“Перетворив себе на зброю під ЧС-2018”. Обставини голодування Олега Сенцова

 

автор: Олена Максименко

Уже понад тиждень триває голодування Олега Сенцова в колонії “Білий ведмідь” на півночі Тюменської області РФ. Український кінорежисер, сценарист та громадський активіст оголосив безстрокове голодування 14 травня. Його вимога – звільнення всіх 64 політв’язнів України, які перебувають у російських застінках.

“Це явно останній жест відчаю. Чотири роки я йому передавала усе, що відбувається навколо його імені, але, як видно, віз і нині там. Він перестав вірити у своє звільнення, і цим голодуванням він намагається наблизити звільнення інших”, – розповіла на брифінгу в Києві двоюрідна сестра бранця Наталія Каплан.

Голод з розрахунком

Олег вочевидь свідомо оголосив про відмову від їжі перед чемпіонатом світу з футболу, який невдовзі почнеться в Росії. Адже це “такий інформаційний привід для того, щоб про українських політв’язнів дізналося якомога більше людей”, вважає Наталія Каплан.

“Голодування – це завжди остання зброя, а особливо в ситуації, в якій опинився Олег”, – заявив у свою чергу активіст Комітету солідарності з кримськими заручниками Максим Буткевич.

Він нагадав, що нещодавно було оприлюднено листа Олександра Кольченка до Олега Сенцова: “З тексту видно, що вони і раніше, коли разом були ще на судилищі в Ростові, обговорювали подібні методи, і Олег виступав проти голодування. Тому те, що зараз він змінив свою думку, показує, що це певний крок не те щоб відчаю, а в будь-якому разі це крайній засіб”.

“Він (Сенцов) розрахував час – так, щоб якщо будуть погані наслідки [голодування], то вони настануть під час цього так званого футбольного свята, чемпіонату футболу світу в РФ. Він перетворив себе на зброю, на захист наших політв’язнів в Росії проти режиму Путіна, і це означає, що в нього не залишилося більше жодних інструментів”, – пояснює активіст.

Відтак “Комітет солідарності з кримськими заручниками” закликав до компанії міжнародної солідарності, до акцій протесту в різних містах, у різних країнах під спільними гаслами “За звільнення українських політв’язнів Кремля”.

Також активісти закликають українську владу активніше залучати до переговорів треті сторони – так, як це було у справі звільнення Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза, коли ключовою стала участь у процесі керівника Туреччини.

Підготовка до крайнього заходу

Для москвички Наталі Каплан голодування ув’язненого брата стало несподіванкою.

“Хоча Олег намагався підготувати маму, просив її не переживати, коли вона дізнається новини. Але вона дізналася, і чесно можу сказати, стан її це сильно підриває”, – сказала Наталія Каплан.

Мати Сенцова, пані Людмила, перебуває на території окупованого Криму. У Сімферополі вона з дочкою, сестрою Олега, виховують двох його дітей.

Коли батька арештували російські окупанти, а це було 10 травня 2014-го, Владу було 9 років – скоро виповниться 13. Син політв’язня має аутизм.
Дочці Сенцова Аліні вже 15.

Мама Олега Сенцова Людмила з його дітьми. Архівне фото Олега

Максим Буткевич каже, що поки жодних ознак тиску на родину Сенцова в Криму не спостерігається.

“Ми намагалися по можливості винести родину Олега за дужки того, що відбувається, тому що для них це винятково травматичний досвід. Вони дуже переймаються, не маючи жодних важелів впливу на ситуацію”, – заявив Буткевич на брифінгу.

Про рішення Сенцова голодувати Україна дізналася із записки, переданої ним через адвоката Дінзе під час зустрічі 15 травня.

Заяву щодо голодування було складено на ім’я начальника виправної колонії №8 “Білий ведмідь” у місті Лабитнангі Ямало-Ненецького АО Тюменської області РФ.

За словами Дмитра Дінзе, Сенцов готувався до цього кроку півтора місяця. Він відмовився від продуктових передач, від придбання в магазині продуктів, перейшов на тюремну їжу, і кількість цієї їжі він знижував до 14-го числа.

Адміністрація колонії, згідно з регламентом, на час голодування помістила його до окремої камери. Як зазначив адвокат, це називається “безпечне місце”. Усі зовнішні контакти – дзвінки або побачення – з дозволу адміністрації колонії.

“Для адміністрації колонії це надзвичайна ситуація, однозначно! Вони почали його вмовляти не голодувати… – розповідає Дінзе. – Адміністрація в курсі, що голодування буде здійснюватися на фоні захворювання серця Олега, котре у нього наявне з дитячого віку. Плюс у нього ревматизм нижніх кінцівок, як він мені пояснив, захворювання дається взнаки. Але після того, як він приїхав з етапу ще минулого року, його возили в лікарню, обстежили, прописали ліки і вітаміни. Тому до голодування він більш-менш підготувався”.

Від будь-яких юридичних кроків, запропонованих адвокатом, як-то написати у Верховний суд РФ або звернення у різноманітні міністерства та відомства, Олег Сенцов відмовився. Бо не вірить у російське правосуддя.

Так само відмовився від допомоги адвокатів із Санкт-Петербурга, які пропонували долучитися до його справи і працювати командою.

“За медичними показами, людина може протриматися на голодуванні, залежно від стану здоров’я, від того, готовий він був чи ні до голодування, чи є у нього якісь захворювання, індивідуальні особливості організму – середній термін два місяці, – говорить адвокат Дінзе. – Але якщо за місяць почнуть відмовляти якісь органи, людину переводять на медичне обслуговування, людина може лишитися інвалідом, або ж можуть розпочатися незворотні процеси”.

Колонія “Білий ведмідь” в Лабитнангі

Захисник розповів про клімат, у якому доводиться виживати кримчанину.

В Якутії температури були нижчі, але повітря сухе – це було ліпше для здоров’я Сенцова.
В Лабитнангі, за Північним Полярним колом, клімат сирий. Температура -8 відчувається на -15. А позначка термометра опускається до -42, це відчувається десь як -60…

Тюремники бояться активістів

Цікавий момент – причини переведення Сенцова із колонії в Якутії до Лабитнангі. Виявляється, адміністрацію колонії налякати протести активістів на підтримку українського бранця.

Протест Pussy Riot у Якутську

“Перевели його з Якутії у зв’язку з тим, що (…) почали проводити різноманітні акції на підтримку Олега Сенцова, – розповідає Дінзе. – Для колонії це була НП. Одна з PussyRiot Марія Альохіна зробила акцію – і вони (тюремники) злякалися, що ці акції триватимуть довго, як було свого часу щодо PussyRiot в Мордовії, коли ініціативна група активістів фактично окупувала колонію, коли там сиділа одна з PussyRiot. Вони їх перетрусили по повній програмі, неможливо було вийти бодай одному співробітнику, щоб не зазнати морального приниження чи певної дії з боку активістів. Вони і банери виставляли, і всю колонію перефотографували (хоча це заборонено). Ніхто їх не затримував, ніхто з ними не міг боротися, тому що цих активістів весь час прибувало, і вони вигадували все нові і нові акції, перформенси”.

“Тут злякалися подібного розвитку подій, знаючи, як PussyRiot можуть задовбати будь-якого начальника колонії чи колонію повністю, вони вирішили його поставити на етап і перевести його…” – пояснив Дінзе.

Адвокат додає, що і на півночі Ямало-Ненецького округу бояться активістів, котрі можуть приїхати і почати “трусити” колонію, тож є ймовірність, що Олега почнуть переховувати або знову поставлять на етап.

Читайте також:
Лист Сенцова з російського полону:
Не треба нас витягувати
за будь-яку ціну, перемогу це не наблизить

Творить своє і не співпрацює з адміністрацією

За словами Дінзе, Сенцов відмовляється від поблажок і співпраці з керівництвом пенітенціарного закладу.

“Колонія пропонувала йому різні варіанти роботи, в тому числі і в хороших умовах, але Олег від усього відмовляється, – говорить адвокат. – Він відмовляється співпрацювати з тюремним персоналом, іти на будь-які поблажки у відношенні до себе, і постійно вказує на те, що він нічим не відрізняється від інших в’язнів цієї колонії, тому, мовляв, ставтеся до мене, як і до всіх”.

При цьому конфліктів з адміністрацією чи з іншими в’язнями у нього немає, з усіма рівні стосунки.

За роки ув’язнення Олег уже написав п’ять чи шість сценаріїв.

“Він живе у своєму світі, а колонія існує в своєму. Єдине, що його коробило останнім часом, це нескінченні шикування, марші – в їдальню, з їдальні тощо. Все розписано по годинах. Але навіть у таких умовах він примудряється займатися творчістю”, – каже адвокат.

Примусова “русифікація”

Захисник водночас звертає увагу на те, що уряд РФ намагається обманом “зробити” з Сенцова та його засудженого колеги з Криму Олександра Кольченка громадян Росії.

“Нещодавні звернення щодо звільнення Олега супроводжувалися коментарями міністерства іноземних справ чи міністерства юстиції про те, що Олег є громадянином Росії, – коментує Дмитро Дінзе. – Як сам Олег сказав, він не кріпак, щоб його передавати з землею. Тобто Олег є громадянином України, він ніколи не отримував російський паспорт, за жодних обставин. Він ніколи не писав заяви на отримання російського громадянства, як зробили багато громадян півострова. У всіх документах особової справи Олега написано – “громадянин України” і український паспорт”.

“Без паспорта ти не можеш бути громадянином Росії! За законом, якщо ти написав заяву і навіть тобі дали громадянство, але якщо ти ще не отримав паспорт, то ти не громадянин Росії. А в нього немає паспорта”, – пояснює адвокат.

“Як сам Олег розповідав, йому приносили якісь документи, які хотіли, щоб він підписав. Але він не підписав, звісно, бо має відчуття, що це була провокація”, – зазначає Дінзе.

Дмитро Дінзе (ліворуч) на брифінгу.
Фото: Олена Максименко, Новинарня

“Здається, Кольченкові показували готовий паспорт, тільки без підпису – просили розписатися, і він відмовлявся. Але у Кольченка інша ситуація. Ми не стали, як вони, судитися з російською владою за безнадійною справою. Кольченко вийшов із заявою разом із адвокатом Світланою Сидоркіною про те, аби визнати за ним громадянство України. Тому що також ніколи ніяких заяв не писав, у нього український паспорт. Але суд виніс рішення про те, що він громадянин Росії, і інших варіантів не існує”, – каже юрист.

МЗС: Сенцов – символ усіх наших політв’язнів

Речниця МЗС України Мар’яна Беца заявляє, що Київ на дипломатичному рівні робить багато для звільнення бранців з РФ.

За її словами, чергову ноту з проханням дозволу на зустріч із Сенцовим було відхилено. За останній рік подібних нот із боку українських консулів було понад 20, а загалом за всі ці роки було надіслано більш ніж 300 запитів-звернень до Росії. Як у попередніх випадках, у праві на зустріч дипломатам відмовили.

“Але ми не опускаємо рук, – каже Беца. – Я можу запевнити, що пріоритет для МЗС України і для її уряду – це є дійсно звільнення всіх наших політв’язнів, і наші консули, і МЗС працюють щодня. Просто не все є публічним. Ми тиснемо на РФ шляхом направлення нот, звернень. Це так чи інакше доказова база, яку ми зможемо представити в суді. Це створює певний політичний й інформаційний тиск на РФ”.

“По-друге, звичайно, питання всіх наших бранців, в тому числі, Олега Сенцова, який, на нашу думку, зараз є певним символом усіх політв’язнів, мають знати всі наші міжнародні партнери. І ми порушуємо це питання на всіх міжнародних майданчиках”, – наголошує Мар’яна Беца.

Читайте також:
Джонні Депп взяв участь в акції на підтримку ув’язненого Сенцова. ФОТО

За її словами, 18 травня міністр Павло Клімкін був на засіданні комітету міністрів Ради Європи в Данії, де він закликав наших партнерів, Раду Європи посилити тиск на Росію з вимогою звільнити Сенцова та інших політв’язнів. Клімкін зачитав звернення Олега щодо голодування.

“Росія розуміє мову сили, мову санкцій, тому тиск з боку різних партнерів так чи інакше діє. Звичайно, часу не так багато, коли людина голодує, але ми прекрасно розуміємо, що ключ звільнення бранців, насправді, в Кремлі”, – визнає речниця МЗС.

Ще однією площиною боротьби Мар’яна називає інформаційне поле.

“Я дуже вдячна, що в нашій країні настільки активна громадськість, правозахисники, які активно піднімають цю тему на всіх майданчиках. Дійсно, це питання не тільки уряду. Це питання кожного з нас. Тому що політв’язнем у Росії, яка використовує людей брутально, зухвало і грубо, як заручників своєї агресії, може стати кожен із нас. І для цього не потрібно їхати в Росію, в окупований Крим – можуть викрасти з третьої країни, як було з Павлом Грибом”, – зазначає Беца.

За словами представниці МЗС, дуже важливими є інформаційні кампанії, які проводяться зокрема українською діаспорою за кордоном.

Мар’яна Беца стверджує, що потрібна “синергія урядового і неурядового сектору, плюс консолідована позиція наших міжнародних партнерів”.

“А я можу сказати, що президент [Петро Порошенко] неодноразово порушував питання звільнення Сенцова і інших політв’язнів перед ключовими міжнародними гравцями”, – зазначає речниця МЗС.

Читайте також:
МЗС не виключає обмін Сенцова на Вишинського

Як інформувала “Новинарня“, невдовзі після окупації Криму, 10-11 травня 2014 року, співробітники російських силових структур затримали Олега Сенцова, Геннадія Афанасьєва, Олексія Чирнія та Олександра Кольченка в Сімферополі.
25 серпня 2015 року російський суд засудив Сенцова й Кольченка за сфабрикованими обвинуваченнями у скоєнні “терактів” в Криму (відповідно, до 20 та 10 років колонії) і залишив відбувати покарання в Росії.
У червні ц.р. Верховний суд Росії відмовився переглянути вирок українському режисерові.
Сенцов свою провину не визнав.

Лише 2016 року Росія визнала Сенцова та засудженого разом із ним Олександра Кольченка громадянами України, що мало б тягнути за собою передачу Сенцова і Кольченка Києву для відбування покарання на Батьківщині.

У квітні 2016 року стало відомо, що Федеральна служба виконання покарань Росії представить мін’юсту РФ пропозиції щодо передачі чотирьох засуджених у Російській Федерації громадян України (серед яких Сенцов і Кольченко) для подальшого відбування покарання на батьківщині. Але президент Путін і суд відмовили в передачі засуджених на батьківщину.

Спершу Сенцов відбував покарання в Якутську, а восени 2017 року його перевели в сумновідомому колонію у селищі Харп (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області РФ, поруч із містом Лабитнангі) за Північним полярним колом.
Після перевезення в нову колонію Сенцов тривалий час утримувався у штрафному ізоляторі.

До нього не допускають українського консула.

Російський правозахисний центр “Меморіал” вніс Сенцова і Кольченка до списку політв’язнів.

Навесні 2016 року Олег Сенцов заочно був відзначений в Україні Шевченківською премією.

14 травня 2018 року він оголосив безстрокове голодування.

Читайте також:
Біля посольства Росії читали п’єсу на підтримку Сенцова. ВІДЕО

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: