Спецпоселення і перехідне правосуддя. Як реінтегрують бойовиків FARC, у Колумбії вивчає делегація ВР

Ірина Геращенко в районі реінтеграції бойовиків FARC у провінції Толіма, Колумбія

Ірина Геращенко
перший заступник голови Верховної Ради України, уповноважена президента – член гуманітарної підгрупи ТКГ з питань врегулювання на Донбасі
(з Колумбії)
фото автора

Колумбія. Департамент Толіма на південь від Боготи. Саме тут більш як півсторіччя тому 50 селян, що взяли в руки зброю, заснували FARC – “Революційні збройні сили Колумбії”.

Це ліворадикальне формування, що базувалося в джунглях, довгий час вело “герилью” – партизанську війну проти уряду, займалося наркоторгівлею і викраденням заручників. У цій війні, за різними даними, загинули і зникли безвісти понад 240 тисяч людей, із них більш як 200 тисяч – цивільні. Лише на мінах підірвалися насмерть більш як 10 тисяч осіб.

Громадянська війна проти уряду за участю FARC та інших незаконних мілітарних угруповань тривала із 1964-го аж до 2016 року, коли було підписано угоду про остаточне припинення вогню, роззброєння, амністію та гарантії безпеки для колишніх бойовиків. Відтоді триває їх реінтеграції в колумбійське суспільство.

Для вивчення цього досвіду фонд відомого миротворця, екс-президента Фінляндії Марті Ахтісаарі – Crisis Management Initiative (CMI) – за підтримки урядів Фінляндії та Швейцарії організував поїздку до Колумбії групи депутатів з України.

Читайте також:
Нобелівську премію миру отримав президент Колумбії,
який домовився з “Тимошенко”

Зона реінтеграції з “Блакитним наметом”

Ми приїхали в містечко Ікононсо – індіанська назва, що означає “шум води”. Навколо – десятки водоспадів, які несуть серед джунглів свою жовто-руду глиняну воду.

Фантастичні пейзажі Толіми.

Господарі міні-фундій живуть вирощуванням екзотичних тропічних фруктів і овочів.

Ще кілька років тому тут бушував FARC. Зараз цей район визначений як один із 26 експериментальних регіонів Колумбії для реінтеграції колишніх бойовиків – тут створено одну з так званих територіальних зон, які потім переформатувалися в “зони реінтеграції”.

Тут працює так званий “Блакитний намет” – стратегічна ініціатива, яка була розроблена і впроваджується міністерством оборони Колумбії. У визначених регіонах разом працюють військові, поліцейські, лікарі, місцева влада, представники національного Агентства повернення до мирного життя та представники ООН.

Завдання “Блакитного намету” – безпека, протидія будь-кому, хто порушить мир. Водночас військові активно задіяні в програмах допомоги населенню та покращенню місцевої інфраструктури.

Ці військові мають беззаперечний авторитет серед місцевого населення.

Високо в горах, за пару десятків кілометрів від Ікононсо, створено реінтеграційну зону – містечко для колишніх бойовиків.

Тут їм спорудили невеликі будиночки 4х6 метрів. До цього більшість життя вони прожили у військових наметах.

Агенство з повернення до мирного життя допомагає в програмах навчання. Серед бойовиків FARC є й ті, хто має вищу освіту, але чимало людей не отримали навіть початкової. До цього угруповання було долучено багато дітей, жінок, селян, етнічних індіанців, тож зараз питання освіти для них є актуальним.

У цьому регіоні початкову освіту зараз дистанційно отримують 185 бойовиків, 30 – середню. Ще 15 ходять до школи самі.

Школа для екс-бойовиків

Також створено сільськогосподарський кооператив, колишніх “герильяс” вчать вирощувати овочі й куховарити.

Ми побували і в таборі військових, що забезпечують мир, і в зоні реінтеграції, де живуть екс-бойовики, іноді з родинами.

Їхні домівки розписані портретами Че й інших революціонерів, деякі й досі стоять на своєму – що FARC був всього лише ідеологічним, лівацьким, антиолігархічним рухом і проти нього велася недобросовісна інформаційна кампанія, мовляв, партизани тільки захищалися, а не чинили насильство.

Фотогалерея з містечка FARCівців:

район реінтеграції FARC район реінтеграції FARC 5 район реінтеграції FARC 3 район реінтеграції FARC 2 район реінтеграції FARC 1
<
>

Дехто з них отримав амністію, дехто – ще тільки пройде “комісію правди” й може отримати санкції. Дехто, відповідно до закону, виплачуватиме репарації.

Дехто з колишніх “герильяс” зізнається, що воював 20-30 років, але вже ніколи не візьме до рук зброю, бо підписав зобов’язання неповернення.

Місцеве населення по-різному сприйняло інформацію про створення реінтеграційної зони поблизу – хтось зі страху навіть виїхав, хтось підтримав.

У жовтні 2016 року в Колумбії проводили референдум щодо затвердження мирної угоди уряду з FARC – 50,2% колумбійців проголосували проти, а цей регіон, що постраждав від громадянської війни, висловився “за” (цікаво, що “проти” були в основному міста, які не постраждали від конфлікту).

Українські депутати в Ікононсо

Тут, у муніципалітеті Іконсо, нині живуть близько 300 комбатантів. Чи вдасться реінтегруватися в мирне життя людям, що досі вміли тільки воювати, покаже час. Питання довіри сторін залишаються болючими, як і питання прощення й примирення.

Читайте також:
Працевлаштовуються, одружуються, вирощують нутрій:
чим живуть у прифронтових містах Донеччини амністовані бойовики

Перехідне правосуддя: амністія не для всіх

…У ці дні передовиці колумбійських газет майорять статтями про кризу мирного процесу, яка спалахнула через арешт одного з колишніх ватажків FARC, підозрюваного в наркотрафіку . Це Хесус Сантрич.

Йому загрожує екстрадиція до США, де вже сидять засуджені до 30 років інші ватажки колумбійської наркомафії. Затримання “герильяса” спричинило серйозну кризу. Сторони нарікають на недотримання умов: уряд звинувачує бойовиків в участі у наркотрафіку, бойовики уряд – у порушенні амністії й “перехідного” правосуддя.

Особливістю реінтеграції бойовиків у Колумбії є так зване “перехідне” правосуддя, яке впроваджується непросто і фактично тільки зараз почне діяти.

Система “перехідного” правосуддя в Колумбії
Чотири ключові складові: правда, юстиція, репарації, гарантії неповторення.
Працює “комісія правди”, яка збирає свідчення учасників та жертв, а також спеціальна комісія пошуку зниклих безвісти.
Із 15 березня цього року працює спецтрибунал, який розглядатиме найтяжчі військові злочини.

Відповідно до цих новацій, у колумбійському законодавстві закладена норма, що – в разі визнання бойовиками провини, виплати ними репарацій жертвам, надання гарантій неповернення до зброї – вони отримують 4-8 років обмеження свободи (не тюрми) й соціальних робіт. Це може бути участь у будівництві, або – така колумбійська ідея – в розмінуванні.

Досвід такого правосуддя був ключовою темою наших зустрічей у Боготі.

Українські депутати і міністр Хуан Крісто

Хуан Крісто – колишній сенатор, юрист, ключовий учасник імплементації мирної угоди з FARC, із 2014 року – міністр внутрішніх справ Колумбії. Його батька вбили партизани, і тема амністії бойовиків має для нього професійний та особистий вимір одночасно.

Багато хто в Колумбії вимагає правосуддя помсти, тим складніше уряду впроваджувати правосуддя миру, каже Крісто.

Для процесу миру принциповими були закони про реституцію землі і про потерпілих.

Офіційно зареєстровано 8,6 млн. потерпілих (разом із біженцями). 800 тисяч із них отримали компенсації, 30 тисячам селянських сімей було повернуто землі, колись відібрані бойовиками.

На компенсації жертвам було витрачено близько 12 млрд. песо (це 3 млрд. доларів) – це і бюджетні гроші, і репарації, виплачені бойовиками.

Перехідне правосуддя вимагає обов’язкового розслідування злочинів, визнання злочину бойовиками та санкцій щодо них.

Під амністію потрапили тільки ті учасники бандформувань, які не здійснювали важких злочинів.

Після проходження “комісії правди” бойовики – за важкі злочини, за приховування злочину і правди – могли отримати до 20 років тюрми.

У країні створено інститут історичної пам’яті, який ретельно збирає та досліджує факти злочинів, проводить моніторинг.

В країні створено єдиний реєстр жертв, визначено критерії, реєструють тих, хто втратив рідних, землю чи домівку, кого катували, хто пережив насильство. Держава виплачує їм одноразову соціальну допомогу , але – і це важливий принциповий момент – із фонду, який формується за рахунок репарацій та виплат збитків колишніми бойовиками FARC.

Все це було прописано й прийнято в рамках перехідного правосуддя. “Герильяс” мають віддати відібрану землю, нерухомість, майно, все награбоване – така мирна угода. Жертвам мають виплатити моральну компенсацію вчорашні мучителі й убивці.

9 квітня в Колумбії відзначали День пам’яті жертв збройного конфлікту. І замість рекламних бордів на автобусних зупинках Боготи – фото ВПО з постраждалих районів, зокрема, з південного заходу Колумбії, регіон Наріньйо.

Блакитна квітка на плакаті – символ пам’яті про жертв, солідарності з ними, символ мирної угоди.

Нам показали центр, біля якого в 2003 році було здійснено теракт, загинуло більше 30 людей. Після підписанні мирної угоди в цьому приміщені двічі проводили зустрічі колишніх жертв бойовиків і колишніх партизанів.
Але далеко не всі постраждалі підтримують саму ідею інклюзивного діалогу і прощення – вони вважають це безкарністю й вимагають покарань колишніх бойовиків, також закидають владі, що ідея прощення легітимізує вчорашніх терористів і не зупиняє наркоторгівлю.
Про це нам розповідали лідери громадських організацій, що об’єднують жертв конфлікту.

Розв’язання конфлікту враховує кілька важливих, паралельних, але взаємопов’язаних компонентів – політичний, дипломатичний, військовий, гуманітарний, соціальний, економічний. І дуже важливою складовою є комунікація з різними прошарками суспільства.

Місця в парламенті для “герильяс”

Водночас існує ще й політичний аспект мирної угоди в Колумбії. Політичне крило FARC отримало гарантії отримання п’яти місць у Сенаті й Конгресі країни, для цього парламентські місця були створені додатково.
Такі гарантії бойовики отримали тільки на два скликання, тобто на 8 років, потім – для їхньої партії будуть діяти загальні норми.

Перші вибори для колишніх бойовиків, а тепер їхньої політичної сили (з тією ж абревіатурою – FARC, але ж іншою розшифровкою: Fuerza Alternativa Revolucionaria de Colombia – “Альтернативна революційна сила Колумбії”), були нищівними. Їх підтримали близько 80 тисяч виборців, і це не дало б їм жодного місця в парламенті, якби не гарантована квота.

Результат FARC на виборах – свідчення того, що суспільство не підтримувало бойовиків, їх “підтримка” базувалася на страху.

Хай там як, у парламент вони вперше зайдуть цього літа.

При цьому FARC не має фіксованих місць у регіональних органах влади.

Бійці FARC з білим прапором. Фото: АFР

Суспільство розколоте, наркотрафік квітне,
але угода з FARC працює

Попри критику опозицією мирного процесу, найбільші супротивники уряду визнають, що угода працює, вже два роки жоден поліцейський не був вбитий чи поранений бойовиками FARC.

Але всі наші співрозмовники також наголошують, що референдум, проведений для акцептування мирної угоди, був помилкою. В плебісциті не було офіційної необхідності, а президент Сантос прийняв таке рішення, аби отримати суспільство в союзники.

Натомість це розкололо країну, майже 50/50.  Плебісцит серйозно ускладнив імплементацію мирної угоди.

Угоду було розглянуто Конституційним судом Колумбії, внесено зміни. Особливо важливі – в частину перехідного правосуддя і визнання жертв, наприклад, діти- комбатанти визнаються не бойовиками, а жертвами.

Дуже болючою для Колумбії була й залишається тема кіднепінгу, незаконної мобілізації дітей бандами та використання їх у збройному конфлікті (а ще – аномальна участь жінок у бандах), каже екс-міністр Крісто. Він займався питаннями демобілізації бойовиків та доповідав в парламенті закони про перехідне правосуддя і угоди.

Зрештою, угоду імплементовано в змінах до конституції країни.

Читайте також:
Narcos російського православ’я в Аргентині.
Подробиці дипскандалу з 400 кг кокаїну

…І ще одне болюче питання – наркотрафік. Зараз у колумбійському суспільстві загострюється питання відповідальності за дилерство, тривають дискусії про те, що участь у наркоторгівлі не може розглядатися під кутом політичних питань і амністії, що це кримінальний злочин і він не повинен потрапляти під перехідне правосуддя, бо інакше посилюється безкарність.

Та наразі збільшується площа незаконних посадок коки для вироблення кокаїну, в чому беруть активну участь “герильяс”. Програми знищення посадок коки і заміни їх на посадки шоколаду поки що не дуже працюють, тому опозиція напередодні виборів активно критикує певні пункти угоди, обіцяє від певних пунктів відмовитися й посилити відповідальність “герильяс”, особливо за участь у наркотрафіку.

Примітно, що FARC передали уряду списки своїх членів, але так і не передали, попри обіцянки, інформацію про наркодилерів.

Бойовиків “демобілізують”
через Різдво і футбол

Одна з найцікавіших дискусій у нас була про стратегічні комунікації в конфлікті.

З’ясувалося, що міністерство оборони Колумбії замовило кампанію на підтримку добровільної демобілізації бойовиків одній відомій рекламній фірмі. Вони змогли провести опитування бойовиків та визначили найемоційніші теми сприйняття: Різдво і футбол. Так народилося кілька геніальних кампаній – не роликів, а саме кампаній – із закликом демобілізації.

На Різдво в джунглях в одному з місць концентрації “герильяс” було проведено справжню операцію: джунглі прикрасили 2 тисячами різдвяних гірлянд, із закликом до бойовиків зустріти Різдво вдома.

Операція “Різдво” 2010 року від компанії Mullen Lowe SSP3:
дерева прикрасили чутливими до руху різдвяними вогнями.
Коли партизан проходив повз таке дерево у джунглях, воно засвічувалося й показувало повідомлення: “Якщо Різдво може прийти до джунглів, ви можете повернутися додому. Демобілізуватися можливо на Різдво“.

Результат – більше 300 партизанів склали зброю в період свята.

Також родинні послання бойовикам запускали в ліхтариках по річках: операція “Річка вогнів” 2011 року.

У 2012 році була проведена операція “Вифлеєм”: величезні прожектори показували вихід із джунглів. Месидж був: “Партизани, слідуйте за світлом Різдва, яке виведе вас до вашої родини та вашої свободи”. 

Наступного року на різдвяні свята було запущено кампанію “Голоси матерів”. Дитячі фотографії бійців FARC із матерями супроводжувалися підписами: “Перед тим, як піти в партизани, ти був моєю дитиною, повернися це Різдво. Я чекаю на тебе”.

Другий геніальний хід – відомі футболісти й селебріті підписали футбольні м’ячі, і їх скинули в джунглі. А потім повторили кампанію із закликом разом дивитися мундіаль. Результат – більше 500 демобілізованих бойовиків.

Були інші акції, кампанії на захист дітей-комбатантів та ін.

Подивіться ці ролики. Креатив і емоції важливі в комунікації з усіма верствами суспільства, й це ключове, що ми часто нехтуємо в боротьбі за уми на окупованих територіях…

Цей досвід варто вивчати

Українські депутати Андрій Тетерук, Олексій Рябчин, Ірина Геращенко і Наталія Веселова в районі реінтеграції FARC

Очевидно, що внутрішній конфлікт у Колумбії і війна на українському Донбасі -зовнішня, російська агресія та окупація – мають абсолютно різну природу й характер. І потребують різних тактик вирішення.

Але ми повинні вивчати досвід інших країн у питанні підтримки жертв, пошуку діалогу, відповідальності та амністії (у випадках, де це можливо) осіб, задіяних у конфлікті, та їх реінтеграції.
Маємо робити це для реалізації власного сценарію повернення миру в Україну.

З цього приводу ми зустрілися також із послом Швейцарії в Колумбії Куртом Кунцом та його колегами, які залучені до програм гуманітарної і технічної допомоги для розв’язання колумбійського конфлікту.

Детально поінформували про безпекову й гуманітарну ситуацію на окупованому Донбасі і в Криму, наголосили на відмінності природи конфлікту в Колумбії та окупації України Російською Федерацією, її відповідальності за порушення мінських угод.

Обговорили питання і практики допомоги жертвам, реінтеграції колишніх учасників конфлікту, проблеми розмінування.

Читайте також:
Президент Колумбії заявив, що використає гроші від “Нобеля”
на користь жертв і примирення

Матеріал підготовлено редакцією “Новинарні
на основі дописів Ірини Геращенко в “Фейсбуці” з дозволу авторки

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

- реклама -

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: