирають у сумки, а й пропускають через рамку металошукача. Кількість Нацгвардійців знову зросла.

9.00

Ми заходимо в кав’ярню. Бариста пропонує каву-фільтр, щоб прокинутися. Ми усміхаємося й кажемо, що не спали вночі, тож не маємо й прокидатися. Проте погоджуємось на його пропозицію.

Я дістаю блокнотик і записую свої маленькі спостереження про наметове містечко на Банковій: “Чоловіків набагато більше, ніж жінок. Досвідчені “революціонери” переважають над молоддю. Вночі людей було менше двох сотень мітингувальників. Кримські татари були, білорус був, українці – самі собою. Історії теплі, люди налаштовані войовничо, але громити й захоплювати нічого не збираються.

Не схоже, щоб вони протестували за гроші.

Як каже представник “РОК” Михайло Басараб, ми – “плече президента Зеленського”, підтримка українських інтересів під час саміту “Норманді”.

9 грудня, 18.00

…Акція триває другу добу. На Банковій працює вулична кухня, можна взяти бутерброди. Грає музика, стоїть сцена, намети, виступи, близько пів тисячі людей. Протестувальники стежать за новинами: у Парижі триває зустріч Зеленського, Макрона, Меркель і Путіна.. Вулиця чекає результатів.

Читайте також:
“Варта на Банковій”: протестувальники пробилися під ОП з польовими наметами. ФОТО

Віче “Червоні лінії” на Майдані: побажання Зе і кинуті яйця в Порошенка. ФОТОРЕПОРТАЖ

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

5
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: