Правозахисники закликають визнати військовополоненими українських заручників “ДНР/ЛНР”

 

Коаліція правозахисних організацій, серед яких Українська Гельсінська спілка з прав людини, медійна ініціатива “За права людини” та Харківська правозахисна група, закликають якнайшвидше визначити правовий статус осіб, які перебувають у полоні бойовиків “ДНР/ЛНР” – для того, щоб гарантувати їм належний захист і розмежувати гуманітарні та решту питань у Мінському процесі.

“Ми пропонуємо новий формат переговорів, який забезпечить механізм контролю та відповідальності за свавільну поведінку та за порушення або невиконання своїх зобов’язань, і виключити можливість використання гуманітарних питань у політичних інтересах”, – заявила Надія Волкова, юрист УГСПЛ і представниця полонених військових у Європейському суді з прав людини, на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі 14 лютого.

На думку правозахисників, визначення правового статусу цих осіб як військовополонених дасть відповідь, як оцінювати ті чи інші дії, вчинені ними в полоні і на які юридичні механізми захисту вони можуть розраховувати у рамках українського і міжнародного законодавства – зокрема, Римського статуту і Женевських конвенцій.
Це встановлює пріоритетність звільнення полонених, а також накладає зобов’язання на протилежну воюючу сторону.

“Військові, які перебувають там, мають розуміти, що їх захистять. Поки що я і всі родини, чоловіки і сини яких перебувають у полоні, цього захисту не бачимо”, – наголосила Вікторія Пантюшенко, дружина танкіста Богдана Пантюшенка, який перебуває у полоні бойовиків з січня 2015 року.

Вікторія зазначила, що Мінським домовленостям вже два роки, і відсутність прогресу зі звільненням полонених, із яких десятеро перебувають у полоні вже більше двох років, свідчить про те, що цей формат не працює.

Невизначеність правового статусу де-факто військовополонених створює ризики і для них самих, і для тих родичів та волонтерів, які в умовах бездіяльності компетентних органів самостійно намагалися вести перемовини про звільнення.

Як приклад – кримінальна справа проти звільненого з полону полковника Без’язикова, якого зараз звинуватили за ч. 3 ст. 258 “(“сприяння створенню терористичної організації”) та ст. 111 (“державна зрада”).

“До цього призвела відсутність будь-якого правового статусу, правового механізму і відображення в законі тих подій, які відбувалися з ним і відбуваються з усіма заручниками на тій території. Легітимізація, визначення рамок, у яких мають діяти ці особи, і визначення їхнього статусу є завданням №1. Путін воює за територію, Україна воює за людей”, – сказав Віталій Титич, адвокат Івана Без’язикова.

Надія Волкова зазначила, що державі варто було б виробити окрему стратегію роботи щодо звільнення полонених, у рамках якої конкретні державні органи відповідали б за конкретні аспекти проблеми.

Надія Волкова додала, що презентація нового формату, який пропонують правозахисники,  відбудеться на початку березня.

Читайте також:
Марія Варфоломеєва, яка понад рік була в полоні “ЛНР”,
вступила на бюджет у Могилянку

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна