Над прірвою за крок від хижої орди. Головне з послання президента до парламенту

 

Петро Порошенко під час виступу з посланням до Верховної Ради, вересень 2017 р. Фото: прес-служба президента

Україна вибралася з глибокої, смертельно небезпечної прірви. Але над нею нависає “хижа орда”, і досить одного неправильного кроку, щоб знову полетіти в урвище.
Таку метафору вжив президент Петро Порошенко, виступаючи перед депутатами Верховної Ради зі щорічним посланням про внутрішнє та зовнішнє становище України.

Новинарня” узагальнила основні тези програмного виступу глави держави, який, крім парламентаріїв, у сесійній залі слухали прем’єр-міністр Володимир Гройсман, члени Кабінету Міністрів, представники органів центральної виконавчої й судової влади, а також представники дипломатичного корпусу.

Про очевидне досягнення, велику мету,
головний ризик і довготривалу загрозу

“Ми з вами вибралися з глибокої, смертельно небезпечної прірви – це наше очевидне досягнення.
Ясно й чітко бачимо далеку поки що вершину, яку маємо підкорити, – це наша велика мета.
Та ми все ще близько до урвища, можемо схибити і оступитися. Один лише неправильний крок – і ми знову вниз… Це – наш головний ризик.
Із-за перевалу над нами нависає хижа орда – це небезпечна і довготривала загроза”, – окреслив ситуацію президент.

Він наголосив, що лише пряма інтервенція російських військ із використанням сучасної техніки та озброєнь зупинила процес звільнення Донбасу в 2014 році й “зірвала швидке завершення АТО, яке до того вторгнення виглядало цілком реальним”.

За ці три роки Збройні Сили України “відновили боєздатність, наростили оперативні спроможності та покращили технічну оснащеність. Вони виросли кількісно і якісно, і це той випадок, про який і кажуть «заново народитися».
Країна, яку ще три роки тому сподівалися наші вороги стерти з політичної карти світу, не просто захистила себе, не просто вистояла, а знайшла в собі сили мінятися і рухатися вперед.  Народ, який всьому світові продемонстрував таку дивовижну силу волі, має право пишатися собою!” – відзначив Порошенко.

Але проблеми, за його словами, потребують більшої уваги, ніж досягнення. “Факт залишається фактом: суспільство незадоволене життям і владою. Внаслідок війни три роки тому в Україні різко впав рівень життя. Люди вважають, що тим, що вони все це витримали, поставилися до труднощів із розумінням, народ сумлінно виконує свою частину суспільного договору. Чого не скажеш про верхи, які, згідно з поширеною думкою, на вівтар спільної перемоги поклали надто мало і не забезпечили зримих змін“, – визнав президент.

І закликав “діяти негайно й швидко, щоб довіра до всіх державних інститутів і політиків остаточно не переросла в глибокі зневіру, апатію, депресію”. А саме – “дати друге дихання і боротьбі з корупцією, й економічним перетворенням… І прибрати щонайменше підґрунтя для розмов про нібито відкочування реформ і нібито наступ контрреволюції”.

Тим паче, що в мовах постійної “хижої загрози” внутрішня єдність важлива особливо.

“Інформаційна війна, поширення фейкових новин, сіяння паніки та зневіри… Стимуляція і симуляція рухів протесту та маніпуляція у своїх інтересах деякими право-радикальними угрупованнями… Засилання в Україну диверсійних груп, підготовка терористичних актів – ось далеко не повний інструментарій Кремля”, – нагадав глава держави.

Він також повідомив, що “кілька тижнів тому в одному із обласних центрів Сходу СБУ викрила ціле кубло – резидентуру російської розвідки з 18 осіб. Їхню підривну діяльність координував куратор із Білгорода”.

Але головною загрозою з боку Росії залишається все ж таки військова.

“Нема поки що жодних ознак, аби Москва готова була відступити з Донбасу чи піти з Криму. А от доказів її підготовки до наступальної війни континентального масштабу – на жаль, дедалі більше“, – наголосив Порошенко.

Як приклад він навів російсько-білоруські навчання “Захід–2017”, зауваживши, що “доречніше було б назвати їх «Антизахід»”. Саме через ці навчання, за словами президента, Україна посилила контроль на всіх ділянках державного кордону.

Про боротьбу з Росією, реінтеграцію Донбасу
й допомогу союзників

Україна добиватиметься продовження, поглиблення та посилення санкцій країн Заходу проти Російської Федерації.  “Створення міжнародної коаліції на підтримку України в боротьбі проти російської агресії, утримання її в активному стані – повсякденна робота всієї української дипломатії”, – наголосив Порошенко.

“Звичайно, режим санкцій, який триває вже четвертий рік, для Росії не є смертельним, але це – ефективний інструмент її стримування та спонукання сісти за стіл переговорів”, – додав він.

Чи можемо ми відбити Крим в Росії силою? Реалістично – ні. Чи піде вона звідти сама? На жаль, ні. Але ми можемо з вами створити умови, коли Крим стане для Росії непідйомним тягарем. Так злодій іноді викидає вкрадене, коли воно починає йому пекти, і ми маємо створити всі умови, щоб воно йому запекло”, – сказав Порошенко.

За його словами, для цього Україна використовує інструменти міжнародного права, санкції, міжнародні суди, різні міжнародні платформи, моніторингові механізми – починаючи від ООН і закінчуючи ЮНЕСКО тощо. При цьому глава держави вважає, що хоч цей процес буде довготривалим, але дієвим.

“Так, ми змусимо Росію відповідати мовою права за свої дії на території України. Перші слухання в Міжнародному Суді ООН продемонстрували, що справи є надзвичайно важкими і комплексними. Україна є піонером, і ніколи до цього практики такої не було, але ми її започаткували. Росія буде відповідати. Ми на правильному шляху”, – переконаний президент.

Він також нагадав, що Суд ООН уже наказав Росії припинити порушення прав людини у Криму та політику расової дискримінації на півострові, зафіксувавши цей факт.

Читайте також:
“Справедливість є”. Лана Зеркаль – про те, чому рішення Суду ООН є позитивним для України

Щодо звільнення окупованих територій Донбасу, президент зауважив, що ворог укріпився на урбанізованій території – з мегаполісам, у яких мешкає багато людей.

“Там живуть громадяни України. Ми не можемо і не будемо нищити своїх громадян так холоднокровно, як російське керівництво чинило у Чечні – інших випадків такої жорсткої «пацифікації» я і пригадати навіть не можу”, – наголосив Петро Порошенко.

Президент також зауважив, що український військовий потенціал слід порівнювати не лише з тим, що є на окупованих територіях, а з усім, що є в розпорядженні Росії. А її армія – одна з найпотужніших у світі. Зокрема військовий бюджет РФ із 2000 року в 16-20 разів перевищував військовий бюджет України, російська армія – в 5 разів більша за українську.

Повернення конфлікту в гарячу фазу поставить хрест на всіх реформах і на відновленні рівня життя українців у той час, як суспільство втомилося від війни”, – зауважив глава держави.

І навів дані соціологічних опитувань, згідно з якими 11% українців пропонують узагалі відмовитися від будь-яких спроб повернути окуповані території Донбасу; 14% вважають, що конфлікт треба заморозити, а території – ізолювати; 13% підтримують військовий наступ і майже 60% – виступають за курс на повернення окупованих територій виключно політико-дипломатичним шляхом.

У зв’язку з цим президент зазначив, що завершується робота над законопроектом про реінтеграцію Донбасу, який “уже найближчим часом буде винесений на обговорення в Україні й серед наших партнерів”.

Водночас президент висловив сподівання на успішне завершення переговорів із західними партнерами щодо постачання Україні оборонної зброї.

Читайте також:
США обдумують надання Україні оборонного озброєння й тиснутимуть на РФ, – міністр

Про військову потугу України

Порівняно з 2013 роком, Україна в десять разів наростила витрати на закупівлю озброєнь, повідомив Порошенко. За ці три роки “Укроборонпром” передав українській армії більше 16 тисяч одиниць озброєння й військової техніки.

“Попервах ми ремонтували те, що вже побуло у вжитку чи пошкоджене. Спускали з конвеєрів фізично хоча й нові, але технічно застарілі види, прийняті на озброєння ще за радянських часів. Мусили швидко задовольнити тоді першочергові потреби. Зараз розпочинаємо програму збройно-технічного осучаснення армії. Маємо виводити українські озброєння на рівень 21-го століття, бо зараз ми воюємо зброєю 20-го століття. Росія в модернізації військової техніки та зброї значно нас випереджає”, – розповів глава держави.

“Перед нами постають важливі завдання з розробки та налагодження виробництва нового ракетного озброєння, комплексів крилатих ракет, сучасних високоточних зразків артилерійських систем, високоточних боєприпасів, безпілотних літальних апаратів ударного типу, засобів космічної розвідки”, – заявив Порошенко.

І нагадав, що вже освоєно серійне виробництво танків “Оплот”, бронетранспортерів БТР-4 та БТР-3, тактичної бойової колісної машини “Дозор-Б”, безпілотника Spectator.

Про миротворчу місію ООН на Донбасі

Розміщення на всій окупованій території Донбасу миротворчого контингенту ООН значно посприяло б досягненню миру, вважає президент.

Він наголосив, що Росія продовжує здійснювати провокації, перешкоджати ефективній діяльності спостерігачів моніторингової місії ОБСЄ, постачати на українську територію зброю та найманців.

“За таких умов розміщення на всій окупованій території Донбасу «блакитних шоломів» ООН стало б реальним проривом у процесі мирного врегулювання, потужним фактором деескалації» – переконаний Порошенко.

Він додав, що Україна послідовно просуває цю ініціативу вже кілька років, але “Росія два роки повністю відкидала навіть таку можливість, і не всі партнери, чесно кажучи, дуже активно це підтримували”.
А на сьогодні, за словами Порошенка, підтримують.

“Ми, нарешті, почули реакцію й по той бік фронту. Хоча, звичайно, ми чітко розуміємо, що диявол криється в деталях. Безумовно, пропозиція РФ щодо розгортання місії ООН виключно для цілей охорони Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ є щонайменш дивною. Тим більше, що саме російські бойовики є головною загрозою для безпеки міжнародних спостерігачів”, – підкреслив Порошенко.

Він запевнив, що Україна готова до предметної розмови з членами Ради Безпеки ООН, але “ця дискусія має включати низку принципових елементів”.

“По-перше, ми виступаємо за розгортання повноцінної миротворчої місії ООН на всьому Донбасі. Вона повинна мати за мету не консервацію російської окупації, не легалізацію російської військової присутності, а забезпечення тривалого миру в окремих районах Донецької і Луганської областей України та повне відновлення територіальної цілісності нашої держави“, – сказав президент.

Окрім того, за його словами, майбутня місія ООН має бути розміщена на всій тимчасово окупованій території, включаючи неконтрольовану ділянку українсько-російського державного кордону.

“По-третє, згадана місія повинна відповідати керівним принципам здійснення миротворчих операцій ООН, що апріорі виключає участь у ній представників країни-агресора та сторони конфлікту. По-четверте, ні про яке узгодження з російськими бойовиками параметрів майбутньої місії ООН не може йти мови. По-п’яте, робота над згаданою ініціативою жодним чином не є підставою для скасування чинних міжнародних санкцій проти Росії. Вони мають залишатися чинними до повного відновлення суверенітету та територіальної цілісності України через виконання Мінських домовленостей”, – наголосив Порошенко.

“За півтора тижні вирушаю до Нью-Йорка на Генасамблею ООН і впевнений, що спільними зусиллями, за допомогою міжнародних партнерів, передусім Німеччини, Франції та США, ми обов’язково встановимо мир і повернемо всі окуповані території, відновимо суверенітет та територіальну цілісність України”, – заявив Порошенко.

Про реформи, корупцію і “друзів президента”

“Найболючіше і найскладніше питання – це боротьба з корупцією. Якщо говорити мовою інтернету та соціальних мереж, тут важко поставити хештег «перемога», але й таврувати питання хештегом «зрада» – теж неправильно“, – зазначив президент.

“Ми маємо продемонструвати рішучі подальші дії. Зараз на конкурсній основі під пильним контролем громадськості й за її участю ми створили Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Національне агентство з питань запобігання корупції. Кардинальні зміни відбуваються в Генеральній прокуратурі, Службі безпеки, Національній поліції. Там теж практикуються конкурси та атестаційні процедури, залучаються кадри з-поза системи, створюються нові управління внутрішнього контролю на кшталт Генеральної інспекції в ГПУ”, – перелічив досягнення Порошенко, зауваживши, що при всіх свох мінусах і “хворобах рсту” ці інституції роблять “важливу спільну справу”.

“Мережа вибудувана так, що сьогодні жоден із високопосадовців не має гарантій безкарності, ніхто нікому ніколи не може гарантувати політичний дах чи прикриття… Так, відчуваю питання у повітрі, – це повною мірою, я на цьому наголошую, стосується і так званих «друзів» президента. Ні у кого із своєї команди, у разі обґрунтованих претензій з боку правоохоронців, адвокатом працювати не збираюся! І таким взагалі не місце в моїй команді“, – запевнив глава держави.

Він також назвав невідкладним питання створення спеціального антикорупційного судового органу. “Цей орган має бути сформований на конкурсній основі із суддів з бездоганною репутацією й залежним лише від закону. І вільним від будь-яких сторонніх впливів – мого і вашого, шановні народні депутати, політичних партій і прогресивної громадськості. Ввін має відповідати стандартам Ради Європи і Венеціанської Комісії. А головне – бути ефективним, а не створеним «для галочки»”, – наголосив Порошенко.

Він також попередив, що без завершення реформ Україна може втратити державність.

“В історії бували випадки, коли відсутність чи повільність реформ просто консервувала відсталість країн, залишала їх на узбіччі світового прогресу. Є ще гірша перспектива: без завершення реформ ми втратимо державність, нас просто не стане. Але це – песимістичний сценарій, і я його не допущу“, – заявив президент.

Він підкреслив, що сценарій України – оптимістичний, і зветься він “успішна європейська Україна успішних українців”.

“Перемога залежить, серед іншого, і від того, чи зможемо ми правильно діагностувати головні виклики й дати на них адекватні відповіді”, – додав глава держави.

При цьому для активної роботи над реформами у влади залишилося дуже мало часу, попередив Порошенко.

“Приблизно за рік країна зануриться у виборчу кампанію. Навесні 2019-го – президентські вибори, восени того ж року – парламентські. Це означає, що у нас залишився лише рік для того, щоб активно попрацювати над реформами“, – заявив він.

Про скасування депутатської недоторканності

Принагідно президент закликав Верховну Раду скасувати депутатську недоторканність, починаючи з 2020 року.

“До кінця поточної каденції ще більше двох років. А Верховна Рада цього скликання вже встановила абсолютний рекорд із результативних голосувань із позбавлення депутатської недоторканності. Вперше подання надходять не лише на опозиціонерів чи так званих «нічиїх» позафракційних, але й на депутатів, які є членами правлячих партій та владної коаліції”, – наголосив Порошенко.

“Закликаю внести й узгодити, нарешті, зміни до Конституції, які скасовують депутатську недоторканність. Щоб полегшити для вас прийняття цього рішення, щоб у вас не було відчуття, що воно якимось чином спрямоване проти вас, я маю дуже просту пропозицію – давайте ухвалимо це рішення із введенням його в дію з 1 січня 2020 року, для депутатів вже нової Верховної Ради. Можливо, це буде ефективніше”, – вніс пропозицію глава держави.

Про обмеження повноважень президента

За словами Порошенка, він ніколи не погодиться на те, щоб президента обирали в парламенті.

“Незважаючи на російську агресію, ми не пішли на обмеження демократичних прав і свобод. Не запровадили воєнного стану тоді, коли для цього були всі підстави. Забезпечили значно якісніше функціонування парламентсько-президентської моделі й співпрацю парламенту, уряду та президента, ніж це було у 2006–2010 роках. Жодного разу я не скористався правом припинення актів Кабінету Міністрів з одночасним оскарженням в Конституційному Суді, та й до права вето вдавався не дуже часто. А тоді  різні гілки влади займалися лише взаємним поборюванням і не спромоглися провести жодної ані однісінької принципової реформи”, – нагадав Порошенко.

“Звичайно, чинна модель не ідеальна, тому час від часу до мене приходять з пропозиціями щось змінити… Повернути президенту обсяг повноважень як в Конституції 1996 року, або, навпаки, перетворити президента на церемоніймейстера… У демократичному суспільстві нема тем, закритих до дискусії. Але я ніколи не погоджуся з пропозиціями забрати у людей право обирати президента і передати це право парламенту. Обсяг повноважень глави держави також має бути достатнім для ефективного виконання функцій Верховного Головнокомандувача”, – наголосив президент.

Про європейські прагнення України

Угода про асоціацію й безвіз із Європейським Союзом свідчать про зміну геополітичних та цивілізаційних координат України, зауважив Порошенко.

Днями набрала чинності Угода про асоціацію. Завдяки тому, що Євросоюз іще позаминулого року погодився на тимчасове її застосування, ми вже можемо тішитися такими попередніми її підсумками, як зростання нашого експорту до Євросоюзу: зокрема в першому півріччі 2017 року – на 23%”, – відзначив президент.

Він також додав, що частка ЄС у зовнішній торгівлі України досягла 40%. “Хочу нагадати, що у 2012 році ця частка становила 30%, а у 2009 році – 25%. Це свідчить про початок процесу інтеграції української економіки до ринку Євросоюзу. А разом із безвізом – про кардинальну зміну наших геополітичних та цивілізаційних координат”, – зазначив Порошенко.

А скасування короткострокових віз на поїздки в країни ЄС він назвав “на даний момент головним підсумком трирічної спільної реформаторської роботи всіх гілок влади і суспільства”.

“Чому це так важливо? Всі ми маємо розуміти, що воно стало можливим унаслідок виконання майже ста п’ятдесяти пунктів Плану із візової лібералізації”, – нагадав президент.

І застеріг Верховну Раду від спроби змінити закони, ухвалені для отримання безвізу.

“Хочу застерегти окремих народних обранців від намірів ревізувати ті закони, які стали основою для ухвалення нашими партнерами рішення про надання безвізового режиму: чи то спроби скасувати або зробити непублічним електронне декларування, чи то намагання підчистити антидискримінаційні поправки до Трудового кодексу, чи то зменшення повноважень НАБУ або НАЗК… Чи будь-що інше, що ставитиме під загрозу безвіз як одне із наших досягнень. Без вагань ветуватиму такі ініціативи“, – попередив Порошенко.

І закликав не лише в повному обсязі виконати Угоду про асоціацію, а й “уже зараз планувати нові кроки”.

“У липні на саміті Україна – ЄС українська сторона внесла на розгляд керівництва Євросоюзу нові ініціативи щодо нашого бачення стратегічного довгострокового співробітництва. Це – асоціація з Шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, Енергетичного союзу ЄС, вступ в дію Спільного авіаційного простору та Єдиного цифрового ринку. Реалізація цих ініціатив фактично перетворить східні кордони України на східні кордони Євросоюзу ще до того, як ми де-юре приєднаємося до нього”, – вважає президент.

Читайте також:
“Історичний” саміт Україна-ЄС не ухвалив підсумкову декларацію через небажання визнати європрагнення України

Про шлях України в НАТО

Внаслідок такої стратегії Україна так наблизиться до ЄС, що “питання про членство стане лише формальним питанням часу”, сподівається Порошенко.
Але “не менш важливим, ніж членство в Євросоюзі”, він назвав участь України в НАТО.

“Російська агресія продемонструвала банкрутство міфу про позаблоковість. Де зараз його апологети, які запевняли нас, що позаблоковий статус – гарантія безпеки України? Нас переконували, що ми у безпеці, аби тільки не роздратувати Росію. Росія ж напала на позаблокову Україну, окупувала наші території і, головне, – вбила понад десять тисяч громадян України“, – наголосив глава держави.

За словами Порошенка, Україна спільно з північноатлантичними партнерами розбудовує свою армію відповідно до стандартів НАТО, “яких вона в основному має досягти вже на кінець 2020 року”.

“Впевнений, саме армія стане першою державною інституцією, яка відповідатиме критеріям членства в Альянсі. Без формального схвалення Плану дій щодо членства ми, тим не менше, виконуємо його в односторонньому порядку“, – зауважив президент.

І не виключив, що “в належний час” ініціює референдум про вступ України в НАТО, “щоб продемонструвати волю українського народу: всім – і нашим друзям, і агресивній сусідці, і всім українським політикам… Щоб за будь-яких політичних розкладів нікому з них не закортіло ревізувати цей курс і звернути на манівці.

Про декомунізацію, національну пам’ять
й ідеологію класової ненависті

Порошенко нагадав, що протягом останніх трьох років було ухвалено і вже реалізовано “низку надзвичайно важливих рішень у сфері гуманітарної політики та політики національної пам’яті”.

“За три роки ми провели декомунізацію. Нарешті, на 26-му році незалежності. Було перейменовано 32 міста, 25 районів, загалом – майже тисяча населених пунктів. Лише пам’ятників Леніну було прибрано понад 1300.
Ще одна важлива позиція: держава офіційно визнала і вшанувала український національно-визвольний рух, включно з Українською повстанською армією. І День захисника України ми відзначаємо не 23 лютого, а наше свято – 14 жовтня”, – нагадав президент.

Але при цьому зауважив, що електоральну нішу забороненої в Украні Комуністичної партії зайняли інші популісти, які називали себе проєвропейськими.

Декомунізація не знищила попиту на комуністичну ідеологію класової ненависті. Більше того, цей попит об’єктивно посилився внаслідок соціально-економічної кризи і поглиблення розшарування між багатими та бідними”, – визнав Порошенко.

“Електоральна ніша, звільнена комуністами, пустувала недовго. В ній дуже швидко освоїлися кілька партій із кола нещодавніх учасників проєвропейської коаліції. Над їхніми штабами – прапори синьо-жовті, а от соціальні гасла запозичені з архівів комуністів та Прогресивно-соціалістичної партії. І в ролі захисників народу вони виглядають доволі переконливо – поки не зазирнеш в їхні електронні декларації”, – зауважив президент.

Про українську мову, книги і кіно

Та попри всі перешкоди, “ми творимо власну ідентичність, захищаючи свій культурно-гуманітарний простір”, наголосив глава держави.

“Послідовно наповнюємо конкретним змістом державний статус української мови. Перші результати квотування української мови на радіо, дякую вам за підтримку, ми вже чуємо ці результати. Як це спрацює на телебаченні – також невдовзі побачимо“, – зауважив президент.

І пообіцяв, що “на черзі – проект закону, який гарантує українській мові повноправну присутність у сфері послуг. Він має встановити баланс між державною мовою і принципом «клієнт завжди правий»”.

При цьому, як наголосив Порошенко, “дбаючи про українську, яку «імперія» століттями намагалася знищити, ми як європейська держава залишаємо широкий простір для культурного та інформаційного продукту кримськотатарською, російською та іншими мовами. А у сферу приватного мовного спілкування держава взагалі не має втручатися і втручатися ніколи не буде”.

Про ренесанс українського кіно, на думку президента, говорити ще “зарано”, але “те, що процес його відродження розпочато, – очевидно”.

“Минулого року на екрани вийшло 30 українських фільмів: це рекорд за всі роки незалежності і це відбувається під час війни. Цього року пройшло чи очікується 39 кінопрем’єр, із яких 19 фільмів створені за державної підтримки. В першу чергу, я на цьому також хотів би наголосити, ми маємо підтримувати кінострічки патріотичного спрямування, а не фільми жахів. Я впевнений, що буде організована робота саме так”, – сказав Порошенко.

І закликав уряд на 2018 рік збільшити видатки на закупівлю літератури для бібліотек для підтримки національного книговидання, а також “знайти дієвий механізм, щоб контрабанда книжок не зводила нанівець зусилля ефект від стратегічно правильних рішень”.

При цьому глава держави нагадав, що влада “впорядкувала ввезення книжок із Росії, бо разом із достойними взірцями художньої та наукової літератури, на жаль, в Україну вливався потужний потік українофобської писанини та пропагандистського мотлоху”.

Про Помісну Українську православну церкву

Окрім того, Порошенко, якого вважають парафіянином УПЦ Московського патріархату, подякував Верховній Раді за “історичне звернення до Вселенського Патріарха з проханням надати автокефалію Православній церкві в Україні” і повідомив, що “також написав відповідного листа до Варфоломея Першого”.

“І цей фрагмент послання [президента до Верховної Ради] адресований не лише українському парламенту і не лише українському народу. Нехай нас почує і керівництво Вселенського патріархату. Хочу ще раз звернути увагу Його Всесвятості на серйозність наших намірів. На наявність в українського керівництва твердої політичної волі розв’язати цю проблему, яка, на жаль, стоїть на порядку денному ще з 1991 року. Україна має право на помісну церкву. І ми маємо це право захистити”, – наголосив президент.

“Українська держава відділена від церкви, але вона не може пасивно споглядати, як інші держави використовують залежні від них церковні інституції для досягнення своїх геополітичних цілей“, – зауважив Порошенко.

Водночас він окремо наголосив, що не підпише законопроект, в якому пропонується погоджувати кандидатури єпископів та священиків з державними органами.

“Це не справа держави. Щодо інших ваших законодавчих ініціатив, я готовий їх обговорювати та розглядати із розумінням, що це все ж таки надто чутлива справа”, – пояснив президент.

Читайте також:
Віряни УПЦ МП під Радою протестують проти закону
про “особливий статус” московської церкви

Facebook коментарі

   

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *