Замість змін Конституції ЄС тепер вимагає від України виборів в ОРДЛО

Європейські партнери України, зокрема Німеччина та Франція, вже не вимагають від Києва міняти Конституцію з метою децентралізації й запровадження особливого статусу для Донбасу. Натомість Євросоюз висуває на перший план інший пункт мінських угод, який має виконати Україна насамперед – проведення в ОРДЛО місцевих виборів.
Про це пише “Європейська правда”, посилаючись на підсумки візиту в Україну міністрів закордонних справ Франції Жан-Марка Еро та Німеччини – Франка-Вальтера Штайнмайєра.

“Місце Конституції в думках і прагненнях європейських дипломатів посів… закон про вибори на Донбасі. І наразі незрозуміло, як виконувати цю нову вимогу”, – зазначає редактор “ЄП” Сергій Сидоренко.

За його висновками, у ЄС, зокрема в Німеччині, визнали, що у Верховній Раді України немає 300 голосів, аби ухвалити відповідні зміни Конституції, та й загалом неможливо змушувати демократичну суверенну країну модифікувати власний Основний закон.

“Ближче до кінця січня в ФРН зрозуміли, що заводять самі себе у глухий кут, висуваючи до України вимогу, яка точно не буде виконана. Та ще й погрожуючи Києву у відповідь зняти санкції з Росії!” – пише Сидоренко.

“Ніхто в Україні не хоче повторення подій 31 серпня, із заворушеннями та вибухами під Радою після того, як зміни до Конституції були ухвалені в першому читанні”, ідеться в статті.

Але, “продовжуючи санкції проти РФ, європейські лідери хочуть бути готові “продати виборцю” це рішення (про подальші санкції). Тобто – пояснити, чим воно обґрунтоване. Мовляв, “Україна дуже хотіла виконати Мінськ, робила те-то і те-то, а Росія – нічого не робила, і тому санкції проти Москви діятимуть ще рік”.
Тому, “забувши” свою вимогу про конституційні зміни, в ЄС взяли на озброєння інший пункт Мінська-2 – про вибори на Донбасі”, – пише “ЄП”.

19 січня для пошуку виходу з тупика в Київ приїздили спецпосланці канцлера Німеччини Крістофер Хойсген та президента Франції Жак Одібер. Саме тоді, очевидно, “нормандська двійка” почала шукати “альтернативу конституційній реформі”.

Під час свого візиту Франк-Вальтер Штайнмаєр та Жан-Марк Еро підтвердили: відмова від вимоги про Конституцію – це не випадковий збіг, а нова реальність.

“У спільній статті двох міністрів, яку вони написали перед поїздкою і опублікували на “Європравді”, ви не знайдете жодного натяку на “конституційну вимогу”, яка ще два місяці тому була присутня у всіх публічних заявах щодо Мінського процесу”, – пише Сидоренко.

На прес-конференції у вівторок та під час зустрічей у ВР і Штайнмаєр, і Еро жодного разу не згадали про особливий статус Донбасу, навіть коли їх про це запитували.

“І в Берліні, і в Парижі, і в Вашингтоні, і в Києві досі вважають, що Мінські угоди продовжують діяти. Навіть попри те, що терміни їх виконання – зірвані. І всі столиці вважають чинною вимогу про те, що Україна має включити в Конституцію норму про особливі повноваження Донбасу (див. п.11 документа, підписаного в Мінську 12 лютого 2015 р.).
Але негайного їх виконання – попри постійні обстріли і постачання російської зброї до “ДЛНР” – від нас вже не вимагають. І це, безумовно, добре. А погано, що натомість вимагають інше”, – пише “ЄП”.

В ЄС чудово знають, що виконання “Мінська” зривається саме з вини Росії, але водночас – вимагають дій також від України. Хоч якихось, зазначає автор.

Нову вимогу виголосив Штайнмаєр на прес-конференції в Києві у вівторок. “Усі пункти Мінська є чинними. Але ми дуже уважно стежимо за їхньою послідовністю, і наступним пунктом є проведення виборів”, – пояснив він.

Щоби зняти сумніви в тому, що вибори на Донбасі стали новою “ідеєю фікс” наших європейських партнерів, глава МЗС Німеччини порушив це питання щонайменше п’ять разів під час спілкування зі ЗМІ.

Він навіть вступив у дискусію з українським колегою Павлом Клімкіним, який спробував довести, що Донбас не готовий проводити вибори за стандартами ОБСЄ, а розпочинати виборчий процес, не переконавшись в його чесності, просто немає сенсу.

“Ситуація з безпекою не може бути виправданням тому, щоби ми припинили рухатися до схвалення закону про вибори”, – відрізав у відповідь німецький дипломат.

Як зазначає “Європравда”, цей пункт не є новим – він справді присутній і у Мінську-1, і у Мінську-2, але зараз став ключовою вимогою європейців.

При цьому від України наразі вимагають лише розпочати процес – ухвалити закон про вибори на Донбасі. Про реальне голосування не йдеться.

Але навіть цю вимогу ЄС в Україні вважають нереальною.

“Крім того, погодження закону вже зараз суперечить і здоровому глузду, і навіть тексту Мінська-2. Там сказано, що спершу ми маємо погодити в “Мінському форматі” модальності, тобто ключові принципи проведення виборів. А знаєте, як проходить зараз це погодження? Представники “ДНР-ЛНР” виступають проти участі українських партій, проти того, щоби там працювали загальноукраїнські ЗМІ і так далі. Хоча Мінські домовленості вимагають іншого.
Тобто зараз ми навіть “модальності” не узгодили. Як можна вимагати від нас ще й закону на даному етапі”, – розповів один із депутатів, що брав участь у переговорах з міністрами.

Отже, підсумовуючи, можна стверджувати: нормандський формат нині заходить у новий глухий кут. Який вигідний хіба що російській стороні, робить висновок “ЄП”.

Читайте також:
Лідер “ДНР” відмовився виконувати Мінські угоди в частині допуску українських партій

Україна відкинула вимогу “сепарів” встановити квоту “ДНР” у Верховній Раді