До уваги влади Житомирщини: розвалюється меморіал Армії УНР під Базаром, подарований діаспорою. ФОТО

Андрій Ковальов
журналіст, активіст БФ “Героїка”

Меморіал Армії Української Народної Республіки у Базарі на Житомирщині незабаром завалиться? (FB)

Вихідними я та Павло Подобєд в рамках діяльності Благодійного фонду “Героїка” здійснили поїздку до селища Базар на Житомирщині, де знаходиться могила, в якій поховані 360 героїв-учасників Другого Зимового походу Армії УНР.

Зараз ми відзначаємо 100-ліття Української Революції, зовсім скоро будемо вшановувати 100-ліття початку Другого Зимового походу, а меморіал на місці найдраматичніших подій Української Революції, місце останнього бою нашої регулярної армії – розвалюється!

Я, чесно кажучи, шокований тим, що коїться на меморіалі.

Вся територія заросла травою, яку вже давно ніхто не косить. Вся гранітна плитка, якою застелено територію меморіалу, покручена корінням і травою.

Всі гранітні меморіальні таблиці посунулися, земля з-під гранітних хрестів зсунулася, і вже видно бетонний фундамент. Ще трохи, і хрести впадуть.

Кілька секцій з паркану випали і були вкрадені.

Одразу під меморіалом з трьох сторін люди садять городи. Кабачки і картопля ростуть буквально на меморіалі.

Фотогалерея (автор світлин – Андрій Ковальов), гортайте:

<

►

>

З іншого боку – дві покинуті хати, де садки заросли справжніми хащами! Людям абсолютно байдуже, що це місце, де російські окупанти на чолі з Котовським розстріляли 360 вояків Армії УНР.

Очевидно, для місцевого старости та новоствореної місцевої громади ця могила нічого не означає.

Просто шокує і вбиває байдужість місцевої влади.

За нашими оцінками, меморіал у Базарі вже взимку може завалитися.

23 травня цього року у Базар приїздив голова Житомирської області державної адміністрації [Ігор Гундич] і обіцяв подбати, щоб меморіальний комплекс у Базарі поремонтували. Але минуло вже три місяці, рівно за два місяці – 21 листопада, ми будемо вшановувати 96-ту річницю трагедії під Базаром, а тут, як-то кажуть, “і кінь не валявся”.

Меморіал під Базаром – це пам’ятка історії місцевого значення, а мав би бути Пам’яткою національного значення, як Меморіал Героїв Крут.
Адже в героїці Армії УНР Крути і Базар завжди згадувалися, як приклади найбільшого героїзму, але і як приклад трагедій наших Збройних сил у 1917-1920-х роках.

Пам’ятник у Базарі виник завдяки старанням колишніх вояків, українців з Британії на чолі з майором Святомиром Фостуном.

Українці з Британії, виховані на героїці Армії УНР і Другого Зимового походу, за свої гроші провели ексгумацію, впізнання та перепоховання всіх воїнів, впорядкували могили Армії УНР у сусідніх селах, подарували Україні розкішний меморіал, який знищують людська байдужість і незнання історії.

Шановні представники влади Житомирщини, будь ласка, не ганьбіться. Я навіть не говорю про ганьбу перед живими людьми – не ганьбіться перед загиблими вояками, які у 1921 році у боротьбі з російським окупантом віддали найдорожче – власне життя.

На що чекає влада Житомирщини? Очевидно, що прийдуть волонтери і за власний кошт все впорядкують?..

Історична довідка

17 листопада 1921 року біля сіл Малі Миньки й Базар, Овруцький повіт Волинської губернії (нині Народицький район Житомирської області) в бою з більшовиками 9-ї Кримської дивізії Григорія Котовського зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням генерала-хорунжого Юрія Тютюника. У ньому близько 900 виснажених походом вояків-повстанців протистояли кількатисячному, добре озброєному більшовицькому війську.

З боку УНР загинули близько 700 військових.

Щоб не потрапити в полон, частина українських вояків підірвали себе гранатами. Беззбройних котовці рубали шаблями.

18 листопада полонених перевели до Базара, де над ними відбувся “суд”. Допит проводили Г. Котовський та співробітник ЧК І. Гаркавий. Полонених українців підводили до ям і розстрілювали з кулеметів.
Протокол Надзвичайної комісії свідчить, що під Малими Миньками було вбито більше 400 бійців УНР.
До полону захоплено разом із пораненими 537 вояків, з яких до суду дожило лише 443.
До найвищої міри покарання — розстрілу — засудили 360 повстанців.

Упродовж тижня ще 95 полонених “померли від ран”, 83 – відправлені на допит до Києва, решта, серед них молодший брат міністра військових справ УНР Олексій Петрович Сальський, засуджені до розстрілу.

Врятуватися і повернутися з-під Базару на територію Польської республіки вдалося штабу Армії УНР, кінній сотні та частині поранених.

Більшість істориків вважають, що Листопадовий рейд (Другий зимовий похід) Армії УНР майже не мав шансів на успіх і був радше актом відчаю й героїзму ЗС УНР.

Читайте також:
Правдивий Петлюра: на студії Довженка за підтримки діаспори знімають фільм
про командувача військ УНР

Гайдукевич: Де реальна ідеологічна робота в країні і ЗСУ
на честь сторіччя українського війська?