Набув чинності закон про освіту: так – реформі, ні – російській мові, із сусідами порозуміємося

 

У четвер, 28 вересня, набув чинності закон “Про освіту”, який передбачає 12-річну освіту в школі та підвищення ролі української мови в освіті.
Цей закон, ухвалений парламентом 5 вересня, був підписаний президентом Порошенком 25 вересня та опублікований у виданні Верховної Ради “Голос України” 27 вересня.

Із сьогоднішнього дня заборонено викладання у школах і ВНЗ російською мовою.

Закон визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами – державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Особам, які належать до національних меншин, гарантується право навчання рідною мовою разом з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладів дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які розпочнуть навчання в школі до 2018 року, продовжать здобувати освіту за старими нормами з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич 27 вересня заявила, що мовну статтю закону “Про освіту” буде уточнено в законі “Про загальну середню освіту”.

Норма закону щодо мови освіти викликала критику з боку деяких країн-сусідів України. Зокрема в МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України.
Із критикою закону також виступили Румунія, Молдова, Болгарія, Греція, Польща і Росія.

Президент Петро Порошенко 28 вересня, під час наради з працівниками освіти, заявив, що влада здійснювала і здійснюватиме кроки на посилення значення української мови в житті суспільства та наповнення реальним змістом державного статусу української мови,.

Петро Порошенко нагадав про запровадження квот на використання продукту українською мовою у радіо- і телеефірах.

“…І я наголошую, що у своєму посланні про внутрішнє та зовнішнє становище, з яким я на початку вересня виступив у Верховній Раді, я поставив завдання ухвалити закон про захист української мови у сфері послуг. Бо там дехто поводиться так, як ніби не усвідомлює, що працює у фантастичній країні – Україні”, – додав президент.

Петро Порошенко висловив переконання, що, зважаючи на всі ці обставини неможливо було залишити поза увагою мовне питання в сфері освіти.

“Про що тут дискутувати? Людина, яка закінчує українську школу має вміти говорити українською мовою”, – наголосив він.

Глава держави звернувся з проханням і до українських вчителів та працівників освіти підвищувати престиж мови не лише на уроках, а й у спілкуванні з дітьми на перервах тощо.

Водночас Петро Порошенко наголошує, що новий закон “Про освіту” повністю відповідає європейським практикам, та він як глава держави завжди пильнуватиме дотримання прав всіх громадян України, в тому числі і права національних меншин на вільне використання рідної мови.

“Підписуючи один за одним закони, які підтримують нашу українську мову я дуже пильно стежу і стежитиму за тим, щоб залишався широкий простір для вільного використання інших мов, якими говорять громадяни України”, – заявив Порошенко на нараді з освітянами, коментуючи статтю 7 нового закону “Про освіту”.

“Україна демонструвала і демонструватиме таке ставлення до прав національних меншин, яке повністю відповідає нашим міжнародним зобов’язанням, перебуває в гармонії з європейськими стандартами”, – наголосив він.

Глава держави акцентував на важливості донесення Україною своєї позиції у мовному питанні нашим європейським колегам.

“Потрібно докласти чимало зусиль, щоб роз’яснити свою позицію нашим європейським партнерам, насамперед сусідам. Довести їм та всім європейським структурам, що мовна стаття українського освітнього закону повністю відповідає європейським практикам. І дуже важливо, щоб в цій дискусії ми чули один одного: ми їх чули, але й вони обов’язково чули нас”, – сказав Петро Порошенко.

“Новий закон «Про освіту» повинен нас не віддалити від Європи, в жодному разі, а навпаки – наблизити”, – додав Президент, схвально оцінивши звернення Міністерства освіти до Ради Європи та Венеціанської комісії.

Він також звернувся до міністра освіти Лілії Гриневич з проханням “не бути пасивними «почекунами», а активно захищали своє бачення обов’язкових гарантій прав національних меншин”.

Глава держави запевнив, що “результати експертизи і цієї дискусії в результатах перемовин з нашими європейськими партнерами можуть бути враховані і в новій редакції Закону «Про середню освіту».

Водночас, підкреслив Порошенко, в таких питаннях Україна ухвалює рішення сама.

“Звичайно, що ми не маємо і не будемо звертати уваги на істеричні заяви державної думи Російської Федерації, яку давно прозвали «тюрмою народів» і з якої ми вирвалися і, я наголошую – ніколи не повернемося. Там, пригадайте Шевченка: «на всіх язиках все мовчить, бо благодєнствує»”, – підкреслив президент України.

Під час зустрічі з освітянами Порошенко також підкреслив, що новий закон відкриває шлях до довгоочікуваної системної реформи освіти.

Також він нагадав про заплановане подальше підвищення заробітної плати вчителів у 2018 році.

Глава держави розповів, що вже передбачено в проекті державного бюджету на наступний рік виділення 520 мільйонів гривень на підвищення кваліфікації вчителів, які навчатимуть першокласників нової української школи по всій Україні.

Читайте також:
Мова освіти: Закарпатська облрада прийняла рішення
щодо вето на закон завдяки БПП

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: