Україна посіла перше місце у світі за числом жертв вибухів протитранспортних мін, – ООН

Починаючи з 2014 року, на території Донецької і Луганської області зареєстровано понад 1600 жертв вибуху мін та інших вибухонебезпечних залишків війни.

Як передає “Новинарня“, про це йдеться у звіті “Протимінна діяльність в Україні” Кластера з питань захисту ООН.

“Україна входить до числа країн з найбільшою у світі кількістю жертв мін та інших вибухонебезпечних залишків війни (ВЗВ). Щомісяця кількість таких жертв перевищує кількість постраждалих у результаті активного конфлікту. Підриви на мінах, ВЗВ і боєприпасах, що не розірвалися, були основною причиною жертв серед дітей у 2017 році, склавши близько двох третин від усіх зареєстрованих випадків смерті і травм, через які багато дітей залишилися з інвалідністю на все життя”, – ідеться у звіті.

Зазначається, що в нещодавній доповіді, опублікованій Женевським міжнародним центром з гуманітарного розмінування, Україна посіла перше місце у світі за кількістю жертв вибухів протитранспортних мін, випередивши Афганістан і Сирію.

“Ці статистичні дані є безпосереднім результатом триваючого конфлікту на Сході України, де значна площа земель як на підконтрольній, так і на непідконтрольній уряду території наповнена мінами та боєприпасами, що не розірвалися”, – ідеться у звіті Безпекового кластера ООН.

Експерти Об’єднаних Націй констатують: на підконтрольній території уряд України та міжнародне співтовариство вживають узгоджених заходів для вирішення проблеми замінування, однак ряд критичних проблеми залишається невирішеними.
На непідконтрольній території майже не було вжито жодних скоординованих дій, в той час як ситуація залишається складною.

У звіті згадані людські жертви вибухів мін за останній час:

• 6 лютого 2018 р.: троє дітей (віком 3, 9 і 14 років) дістали поранення у результаті вибуху в їхніх руках невідомого вибухонебезпечного предмета, знайденого ними на вулиці у Красногорівці (підконтрольна територія Донецької обл.). 14-річна дівчинка, найстарша з них, отримала легкі поранення, а інші – важкі.
• 28 листопада 2017 р.: хлопчик 14 років втратив 3 пальці коли у нього в руках вибухнула граната, яку він знайшов на вулиці в с. Воздвиженка (підконтрольна територія Донецької обл.).
• 6 листопада 2017 р.: діти були евакуйовані зі школи при виявленні у шкільному дворі боєприпасів, що не розірвалися, у с. Кременівка (підконтрольна територія Донецької обл.).
• 16 жовтня 2017 р.: жінка, що перетинала лінію розмежування, дістала поранення внаслідок вибуху міни біля КПВВ «Майорськ» (підконтрольна територія Донецької обл.).
• 4 жовтня 2017 р.: співробітник енергорозподільчої підстанції загинув у результаті вибуху невідомого снаряду під час виконання ремонту пошкоджених ліній електропередач у Ясинуватському районі (непідконтрольна територія Донецької обл.).
• 12 серпня 2017 р.: 63-річний тракторист отримав поранення, коли трактор наїхав на протитанкову міну поблизу с. Луганське (підконтрольна територія Донецької обл.).
• 7 липня 2017 р.: чоловік загинув, а жінка отримала численні поранення у результаті вибуху міни, коли пара поверталася з Майорська до с. Жованка, розташованого біля лінії розмежування на підконтрольній території Донецької обл.
• 24 квітня 2017 р.: трактор наїхав на міну, що призвело до загибелі трьох фермерів у с. Фащівка (непідконтрольна територія Луганської обл.).
• 23 квітня 2017 р.: один член місії ОБСЄ загинув і двоє було поранено в результаті вибуху автомобіля, найімовірніше на міні, на регулярно використовуваній дорозі в с. Пришиб (непідконтрольна територія Луганської обл.).
• 4 квітня 2017 р.: загинула вчителька дитячої школи мистецтв, а 10 її колег отримали поранення в результаті вибуху встановленої на розтяжку гранати в Новоазовську (непідконтрольна територія Донецької обл.) під час суботнику у лісосмузі біля місцевого хлібозаводу.

У звіті зазначено: “Понад 200 000 дітей в зоні уздовж лінії розмежування постійно наражаються на небезпеку травм і загибелі, причому міни, ВЗВ і снаряди є основною причиною жертв серед дітей у 2017 році.

Вільному пересуванню [людей на Донбасі] перешкоджає наявність мін і боєприпасів, що не розірвалися. Міни, як і раніше, становлять серйозну загрозу для мирних жителів, які перетинають лінію розмежування, і тих, хто проживає в безпосередній близькості від КПВВ. Доступ до деяких сіл поблизу лінії розмежування є обмеженим через присутність мін на дорогах. Це призводить до ізоляції людей і відрізає їм доступ до базових послуг.

Наявність мін і боєприпасів, що не розірвалися, істотно обмежує доступ до отримання доходів, особливо для сільського господарства і фермерів. Мирні жителі, які проживають уздовж лінії розмежування, не можуть займатися сільськогосподарською діяльністю, і це суттєво обмежує їхній доступ до продовольства і заробітку. Разом з тим, вони не мають права на соціальну допомогу, оскільки вважаються власниками земельних ділянок, за рахунок яких вони повинні мати можливість прогодувати себе. Однак ця земля замінована, і, отже, не приносить ніякого доходу, відтак люди залишаються без засобів існування.

Полювання і доступ до лісів також обмежені через мінування територій”.

У Кластері з питань безпеки ООН зазначають, що, з огляду на масштаби проблеми, на гуманітарну протимінну діяльність направлено недостатньо людських і технічних ресурсів. Також державним службам не вистачає належного і сучасного технічного обладнання для проведення розмінування, що могло б забезпечити належний рівень ретельного розмінування, необхідний для передачі землі для подальшого використання в мирних цілях.

Крім того, немає затверджених урядом державних технічних стандартів, які дозволили б регулювати діяльність з розмінування. Організації проводять розмінування, використовуючи різні методи і обладнання, керуючись різними стандартами. В результаті надмірно швидкого розмінування, проведеного деякими державними службами, невиявлені міни забрали життя мирних людей на територіях, які вважалися “розмінованими”.

Зазначається, що в якості діючого державного координаційного органу з питань протимінної діяльності, Міністерство оборони збирає дані з протимінної діяльності від декількох діючих суб’єктів у спеціальну базу даних: систему управління інформацією з протимінної діяльності (IMSMA). Однак систему введено в дію не в повному обсязі і вона не використовується в повній мірі. Деякі державні органи не надають дані до центральної системи, що призводить до виникнення паралельних баз даних. Зберігання даних в окремих базах призведе не тільки до дублювання зусиль і неправильного управління ресурсами, але також може призвести до подальших людських жертв.

“Доступ на непідконтрольну територію закритий для всіх гуманітарних організацій з розмінування.
Доступ до проведення досліджень або розмінування в буферній зоні на підконтрольній території покращується, але це займає багато часу через триваючий конфлікт.
У той же час у буферній зоні є багато районів, де присутність мін і боєприпасів, що не розірвалися, не представляє тактичної цінності і тому там можна провести розмінування”, – ідеться у звіті.

Також експерти свідчать: в Україні немає державної централізованої бази даних про міни та боєприпаси, що не розірвалися, в якій могла б зберігатися інформація про потерпілих від вибухів мін. В результаті потерпілі не можуть отримати офіційний статус, і не існує механізму для визнання жертв інцидентів, пов’язаних з мінами, і надання людям відповідної допомоги або компенсації.

“Слід розробити механізм обліку потерпілих осіб. Надавати послуги травматологічної допомоги та реабілітації і забезпечити можливості для надання допомоги всім потерпілим. Надавати допомогу потерпілим від мін, їх сім’ям і постраждалим громадам, задовольняючи довгострокові потреби”, – йдеться зокрема в рекомендаціях.

Читайте також:
З початку року вже 5 тракторів підірвалися на мінах на Донеччині