Наступна стадія “блокадного” конфлікту – відносини з Росією. АНАЛІЗ І ПРОГНОЗ

 

У коментарі для “Новинарні” ситуацію навколо громадської “блокади торгівлі з ОРДЛО” та рішення, з цього приводу, ухвалені 15 березня Радою національної безпеки й оборони, прокоментував політолог

Володимир Фесенко
керівник Центру прикладних політичних досліджень “Пента”

Рішення РНБО спричинили не блокувальники, а сепаратисти

Володимир Фесенко

За політичною логікою, влада не може йти на виконання чиїхось ультиматумів. Тому не доводиться говорити про рішення Ради нацбезпеки як наслідок тиску громадськості з її «блокадою торгівлі з ОРДЛО».
Це був би вияв слабкості влади, що призвело б до нових ультиматумів та остаточного програшу влади.

Так, рішення РНБО – вимушене, але це відповідь не на вимоги учасників блокади, а відповідь на те, що сепаратисти за підтримки Росії захопили й намагаються «націоналізувати» підприємства з українською юрисдикцією на території ОРДЛО.

Безумовно, певний ланцюжок із торгівельною блокадою існує, адже рішення сепаратистів щодо «націоналізації» були прийняті в руслі «блокади». Тобто разом вони домоглися одного – розірвали зв’язки між підприємствами Ахметова на підконтрольній і неконтрольованій території, які досі існували та давали Україні можливість заробляти на цьому.

Рішення Радбезу фактично лише «узаконило» те, що сталося після рішення ватажків ОРДЛО ввести на українські підприємства «зовнішнє управління». У таких умовах фактично зникає сенс забезпечувати транспортне сполучення для економічних відносин із тими територіями.

По-друге, якщо Українська держава ухвалила таке рішення щодо ОРДЛО, то втрачають сенс вимоги учасників громадянської блокади, деяких місцевих рад, котрі підтримували цю акцію тощо. Все, немає предмету для вимог!

На що ще варто звернути увагу (це не всі помітили). Якщо йдеться про повну заборону транспортного сполучення із зоною конфлікту, крім гуманітарних вантажів, як нам розповіли про це на РНБО, то це означає, що туди не можна буде потрапляти й учасникам громадянської блокади. Тобто колонам транспорту громадських, політичних активістів надалі не дозволятимуть в’їжджати на цю територію, де досі відбувалася блокада.

Загалом, на мою думку, рішення Рабдезу – вимушене й водночас гнучке. Воно створює передумови для розв’язання конфлікту з приводу так званої «торгівельної блокади Донбасу».

Водночас варто констатувати: внаслідок дій і наших блокадників, і сепаратистських «республік» Українська держава втратить загалом мільярди гривень. І боюся, що це може створити дуже непросту й потенційно конфліктну ситуацію в деяких містах Сходу. Наприклад, у Маріуполі. Оскільки через проблеми підприємств групи Ахметова тисячі людей ризикують втратити зарплати й робочі місця.

Прості рішення в таких складних ситуаціях до добра не доводять, якими б шляхетними аргументами це не прикривалося.

Держава демонструє здатність протистояти “махновщині”

Влада в будь-якому разі мала відповісти на дії «блокадників», інакше ця махновщина – вимоги, ультиматуми, блокування – продовжувалися б і спричинили ланцюгову реакцію. А це дуже небезпечно, оскільки означало б руйнування держави зсередини, втрату спроможності держави реагувати на грубі порушення закону – і щодо використання політичними активістами зброї в зоні АТО, і щодо поводження з цією зброєю, і щодо блокування транспортних магістралей та ін.

Держава в останні дні демонструє свою спроможність протистояти таким викликам. У випадку з конфліктом поліції із депутатом Парасюком на блокпостах не дуже вдалося зробити все гнучко й тихо, натомість на «редуті» в Кримому Торці професійності й гнучкості було більше.

Тож, я гадаю, влада намагатиметься й надалі отак «точково» локалізувати конфлікти, щоб не провокувати масових зіткнень.

При цьому що слід визнати: спроби опозиції перенести цей конфлікт у Київ не отримали масової підтримки.
Ми бачимо, що кияни не підтримують парасюків і семенченків. Це не ті люди, які можуть стати моральними лідерами протесту.

Читайте також:
“Блокадні” сутички в центрі Києва: є затримані, поранені, побитий депутат

Однак, безумовно, ризик збереження й навіть посилення конфліктів зберігатиметься. Залишатимуться підстави для нових протистоянь зокрема у стосунках влади з «Самопоміччю», влади з «УКРОПом».

Потрібно розуміти, що в діях і Садового, і Коломойського є егоїстичні мотиви.

Депутати з «Самопомочі» в кулуарних розмовах не приховують, що це – на політичному жаргоні – «отвєтка» на «сміттєвий» скандал у Львові. Ви на нас – ми на вас.

А що стосується Коломойського, то він не бажає платити за боргами націоналізованого «Приватбанку». І щоб зняти тиск на себе в цьому питанні, взявся шантажувати й послаблювати владу, щоб виторгувати для себе звільнення від виплат по боргах.

Поки що опозиційні виступи не підтримали масової підтримки населення. Однак це факт: нинішня блокадна акція – лише один окремий прояв невдоволення політикою президента певної частини суспільства.

Багато людей справді критично ставляться до економічних взаємин з неконтрольованою територією і країною-агресором в умовах війни, багато людей щиро підтримують блокаду. Далі можуть бути інші приводи для протестів, виступів проти влади, спроб спровокувати політичну кризу й дочасні парламентські вибори.

Ідеологічний конфлікт на цьому полі щодо Мінських угод, статусу Донбасу триватиме ще довго, адже питання залишається відкритим. Уже помітно, що цей внутрішній конфлікт переростатиме в глобальне питання відносин із Росією – як нам далі будувати взаємини з РФ.

Та водночас це лише одне джерело ескалації внутрішньої напруженості. Адже існують власні політичні інтереси «Самопомочі», Коломойського, «Батьківщини», а також конкретних політиків – Семенченка, Парасюка тощо, які бажають поповнити свій політичний капітал, відновити увагу до себе.

Читайте також:
Штаб блокади й “Самопоміч” привітали рішення РНБО, але хочуть закону

Головний лузер Ахметов намагається домовлятись у Москві

Безумовно, внаслідок «блокади ОРДЛО» та рідних дій навколо цього найбільше програв Рінат Ахметов. Саме він є головною жертвою в цій ситуації, причому з обох боків – і від «блокадників» в Україні, і від сепаратистських керівників та Росії. Фактично, Ахметова вичавлюють з Донбасу, він втрачає свої ресурси, значну частину бізнесу, прибутки.

Справа ж не лише в конкретних підприємствах на території ОРДЛО. Річ у тім, що працювали технологічні зв’язки: наприклад, між гірничо-збагачувальними комбінатами в Запорізькій, Дніпропетровській областях та металургійними – на неконтрольованих територіях, також – постачання з НКТ вугілля для підприємств Ахметова. Тепер ці ланцюжки перериваються, що означає для олігарха величезні втрати.

За деякими чутками, Рінат Леонідович намагається домовитися в Москві, щоб не відбулося повної «націоналізації» його активів в ОРДЛО, або ж про якусь компенсацію.

Крім того, судячи з різних даних, він буде перебудовувати свої технологічні схеми. Втрати неминучі, але Ахметову потрібно підтримувати свої меткомбінати, щоб зберегти хоча б частину бізнесу.

Причина колотнечі – розподіл “Опоблоку”

Що стосується політичних проявів пана Ахметова, то мені здається, що однією з причин усього цього конфлікту стала ситуація в «Опозиційному блоці». Думаю, що тиск з боку сепаратистів і Росії пов’язаний не лише з намаганнями «віджати» частину бізнесу в Ахметова (задля Курченка та ін.), а й із конкретними політичними моментами.

Рінат Ахметов не погодився по-новому розподілити впливи всередині «Опоблоку» – тобто на те, щоб Медведчук став рівноцінним партнером у блоці. Ахметов як «мажоритарний акціонер» був проти втрати своєї частки впливу, і з його боку виникла тема розриву цього політичного «шлюбу за розрахунком».
Я не виключаю, що у відповідь на намагання вийти з «Опоблоку» проти Ахметова й була організована ця атака.

Утім, навряд чи джерела в «Опозиційному блоці» чи в Росії напряму «стимулювали» в руслі цієї акції організаторів «блокади» або окремих авантюристів. Радше могли використати «втемну» та просто скористатися ситуацією, що склалася, і завдати прихованого удару.

До речі, показова ситуація: Чернівецька міська рада прийняла рішення на підтримку блокади – а там багато людей пов’язані з Дмитром Фірташем, який діє на російському боці. Плюс може працювати непряме партнерство групи Льовочкіна-Фірташа і «Батьківщини» тощо.

Читайте також:
В ОРДО заборонено Фонд Ахметова. Олігарх також втратив підприємства ДТЕК

Facebook коментарі

   

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *