На закінчення каденції В’ятровича УІНП звітує про здобутки. ВІДЕО

 

Український інститут національної пам’яті підготував серію з трьох короткометражних відеороликів про діяльність протягом п’яти років.

Засудження комуністичного і нацистського тоталітарного режимів, заборона пропаганди їхньої символіки та вільний доступ до архівів таємних спецслужб стали ключовими елементами політики декомунізації, котра офіційно стартувала із прийняттям декомунізаційного пакету законів 9 квітня 2015 року.

У рамках декомунізації повернули історичні або отримали нові назви 52 тисячі вулиць, 989 міст та сіл, 26 районів, повідомляє пресслужба УІНП.

За даними Архіву СБУ, тепер втричі більше людей шукають інформацію про сімейну історію.

Україна посіла перше місце серед пострадянських країн у міжнародному рейтингу доступу до архівів КДБ, а сам режим доступу — найбільш ліберальний у Європі, необхідно лише звернення та паспорт.

Почалося створення незалежного від сучасних силовиків та правоохоронних органів Архіву національної пам’яті, зокрема отримано приміщення для перевезення архівів про репресії у цей новий “цивільний” архів, що значно спростить доступ для людей.

За п’ять років діяльності УІНП, створили Музей Революції Гідності та почалося спорудження Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні.

На національному рівні визнали борцями за незалежність учасників визвольного руху та стартувала нова хвиля реабілітації репресованих за часів СРСР.

Інститут значно доклався до спростування ключових міфів щодо української історії, насамперед Україна позбулася радянського кліше “Велика вітчизняна війна” щодо Другої світової війни.

Таким чином повернуто в український історичний наратив викинені два роки війни та історії мільйонів людей, котрі не вписувалися у радянський пропагандистський офіціоз.

Упродовж 2015-2019 років УІНП розроби чи взяв участь у розробці 60 проектів нормативно-правових актів — законів, постанов і розпоряджень Кабінету міністрів, указів президента. З них Верховна Рада України ухвалила як закони п’ять.

Як інформувала “Новинарня“, 18 вересня голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявив про відставку за власним бажанням, його звільнення було затверджене Кабміном.

За даними “Новинарні“, на відставці Володимира В’ятровича наполягав президент Володимир Зеленський.
Умовою рішення В’ятровича про звільнення за власним бажанням була домовленість на урядовому рівні про те, що УІНП залишиться центральним органом виконавчої влади, продовжить роботу в наявних штатах і з тією ж ідеологічною спрямованістю, що й у 2014-2019 роках.
За словами В’ятровича, він отримав відповідні запевнення прем’єр-міністра Андрія Гончарука, що УІНП “збереже статус органу влади та інструменту політики національної пам’яті, будуть продовжені формат та напрямки роботи”.

Однак уже зараз відомо, що повноваження Інституту буде дещо звужено.
Зокрема, за даними наших джерел, після візиту президента Володимира Зеленського до Варшави Кабмін ухвалив рішення відібрати в УІНП повноваження комісії щодо “ексгумації польських поховань”.

Історик, громадський діяч, кандидат історичних наук, дослідник діяльності ОУН-УПА Володимир В’ятрович очолював УІНП з 25 березня 2014 року.
Найбільшим здобутком В’ятровича на чолі УІНП стала декомунізація України.

Планувалося, що В’ятрович стане народним депутатом від партії “Європейська солідарність”, однак він ішов на 25-му місці списку, а результату “ЄС” на виборах вистачило щоб провести лише 23 депутатів-“пропорційників”.

Читайте також:
У Харкові суд скасував рішення міськради про перейменування проспекту Григоренка на Жукова

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна