Меркель на зустрічі з Путіним запропонувала перемир’я на Донбасу з нагоди 1 вересня

 

Німеччина домагатиметься встановлення режиму тиші на Донбасі до початку нового навчального року в Україні.
Про це канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила перед початком переговорів з президентом Росії Володимиром Путіним, що почалися ввечері 18 серпня в резиденції для почесних гостей уряду Німеччини в Мезеберзі, за 70 км від Берліна, повідомляє “Німецька хвиля”.

У короткій заяві для преси, в якій були визначені основні теми майбутнього діалогу, Меркель зазначила, що на сході України, як і раніше, поки не вдається досягти “стабільного режиму припинення вогню”. Вона висловила сподівання, що на переговорах з Путіним обговорить можливість залучення “миротворчої місії ООН, яка, можливо, могла б зіграти роль у процесі умиротворення” сторін.

Володимир Путін, у свою чергу, наголосив на зацікавленості Росії в роботі “в рамках нормандського формату і контактної групи” щодо врегулювання конфлікту на сході України.
Москва і далі сприятиме “спеціальній моніторинговій місії ООН”, підкреслив він.

Як відзначав напередодні зустрічі в Мезеберзі офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт, у фокусі переговорів стояли три теми: війна в Сирії, конфлікт на сході України і будівництво газопроводу “Північний потік-2”.

Один з можливих предметів обговорення – формат можливої миротворчої місії ООН на сході України. Москва виступає за те, щоб в разі направлення в регіон “блакитних касок” вони розміщувалися на лінії розмежування, що відділяє підконтрольні Києву території від невизнаних “ДНР” і “ЛНР”. Одним з основних завдань миротворців має стати охорона спостережної місії ОБСЄ.
Київ і західні країни пропонують розмістити “блакитні каски” на всій території конфлікту і істотно розширити коло їх завдань.

Ще один предмет для діалогу – ситуація в Ідлібі, одній з останніх сирійських провінцій, які перебувають під контролем опозиції. Урядові війська планують там великий наступ, що неминуче призведе до масових жертв, у тому числі і серед мирного населення.

Третє питання, що представляє взаємний інтерес, – будівництво 1200-кілометрового газопроводу “Північний потік-2” і роль України в газовому транзиті з Росії. Берлін очікує від Кремля певних гарантій на цей рахунок.

До початку зустрічі експерти висловлювали сумніви, що сторонам у Мезеберзі вдасться досягти вирішального прориву. Так, експерт берлінського Фонду науки і політики (SWP) Сабіне Фішер зазначала, що позиції Росії щодо Сирії та України останнім часом не зазнали істотних змін.
Меркель також говорила, що йдеться про “робочу зустріч”, від якої годі було б чекати “особливих результатів”.

Читайте також:
Перед прийомом Путіна в Берліні Меркель вислухала Порошенка

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

 

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.

Ми виправдовуємо довіру!

 

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: