“Руки дитини зі свічею стали руками солдата з автоматом”. Як Україна відзначає 85-ті роковини Голодомору

Гаслом державної кампанії на відзначення 85-х роковин Голодомору стало: “Ми пам’ятаємо! Ми сильні!”
При цьому в соціальній рекламі кампанії використовуються образи дівчинки з пам’ятника жертвам Голодомору в Києві, сучасного бійця Збройних сил України та свічки-кулі (набою).

“Руки дитини, яка 20 років тому вперше запалила свічу пам’яті, стали руками солдата, які тримають автомат, захищають батьків.
Очі, які тоді вмивалися сльозами від розповіді бабці про пережите у 1932–1933 роках, нині впевнено дивляться на ворога через приціл.
Нація, яка єдналася в хвилини вшанування померлих з голоду в минулому, об’єдналася, аби захисти своє майбутнє і створила потужну армію. Скорбота за вбитими предками дає сили захищати себе і нащадків.
Ми пам’ятаємо! Ми сильні!” – написав з цього приводу голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

“Пам’ятаємо про Голодомор.
Ми пам’ятаємо, як внутрішні суперечки допомагали зовнішньому ворогу.
Ми пам’ятаємо, що стається із тими, кому забракне снаги відстояти свободу. Хто проміняє її на хліб. Як вслід за свободою втратить і його.
Ми пам’ятаємо, як дорого коштує віра у привабливі гасла. Як «землю селянам» перетворилося на «в землю селян».
Але ми також пам’ятаємо українців, які піднімалися на боротьбу проти комуністичного режиму. Своїми повстаннями вони завдавали йому дошкульних ударів, робили слабшим, неспроможним повторити потім десь інде, в поневоленій ним частині Європи, злочини масштабу Голодомору.
Ми пам’ятаємо тих українців, які ділилися останнім шматком хліба, як ослаблені голодом показували світові силу людяності.
Ми пам’ятаємо помсту молодого українця у Львові за вбивство мільйонів його братів та сестер, яка стала виявом національної гідності.
Ми пам’ятаємо тих українців, які берегли пам’ять про пережите, хоча платили за це волею чи навіть життям.
Ми пам’ятаємо тих неукраїнців, які мали силу казати світові правду, навіть тоді, коли ніхто не хотів її чути.

Ця пам’ять – наш реванш за мільйони вбитих. Вона робить нас сильнішими,

бо в пам’яті вони оживають і стають поруч з нами у нинішній боротьбі.
Тому спадкоємці тодішніх вбивць досі прагнуть стерти її. Вони намагалися переписувати підручники історії в Україні, закривати тут архіви, поширювали брехню про Голодомор у світі.
Але правда виявилася сильнішою, пам’ять – нездоланною. І такими ж зробила нас”, – пише В’ятрович.

2018 року День пам’яті жертв голодоморів припадає на 24 листопада.

85-ті роковини Голодомору Україна та світ відзначають масштабними заходами, які покликані вшанувати вбитих голодом у 1932-1933 роках.

Слоганом міжнародної кампанії є слова “Україна пам’ятає – світ визнає!”

24 листопада у Національній опері відбудеться мистецька акція, організована Міністерством культури.
Пам’ятні заходи за участі Президента пройдуть і в “Мистецькому арсеналі” та біля Меморіалу жертвам Голодоморів.

Також 24 листопада о 16:00 почнеться вже традиційна акція “Запали свічку пам’яті” – сотні тисяч українців запалять меморіальний вогник у своїх вікнах.

Днем раніше, 23 листопада, о 15.00 у Верховній Раді відбудеться меморіальна сесія, присвячена пам’яті жертв Голодомору.

“У меморіальній сесії візьмуть участь очільник православної церкви Патріарх Філарет, очільник УГКЦ Блаженнійший Святослав, керівники парламентів різних країн, дослідники цієї теми, громадські активісти. Ми сподіваємося, що буде пряма трансляція цього засідання, і воно стане символом того, що на державному рівні Україна завжди пам’ятатиме про Голодомор як про одну з найбільших трагедій українського народу”, –  розповів на брифінгу 13 листопада голова Комітету ВР з питань культури і духовності Микола Княжицький.

Державний секретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко презентував випущені спільно з Інститутом національної пам’яті брошури “Україна. Геноцид голодом. 1932-1933”, які вийшли українською, англійською, німецькою, французькою та іспанською мовами, а також анонсував вихід серії роликів соціальної реклами,  присвячених цій темі, серед яких буде і один анімаційний.

“Уже наступного тижня ці ролики будуть готові і їх можна буде побачити і на національних каналах, і в інтернеті. Також ці ролики будуть перекладені англійською мовою і розміщені на закордонних ресурсах”, – повідомив Біденко.

МЗС у свою чергу презентує збірник документів щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу в іноземних державах.

Як інформувала “Новинарня“, 1 вересня із Києва стартувала міжнародна акція “Запали свічку пам’яті”, яка протягом 85 днів пройде у 85 куточках світу.

“Головною метою всесвітньої акції є об’єднання українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів ХХ століття. На наші акції приходять не лише громадяни України, але й місцеві жителі. Цього року ми нагадуємо, що серед мільйонів жертв Голодомору було багато дітей. І під час кожної акції зачитується символічний список із 85 дитячих імен – кожного дня по 85 імен. Це дуже промовляє до світу”, – зазначає директор представництва Світового конгресу українців Сергій Касянчук.

Станом на сьогодні меморіальні заходи відбулися у більш як 70 містах планети. Серед країн – Австралія, Канада, США, Японія, Китай, Португалія, Італія, Угорщина, Чехія, Туреччина та ін.

Перебіг міжнародної акції висвітлюється веб-сторінці “85-ті роковини  Голодомору” https://85holodomor.in.ua.

Виставка “Україна 1932-1933. Геноцид голодом” 24 листопада відкриється у всіх обласних центрах України. Наразі вона представлена у приміщеннях кількох іноземних посольств. Виставка наочно вказує не лише українцям, а й світовому співтовариству, на причини та механізми скоєння більшовиками злочину проти людства, а також пояснює, чому цей акт є геноцидом.

Як і виставка, однойменна брошура апелює до українців та світової спільноти, змушуючи замислитися про причини і наслідки трагедії українського народу, спричиненої тоталітарним більшовицьким режимом.

22-24 листопада у столиці пройде міжнародний форум “Україна пам’ятає, світ визнає!”, який має на меті об’єднати зусилля міжнародної спільноти у визнанні Голодомору актом геноциду; звернутися до світового співтовариства щодо засудження цього злочину більшовицького тоталітарного режиму, щоб запобігти повторенню подібних злочинів у майбутньому; проінформувати міжнародну спільноту про Голодомор 1932-1933 років в Україні; осмислити наслідки цього акту геноциду для України і світу; обговорити шляхи збереження історичної та родинної пам’яті нащадками жертв Голодомору та фактів і обставин злочинів.

Масштабний захід включає також проведення наукового симпозіуму в Українському домі (доповідачами зголосилися 20 іноземних і 32 українських дослідників теми), мистецької акції-реквієму в Національній опері України, а також засідання Міжнародного форуму за участі Президента України та глав іноземних держав.