Керченський міст: перше судно пройшло під аркою, Google Maps не бачить окупаційний шматок

 

В окупованому Криму тисячі людей прийшли на берег дивитися, як росіяни споруджують арку Керченського мосту, і в тисняві виламали частину паркану фортеці “Керч” та знесли колюче загородження.
Про це 31 серпня повідомило видання “Новости Крыма”.

Зазначається, що на час морської операції з транспортування однієї з арок мосту через Керченську протоку територія фортеці в Керчі була оточена Росгвардією і закрита для відвідування. “Але про це не знали тисячі городян, які бажають побачити, як працюють мостобудівники”, – пише видання.

“Розчаруванню людей не було меж. За словами доглядача фортеці Юрія Бєліка, люди рвалися на територію, незважаючи на заборону”, – йдеться в статті.

За підрахунками видання, натовп налічував близько 5 тисяч осіб, “городяни штурмували територію 27-го і особливо 28 серпня до самої ночі, а 29 серпня люди стояли з фотоапаратами напоготові ще до світанку”.

Надалі ажіотаж дещо спав. Біля фортеці облаштували безкоштовний оглядовий майданчик для спостереження мосту, на який можна потрапити за графіком сім разів на день (із 9:30 до 16:00).

Під аркою мосту пройшло перше судно

Монтаж першої арки над проходом у Керченській протоці закінчився 29 серпня. Залізнична арка була піднята на фарватерні опори до проектної висоти 35 метрів.
Для цього в протоці, всупереч протестам України, на 72 години повторно призупиняли судноплавний рух.

Довжина аркового прольоту становить 227 метрів, загальна висота – 45 метрів.

Того ж дня під аркою пройшло перше судно – російський суховантаж “Святитель Алексий” (донедавна він значився під прапором Бельгії).

Проходячи під аркою з Азовського моря в Чорне, капітан Юрій Силаєв дав вітальний сигнал.

РІА “Новости” повідомляє, що остаточний монтаж першої  арки на фарватерних опорах займе ще три тижні.

Пізніше, восени, буде перевезена і змонтована друга – автодорожня – арка вагою в 5 тисяч тонн.

В результаті над фарватером піднімуться два аркові прольоти, під якими зможуть проходити судна.

Окупанти стверджують, що міст не вплине на навігацію

Перше судно під Керченським мостом. Фото РІА “Новости”

Геометричні розміри Керч-Єнікальського каналу, його навігаційно-гідрографічне забезпечення і глибини залишаються незмінними незалежно від будівництва моста через Керченську протоку, заявило міністерство транспорту Росії.

“Можливість проходу Керч-Єнікальським каналом обумовлюється його гідрологічними особливостями, в тому числі лімітуючими ділянками з фізичною глибиною до 8 метрів. Тому протягом всієї історії з моменту створення каналу в XIX столітті допустима осадка (глибина занурення судна при його максимальному завантаженні) для проходу по каналу не перевищує 8 метрів. Будь-які обмеження за осадкою суден не вводилися, не вводяться і не плануються до введення”, – йдеться в коментарі мінтрансу РФ.

Відповідно до заяви відомства, підмостовий габарит судноплавного арочного прольоту мосту через Керченську протоку (висотою 35 метрів) “забезпечує безперешкодний прохід всіх суден, які формують суднообіг, історично сформований в портах Азово-Чорноморського басейну” з урахуванням гідрології протоки.

Google Maps не відображає Керченський міст
на окупованій українській території

Віднедавна сервіс Google Maps почав відображати Керченський міст, але – тільки з боку Росії (Таманського півострова).

Розробники сервісу включили споруджуваний об’єкт до своїх карт.

Транспортний перехід через Керченську протоку на Google Maps має одразу дві назви: “Керченський міст” і “Кримський міст”. При натисканні можна переглянути його фото, але тільки в тій частині, де він доходить до острова Тузла.

“Причина, по якій Керченський міст не позначений з боку півострова Крим, залишається загадкою”, – щиро дивуються журналісти сайту “Новости Крыма”.

Позиція України

Міністерство закордонних справ України неодноразово видавало заяви, наголошуючи, що будівництво Росією мосту через Керченську протоку “є незаконним відповідно до міжнародного права, оскільки Україна, як прибережна держава по відношенню до Кримського півострова, не надавала згоду на таке будівництво”.

В МЗС викликає глибоке занепокоєння також негативний вплив, який будівництво може завдати навколишньому середовищу та навігації через протоку.

“Запровадження Російською Федерацією в односторонньому порядку обмеження на морське судноплавство через Керченську протоку є черговим грубим нехтуванням Російською Федерацією нормами міжнародного права”, – ішлося у заяві МЗС України 11 серпня.

Відповідна нота протесту була надіслана російській стороні.

Читайте також:
В МЗС розповіли, коли запрацює арбітраж щодо Криму
та на що сподіватись Україні

Україна звернулася з позовами проти РФ
щодо порушень морського права та обмежень транзиту

* * *

Як інформувала “Новинарня“, спорудження Керченського мосту в окупований Крим Росія почала в 2014 році.  Транспортний перехід має поєднати анексований український півострів із Краснодарським краєм (наразі сполучення з РФ здійснюється поромами по морю та літаками; всі ці способи суперечать законодавству України).
Будівництво триває по всій довжині 19-кілометрового переходу, який проходить через острів Тузла.
Близько 7 тисяч паль, відповідно до заяв будівельників, забивають на глибину від 16 до 90 метрів.

Згідно з анонсами, рух автомобілів по чотирьох смугах мосту почнеться в грудні 2018 року, залізничного транспорту – у 2019 році.

Загальна вартість всіх робіт зі спорудження мосту та відповідної інфраструктури оголошено в розмірі 228 млрд. руб., генпідрядник — ТОВ “Стройгазмонтаж” російського олігарха Аркадія Ротенберга, близького до президента Путіна.
Вартість кілька разів зростала, дедлайн – відтерміновувався, будівництво призупинялося.

Будівництво у вибраному місці ускладнюється тектонічним розломом, що йде дном Керченської протоки, великою товщиною відкладень мулу, льодоставом та великою кількістю грязьових вулканів.
Українські фахівці неодноразово заявляли про неможливість спорудження стійкого мосту в таких умовах.

Читайте також:
Автобус із будівельниками упав у Керченську протоку: число жертв зросло до 18. ВІДЕО

У Криму шторм прибив до берега труби з Керченського мосту

 

Facebook коментарі

   

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *