Чому Бубенчика було б потрібно судити, – Решетилова

 

Ольга Решетилова
журналістка, волонтер, координатор Медійної ініціативи за права людини

(FB)

Поки пауза в судовому засіданні [щодо запобіжного заходу для майданівця Івана Бубенчика, який заявляє, що вбив двох силовиків на Майдані] і страсті трішки притихли, напишу дуже непопулярний пост.

Я нічого не маю проти дій Івана Бубенчика на Майдані. Я просто не знаю, наскільки ці дії були виправдані. Чи справді саме його постріли зупинили “беркутівців”. Більше того, ні я, ні ви не знаємо, чи стріляв насправді Бубенчик, а чи він для чогось це сказав.

Всі ці обставини мало би встановити слідство. А потім суд – відкритий і публічний, на який Бубенчик прийшов би сам, як добропорядний громадянин, з яким ми разом боролися за свою країну на Майдані.

Ми би разом із судом дослідили обставини, зрозуміли, наскільки постріли Бубенчика вплинули на хід подій, чи вони були потрібні і чи були взагалі.

А потім разом з адвокатами Небесної сотні написали б законопроект про звільнення від відповідальності активістів Майдану і змусили б Верховну Раду його прийняти.

Так було б у здоровому суспільстві, яке думає і приймає рішення саме, а не сліпо погоджується на чиїсь хитрі ходи згори.

У нас же вийшло навпаки. 21 лютого 2014 року в ейфорії перемоги Майдану Верховна Рада проголосувала так званий закон про амністію учасникам Євромайдану (“Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань…”).

Цей закон справді не дозволяє проводити розслідування щодо активістів, які брали участь у акціях протесту. Тобто він апріорі визначає, що ніхто з майданівців не міг вчинити злочин, не міг бути провокатором, не міг грати у свою гру тощо.

І грець з ним, з покаранням нечесним майданівцям. Таке однобоке розслідування ніколи не дозволить встановити цілісну картину подій на Майдані – ось у чому проблема!

Я не сама прийшла до такого висновку. Юристи, в тому числі й адвокати Небесної сотні, неодноразово казали, що цей закон є просто злісним втручанням в хід слідства, а такого робити не можна. Віталій Титич мені кілька годин на пальцях пояснював, що ключ до розслідування вбивств активістів може лежати у розслідуваннях вбивств правоохоронців.

І це не означає, що активістам Майдану не потрібна амністія – потрібна! Але тільки після того, як будуть закінчені розслідування.

Що ми маємо тепер? Ідіотський закон 2014 року заклав нам з вами міну сповільненої дії. Спочатку він гальмував розслідування подій Майдану. Тепер він протиставляє активну частину суспільства єдиному підрозділу прокуратури, який готовий до співпраці з цим суспільством.

Тому давайте ще раз.

Бубенчик повинен взяти участь у слідчих діях і все пояснити. Як на мене, краще б він на це пішов добровільно без взяття під варту.

Якщо після цього ми вважатимемо, що він заслуговує на амністію, – будемо вимагати амністію.

Проте наше обурення в жодному разі не повинно зашкодити розслідуванню справ Майдану.

Я дуже ретельно добирала слова. Сподіваюсь, вийшло. )

(FB 2)

Нагадаю, влітку 2016 року генпрокурор Юрій Віталійович прискакав до Печерського суду, де обирали запобіжний захід “Баті” Валентину Лихоліту, а Семенченко і Ко вже перекрили Хрещатик і палили шини.

Луценко поплескав Батю по плечу, сказав, що він класний пацан, нагнув своїх підлеглих і суд, щоб Батю відпустили. Ну і для широкого загалу справу Баті-Рубєжа поховали.

А через півроку Батя і його люди поїхали двіжувати на блокаду, билися з Аброськіним і встановлювали намети в Києві. Щоправда, просто з блокади Батю викликали в прокуратуру і, мабуть, нагадали про справу й вєлікодушиє генпрокурора. Після того Батя притих.

І ось тепер та сама історія. Знову герой, знову протести, знову Юрій Віталійович приймає “соломонове рішення” і плює з високої гори на закон, на невтручання у роботу слідчих і здоровий глузд.

“Вважаю неправильною кваліфікацію дій учасника Революції Гідності І. Бубєнчика, яку визначили працівники Департаменту спецрозслідувань С. Горбатюка, – пише генпрокурор. – Після наради прийняв рішення про зміну групи прокурорів щодо даного епізоду розслідувань подій на Майдані , яку очолить мій заступник Анжела Стрижевська.
Протягом дня чекаю від неї остаточного об’єктивного рішення щодо кваліфікації дій Івана Бубєнчика 18-20 лютого 2014 року під час подій на Майдані Незалежності, визначення його статусу в провадженні, а також запобіжного заходу, який можливо застосувати до нього”.

Щось мені підказує, що є в таких діях Луценка хитрий план. Одним махом він заспокоює розгніваний натовп і підсаджує героя на свій прокурорський гачок.
І сам виходить такий весь в білому і на коні. Все-таки ментівського в ньому більше, ніж прокурорського. )

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

- реклама -

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: