Наслідки закону про освіту: Угорщина заблокувала комісію Україна-НАТО

 

Угорщина виступила проти проведення у грудні в Брюсселі засідання комісії “Україна-НАТО”.

Як повідомляє “Радіо Свобода”, про це 27 жовтня заявив керівник МЗС Угорщини Петер Сійярто на прес-конференції в Будапешті.

Угорський міністр сказав, що через мовну політику Києва Угорщина не зможе підтримати євроінтеграційні зусилля України, через це Будапешт ветує скликання засідання комісії НАТО-Україна, запланованого на 6 грудня.

За його словами, Угорщина до початку вересня була серед тих, хто “найголосніше і найактивніше” за це виступав, але після ухвалення освітнього закону в Україні почувається так, ніби “отримала удар у спину”.

Як каже Сійярто, його країна й надалі продовжувала б цей же курс, “але може надати таку підтримку тільки тим державам, чиї рішення і поведінка заслуговують на це”.

Він наголосив, що Будапешт готовий до консультацій, але не може прийняти стану, коли “закон відбирає вже попередньо здобуті права нацменшин”.

Він звернув увагу на те, що Угорщину також турбує налаштованість депутатів Верховної Ради України розглянути законопроекти про мову і громадянство. Якщо зараз в Угорщині не виступлять проти закону про освіту, це може підбадьорити українську владу ухвалити і два інших закони, вважає глава угорської дипломатії.

Петер Сійярто попередив, що Угорщина робитиме ці дипломатичні кроки доти, доки закарпатські угорці не визнають, що мовно-освітня ситуація не врегульована для них належним чином.

Сійярто повідомив, що наразі немає можливості якось обійти угорське вето, оскільки скликання комісії НАТО-Україна потребує одностайного голосування.

У МЗС України на заяви очільника зовнішньополітичного відомства Угорщини поки офіційно не реагували.

Читайте також:
В МЗС відповіли на заяву Угорщини щодо перегляду асоціації з ЄС
через закон про освіту

Як інформувала “Новинарня“, 19 вересня голова ВР Андрій Парубій підписав закон про освіту, ухвалений парламентом 5 вересня, що започатковує реформу освіти в Україні та розширює навчання українською мовою представників нацменшин.

Стаття 7 закону передбачає навчання державною мовою і перехідний період до 1 вересня 2020 року для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин.
З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, паралельно вивчаючи державну. З 5-го класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну.
Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

МЗС Угорщини різко розкритикувало ухвалений українським парламентом закон про освіту, наголошуючи, що він порушує права угорської меншини.

У Будапешті заявили про відмову надалі підтримувати проукраїнські рішення в міжнародних організаціях.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу.

Закон спрямували на експертизу у Венеціанську комісію та Раду Європи.

Читайте також:
Закон про мову освіти: глава МЗС Угорщини “відпрацював” Закарпаття, відмовившись від переговорів із Клімкіним

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: