Де і як утримують людей бойовики “ДНР” та “ЛНР”

За даними правозахисних організацій, за час окупації Донбасу від 3 до 5 тисяч людей зазнали катувань та незаконного утримання в полоні. Із 2014-го по 2018 рік бойовики “ЛНР” і “ДНР” на території ОРДЛО створили понад 130 місць для незаконного утримання полонених українських військовослужбовців, цивільних, журналістів і волонтерів. “Радіо Свобода” зібрала інформацію про такі місця неволі.

Приміщення арт-фонду “Ізоляція” (Донецьк, вулиця Світлого Шляху, 3)

Із 2010 року на території колишнього заводу із виробництва ізоляційних матеріалів в Донецьку функціонувала платформа сучасної культури “Ізоляція”. Тут зустрічалися усі, хто прагнув до культурних та соціальних змін. За декілька років існування арт-платформи її відвідали чимало світових зірок сучасного мистецтва та молодих українських художників, тут реалізували понад два десятки проектів.

“ПРИМІЩЕННЯ АРТ-ФОНДУ БОЙОВИКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ЯК ТЮРМУ, МІСЦЕ ДЛЯ СТРАТИ І СКЛАД ВИКРАДЕНИХ АВТОМОБІЛІВ”

На початку червня 2014 року територію арт-центру захопили озброєні люди, заявивши, що приміщення буде використовуватися для зберігання російської гуманітарної допомоги. Прихильники незаконного угруповання знищили картини та інсталяції фонду. Серед об’єктів була промислова труба, яку бельгійський художник Паскаль Мартін Таю в 2012 році перетворив на величезну губну помаду. Її навмисно підірвали.

Художник Даніель Бюрен, співзасновник галереї “Continua” Лоренцо Фіаскі та меценат Любов Михайлова перед інсталяцією “Ізоляції”

Тепер арт-фонд, разом із евакуйованими членами команди, працює в Києві. Звільнені полонені розповідають, що донецьке приміщення бойовики “ДНР” використовують як тюрму, місце для страти і склад викрадених автомобілів.

Засновниця фонду “Ізоляція” Любов Михайлова припустила, що на території колишнього заводу може перебувати понад сотня полонених. Більше року тут утримують журналіста Станіслава Асєєва, а колишній бранець, уже звільнений із полону професор Ігор Козловський , якого теж утримували в “Ізоляції”, описує це місце як щось схоже на тюрму – концтабір МДБ, “де сидять не тільки політичні, є ще підвали, де було телебачення, на Куйбишева, 61”. Козловський  впевнений, що підвалів чимало і не про всі нам відомо.

Підвал Донецького апеляційного суду (Донецьк, бульвар Шевченка, 26)

Після захоплення приміщення Донецького апеляційного адміністративного суду бойовики проголосили там так зване “міністерство державної безпеки ДНР”. Вхід зараз охороняють озброєні люди в камуфляжі, а в’їзд перекритий шлагбаумом.

За словами звільнених полонених, у підвалах так званого “МДБ” утримують людей в антисанітарних умовах, через вигадані звинувачення, здійснюють на бранців психологічний та фізичний тиск, б’ють і не надають жодної медичної допомоги. “Найскладніше – це два місяці в “МДБ”, їх потрібно було витримати. Це справді боляче – і морально, і фізично. Навіть своїм недругам я не побажав би таке пережити, чесно”, – розповів активіст, учасник Євромайдану в Донецьку Володимир Фомічов. Він пробув у полоні бойовиків декілька років.

“ТОЙ ВІДСІК, ДЕ МЕНЕ ПРОТРИМАЛИ МІСЯЦЬ, БУВ ВІСІМ КРОКІВ ЗАВДОВЖКИ”

Релігієзнавця Ігоря Козловського також допитували у підвалі цього суду. На вулиці його обступили автоматники і “запросили” у “МДБ” на розмову, яка затягнулася на цілий місяць. “Мене привезли в “МДБ ДНР” і одразу ж відправили в підвал. Не образно “підвал”, а в прямому значенні – приміщення нижче ліфта, поділене на декілька відсіків, де по троє-четверо затриманих розташовувалися на бетонній долівці: на колись викинутих сюди дошках і старих меблях, стільницях, медичних кушетках. Той відсік, де мене протримали місяць, був вісім кроків завдовжки”, – розказав Козловський у інтерв’ю “Фактам”.

Підвали донецького телецентру (Донецьк, вулиця Куйбишева, 61)

Навесні 2014 року представники незаконних збройних формувань захопили десятки найважливіших адміністративних будівель міста. Найбільш суттєвою стала втрата контролю над донецьким телецентром на Куйбишева, 61 і телевежею, яка розповсюджувалася сигнал на відстань радіусом 100 км.

Після захоплення Донецької обласної державнох телерадіокомпанії, російські гібридні сили відключили всі українські телеканали, замінивши їх мовлення на російське.

Донецький телецентр у квітні 2014 року. ФОТО: А. Худотеплий

В підвалах телецентру розташувався “особливий відділ МДБ ДНР”, де сьогодні утримують в полоні українських військовослужбовців та цивільних.

Приміщення донецького управління СБУ (Донецьк, вулиця Щорса, 62)

В будівлі колишнього СБУ на Щорса міцно закріпилися бойовики, перетворивши управління в донецьке “гестапо”, розповідають звільнені бранці. Сюди звозять затриманих за різні “правопорушення” – від прогулянок під час “комендантської години” до “підозри у шпигунстві” і “співпраці із українською владою”.

“РОСІЙСЬКІ ГІБРИДНІ СИЛИ ВІДКЛЮЧИЛИ ВСІ УКРАЇНСЬКІ ТЕЛЕКАНАЛИ, ЗАМІНИВШИ ЇХ МОВЛЕННЯ НА РОСІЙСЬКЕ”

Служба безпеки України зібрала докази катувань українських громадян на території ОРДЛО,  у яких військовослужбовці згадують підвали на Щорса, 62. Свідчення полонених вказують на порушення міжнародних конвенцій із прав людини, негуманні умови утримання і жорстоке ставлення зі сторони бойовиків, повідомляють в прес-центрі СБУ.

СІЗО Донецька (Донецьк, вулиця Кобозєва)

За даними журналістів та правозахисників, у слідчий ізолятор №5 бойовики звозять цивільних, яких підозрюють в “зраді батьківщини”, “шпигунстві” і “участі в диверсійних групах”.

“Радіо Свобода” повідомляло про Марію Чуйкову, яку угрупування “ДНР” затримало на блокпосту “Майорське” 19 березня 2018 року за “шпигунство”. Відтоді вона перебуває в СІЗО Донецька.

Харківська правозахисна група повідомляла про чотирьох затриманих донеччан, звинувачених у “шпигунстві на користь України” за останній півтора місяці. Правозахисники наводять інформацію про мешканку Донецька, яку “засудили” до 11 років позбавлення волі за цей “злочин”, а також про чоловіка, якого за “кримінальним кодексом ДНР” могли засудити за “шпигунство” до страти, але завдяки діям правозахисників він уникнув цього покарання.

СБУ в Луганську (вулиця Радянська, 79) і луганський СІЗО (вулиця 24 лінія, 4)

Захоплене бойовиками управління СБУ в Луганську і тутешній слідчий ізолятор вважають найбільш відомими місцями утримання українських полонених на окупованій частині Луганщини. Дві будівлі відіграють ключову роль в силовому блоці угрупування “ЛНР”. Дату захоплення бойовиками управління СБУ називають “державним святом” і прирівнюють до дня взяття Бастилії.

Проросійський мітинг та штурм СБУ. Луганськ, 6 квітня 2014 року

Тут же на вулиці Радянській представники незаконного формування проголосили своє “МДБ угрупування ЛНР”.

Понад рік Артем Ахмеров та Влад Овчаренко провели у підвалах бойовиків в луганському СІЗО за свою проукраїнську позицію. У “вироку” бойовиків було написано, що юнаки “здійснили державну зраду” і “займалися шпигунством”. За це їм “дали” 13 і 17 років колонії особливого режиму. Активісти зізнаються, що в “підвалах МДБ” іх допитували і били, заставляючи підписати папери про те, що вони “шпіони”, “терористи” та “співробітники ЗСУ”.

Наприкінці грудня 2017 року Ахмерова і Овчаренка звільнили, включивши в список на обмін заручників і передавши Україні.

Читайте також:
Росія пропонує США обміняти Сенцова на своїх знаменитих злочинців – Бута, Ярошенка і Ко