МОН пропонує три шляхи реалізації закону “Про освіту” – для носіїв мов ЄС, кримських татар і росіян

Міністерство освіти і науки України пропонує три варіанти імплементації ст. 7 закону “Про освіту” щодо мови навчання в Україні, які будуть прописані в майбутньому законі “Про загальну середню освіту”.

Як ідеться в повідомленні на сайті МОН, перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів з 1-го до 11-го (12-го) класу поряд з українською мовою.

“Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, що не живуть у середовищі власної мови. Наприклад, кримські татари не мають жодної іншої держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови, наразі громада проживає виключно в українськомовному чи російськомовному середовищі, що також не сприяє розвитку кримськотатарської”, – зазначили в Міносвіти.

Друга модель – для національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу, її використання може мати два варіанти.

Перший варіант передбачено для громад, які проживають у переважно україномовному середовищі та чия мова належить до слов’янської мовної групи (польська, словацька, болгарська).
“Діти, чия материнська мова належить до цієї групи, зможуть повністю навчатися рідною мовою у дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську. З 5-го класу поряд з предметами, що вивчаються рідною мовою, будуть запроваджуватися предмети, що вивчаються українською, їх частка буде збільшуватися та пропорційно зростатиме до старшої школи”, – пояснили в міністерстві.

Інший варіант враховуватиме особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп, які переважно проживають у середовищі рідної мови (румунська та угорська).
Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься ще поступовіше, а відсоток предметів, що вивчаються державною, буде меншим.
“Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше, це потребує більше навчального часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів”, – зазначають в МОН.

Третя модель передбачена для національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також які проживають переважно в середовищі власної мови. До таких мов належить російська. Діти, що навчатимуться за цією моделлю, переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5-го класу.
“Діти, материнська мова яких російська, легко засвоюють українську, водночас вони здебільшого проживають у середовищі саме російської мови – у сім’ї, на вулиці спілкуються нею, переглядають фільми й телебачення російською. Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, – це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу обома мовами – і українською, і російською”, – підкреслили в Міносвіти.

При цьому МОН стверджує, що у 124-му пункті висновку Венеціанської комісії зазначається, що положення щодо мов, які не належать до мов Європейського Союзу, зокрема російської, є певною мірою нерівним.

“Слід додати, що в Україні нема меншин, окрім російської, мова яких не належить до мов Європейського Союзу, та які б навчались рідною мовою у школах. Однак, враховуючи наведені вище аргументи, а також те, що відповідна рекомендація не входить до заключного пункту висновків Венеціанської комісії, Міністерство освіти і науки України не погоджується із твердженням Комісії, що стаття 7 не пропонує рішень, зокрема, для російської мови”, – зазначають в міністерстві.

МОН також розпочало роботу над поліпшенням навчання українській мові у школах з мовою навчання національних громад.
Спільно з меншинами МОН працює над подальшою розробкою різних навчальних підходів з урахуванням освітніх потреб дітей. Основна мета є забезпечити достатній рівень володіння державною мовою, водночас зберігаючи якісне навчання різних предметів як державною, так і рідною мовами.

Як повідомляла “Новинарня“, Європейська комісія “За демократію через право” (Венеціанська комісія) оприлюднила рішення щодо мовних положень (ст. 7) закону України “Про освіту”.
Закон “Про освіту”, яким в Україні мовою освітнього процесу в навчальних закладах визначається державна мова та вводиться 12-річна середня освіта, набув чинності 28 вересня.

Читайте також:
Будапешт відреагував на рішення “Венеційки” щодо закону України про освіту