Державний департамент США висловив сильну позицію на підтримку України і сподівається, що країни ЄС робитимуть більше у стримуванні Росії – наприклад, відмовляться від газопроводу “Північний потік-2”.
Про це під час брифінгу 27 листопада розповіла офіційна представниця Держдепу США Хізер Нойєрт.
Відповідаючи на запитання про те, що далі робитимуть США у контексті останніх подій на Азові, зважаючи на те, що Росія відмовилась від прямих переговорів з Україною, Нойєрт заявила, що найближчим часом США проводитимуть додаткові обговорення з європейськими союзниками.
“Тепер одна з речей, які, я думаю, ви побачите в найближчі дні і тижні, – це додаткові обговорення, які уряд США вестиме з європейськими союзниками. І одна з речей, які ми хотіли б бачити, – це наші європейські союзники, які роблять більше, щоб допомогти Україні”, – сказала речниця.
“Уряд Сполучених Штатів займає дуже сильну позицію на підтримку України. Ми хотіли б, щоб і інші країни робили більше. Це те, що закріплено в нашій Стратегії національної безпеки: заохочувати інші країни допомагати одна одній у всьому світі, щоб Сполучені Штати не, я не хочу сказати, брали на себе тягар, але щоб США не займались цими питаннями головним чином самотужки”, -пояснила Хезер Нойєрт.
Представниця Держдепу заявила, що уряди країн Європи могли б накласти санкції на Росію за її дії в Криму і на Донбасі.
Не всі санкції з тих, що є, діють повноцінно, сказала Нойєрт.
Вона зазначила, що одним із предметів обговорень є газопровід “Північний потік-2”.
“Північний потік” пролягає через кілька цих країн. І, я думаю, Європа має спитати себе, чи є “Північний потік” чимось, що вони хочуть продовжувати, бо він допомагає російському уряду, і чи це та підтримка, яку вони хочуть надати російському уряду, продовжуючи підтримувати “Північний потік-2”, – заявила представниця Держдепу.
Водночас, за інформацією німецького видання Die Welt, Німеччина та Франція не підтримують введення нових санкцій проти Росії на тлі загострення довкола Керченської протоки.
За даними джерел видання у дипломатичних колах ЄС, на закритому засіданні Комітету з політичних питань і безпеки (PSC) в Брюсселі у вівторок, 27 листопада, дипломати обох країн заявили, що зараз важливо вжити “заходи для зміцнення довіри” в суперечці.
Санкції, на думку Берліна та Парижа, не є частиною цих заходів.
Натомість дві столиці хочуть “продовжувати свої дипломатичні зусилля” та розглядають у цьому контексті залучення на Азов Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Напередодні журналіст “Радіо Свобода” Рікард Йозвяк також повідомив, що наразі шість-сім країн ЄС розглядають подальші санкції щодо Росії.
Карін Кнайссль, глава МЗС Австрії, яка зараз головує в Раді ЄС, заявила, що подальше введення антиросійських санкцій у зв’язку з загостренням конфлікту між РФ та Україною залежатиме від оцінки фактів інциденту і поведінки обох сторін.
Речниця зовнішньополітичної служби ЄС Майя Косьянчич заявила, що у ЄС продовжуються дискусії стосовно нових санкцій проти Росії.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
Харківська ОВА спростовує фейк про буцімто евакуацію родин військових і влади
Керівник білоруського КДБ погрожував ударом по лікарнях Києва – СБУ відповіла
ГУР влаштувало кібератаку на сервіси правлячої партії Росії, – ЗМІ
ССО в один виїзд за допомогою FPV-дрона ліквідували дев’ятьох окупантів, БТР і дві БМП. ВІДЕО
